Створення фармацевтичних баз даних

Розвиток науки і виробництва зумовив різке зростання різноманітних повідомлень, у зв’язку з чим питання про їх збереження та опрацювання постали досить гостро. Це слугувало появі програм, призначених для опрацювання великих масивів даних. За допомогою таких програм створюються інформаційні системи, метою яких є опрацювання даних про різноманітні об’єкти та явища реального світу та надання людині потрібної інформації про них. Можна виділити об’єкти, які мають однакові властивості, що дає можливість об’єднувати їх в окремі групи. В кожній групі об’єкти можна впорядковувати за загальними правилами класифікації, наприклад за алфавітом, за деякими конкретними загальними ознаками: за формою, мовою опису, галуззю тощо. Групування об’єктів за певними ознаками значно полегшує пошук та відбір потрібної інформації.

Тому мета вивчення баз даних, як сукупності засобів для зберігання структурованої інформації, полягає в узагальнені та систематизації уявлень, формуванні відповідних теоретичних знань, з’ясуванні загальних принципів опрацювання структурованої інформації та оволодіння навичками опрацювання баз даних за допомогою конкретної системи управління базами даних.

Широке використання теорії баз даних в фармацевтичній галузі робить актуальною підготовку студентів як користувачів баз даних.

Аналізуючи різні аспекти діяльності користувача при роботі з базою даних, легко встановити, що всі вони пов’язані з розв’язуванням інформаційних завдань трьох основних типів:

• отримання інформації на основі даних, які вже зберігаються в базі;

• створення нової бази даних і підтримка одержаної моделі предметної галузі в певному стані;

• оновлення раніше створеної бази даних (тобто додавання нових та видалення застарілих даних).

Основні поняття та категорії баз даних Дані і їхня семантика

Сприйняття реального світу можна співвіднести з послідовністю різних, хоча іноді й взаємозалежних, явищ. З давніх часів люди намагалися описати ці явища (навіть тоді, коли не могли їх зрозуміти). Такий опис називають даними.

Традиційно фіксація даних здійснюється за допомогою конкретного засобу комунікації (наприклад, за допомогою природної мови) на конкретному носії (наприклад, на папері). Зазвичай дані і їхня семантика (інтерпретація) фіксуються спільно, тому що природна мова досить гнучка для подання того й іншого. Розглянемо для прикладу твердження «Вартість бісептолу 22». Тут «22» – дані, а «вартість бісептолу» – його семантика.

Часто дані та їхня семантика розділені. Наприклад, «Інформація про лікарські засоби» може бути представлена у вигляді таблиці, у верхній частині якої (окремо від даних) наводиться їхня семантика (див. рис. 28).

Код препарату	Назва	Фармацевтична дія	Форма випуску	Показання	Ціна (грн.)
11245	Цефатрексил	антибактеріальна	ампули	перитоніт, пневмонія	14,5
204	Бісептол	антибактеріальна	таблетки	бронхіт, пневмонія	22
3121	Бромгексин	відхаркуюче	таблетки	бронхіт	8,3
40541	Доксициклін	антибактеріальна	капсули	бронхіт, пневмонія	25
50012	Ізоніазід	протитуберкульозна	таблетки	туберкульоз	44,2
120	Пертусін	відхаркуюче	флакони	бронхіт	2,4
71121	Фуразолін	антибактеріальна	таблетки	пневмонія	3,5
1008	Мукалтін	відхаркуюче	таблетки	бронхіт, туберкульоз	1,4
1211	Фенобарбітал	снодійна, заспокійлива	порошок	епілепсія	9,4
1021	Аміназин	седативна	драже	психіатричні захворювання	14,6

Рис. 1

Застосування комп’ютерних технологій для ведення¹ й обробки даних зазвичай приводить до ще більшого розподілу даних і семантики. Комп’ютерні технології мають справу головним чином з даними як такими. Більша частина семантичної інформації взагалі не фіксується в явній формі (комп’ютер не «знає», чи є «22» вартістю препарату чи його кодом). Це пояснюється принаймні двома історичними причинами, через які застосування комп’ютерних технологій привело до відділення даних від інтерпретації. Перші комп’ютерні технології не мали достатніх можливостей для обробки текстів природною мовою – основною мовою інтерпретації даних. До того ж вартість комп’ютерної пам’яті була спочатку досить велика. Пам’ять використовувалася для зберігання самих даних, а інтерпретація традиційно покладалася на користувача. Користувач закладав інтерпретацію даних у свою програму, що «знала», наприклад, що перше значення, яке вводиться, пов’язане з кодом препарату, а п’яте – із його ціною. Це істотно підвищувало роль програми, тому що поза інтерпретацією дані є сукупністю бітів на запам’ятовувальному пристрої.

Чітка залежність між даними і програмами, які їх використовують, створює серйозні проблеми у веденні даних і робить їх використання менш гнучкими.