- •22. Що означає "виродження" опорного плану? Як його позбутися?
- •25. Суть алгоритму симплексного методу.
- •23. Поясніть геометричну інтерпретацію задачі лінійного програмування.
- •24. Скільки змінних та обмежень має двоїста задача відповідно до прямої?
- •26. Сформулюйте третю теорему двоїстості та дайте її економічне тлумачення.
- •27. Назвіть методи розв'язув задач динамічного програмування
- •29. Сформулюйте основні аналітичні властивості розв’язків задачі лінійного програмування.
- •28. За яких умов задача лінійного програмування з необмеженою областю допустимих планів має розв’язок
- •30. Які ви знаете властивості опорних планів транспортної задачі?
- •31. Побудуйте просту економіко-математичну модель. Запишіть до неї двоїсту. Дайте економічну інтерпретацію двоїстих оцінок.
30. Які ви знаете властивості опорних планів транспортної задачі?
Опорним планом транспортної задачі є такий допустимий її план, що містить не більш ніж m + n – 1 додатних компонент, а всі інші його компоненти дорівнюють нулю. Такий план є невиродженим. Якщо ж кількість базисних змінних менша ніж m + n – 1, то маємо вироджений опорний план.
Якщо умови
транспортної задачі і її опорний план
записані у вигляді транспортної
таблиці,то
клітини, в яких
(ненульові
значення
поставок), називаються заповненими, всі
інші — пустими. Заповнені клітини
відповідають базисним змінним і для
невиродженого плану їх кількість
дорівнює m + n – 1.
Циклом називають таку послідовність заповнених клітин таблиці, яка задовольняє умову, що лише дві сусідні клітини містяться або в одному рядку, або в одному стовпці таблиці, причому перша клітина циклу є і його останньою клітиною. Якщо для певного набору заповнених клітин неможливо побудувати цикл, то така послідовність клітин є ациклічною.
1)Кількість клітин, які утворюють будь-який цикл транспортної задачі, завжди парна.
2)Щоб деякий план транспортної задачі був опорним, необхідно і достатньо його ациклічності.
3)Будь-яка сукупність
з
клітин матриці транспортної задачі
утворює цикл.
4)Якщо всі запаси
і всі потреби
є невід’ємними цілими числами, то
будь-який опорний план складається із
значень, що є цілими числами.
31. Побудуйте просту економіко-математичну модель. Запишіть до неї двоїсту. Дайте економічну інтерпретацію двоїстих оцінок.
max F = –5x1 + 2x2;
![]()
Розв’язання. Перш
ніж записати двоїсту задачу, необхідно
пряму задачу звести до стандартного
вигляду. Оскільки цільова функція F
максимізується і в системі обмежень є
нерівності, то вони мусять мати знак
«
».
Тому перше обмеження задачі помножимо
на (–1). Після цього знак нерівності
зміниться на протилежний. Отримаємо:
max F = –5x1 + 2x2;
![]()
Тепер за відповідними правилами складемо двоїсту задачу:
;
![]()
![]()
Економічна інтерпретація двоїстих оцінок.
Якщо для виготовлення
всієї продукції в обсязі, що визначається
оптимальним планом Х*,
витрати одного і-го
ресурсу строго менші, ніж його загальний
обсяг
,
то відповідна оцінка такого ресурсу
(компонента оптимального плану двоїстої
задачі) буде дорівнювати нулю, тобто
такий ресурс за даних умов для виробництва
не є «цінним».
Якщо ж витрати ресурсу дорівнюють його
наявному обсягові
,
тобто його використано повністю, то він
є «цінним»
для виробництва, і його оцінка
буде строго більшою від нуля.
У
разі, коли деяке j-те
обмеження виконується як нерівність,
тобто всі витрати на виробництво одиниці
j-го
виду продукції перевищують її ціну сj,
виробництво такого виду продукції є
недоцільним, і в оптимальному плані
прямої задачі обсяг такої продукції
дорівнює нулю. Якщо
витрати на виробництво j-го
виду продукції дорівнюють ціні одиниці
продукції
,
то її необхідно виготовляти в обсязі,
який визначає оптимальний план прямої
задачі
.
Двоїсті оцінки є унікальним інструментом, який дає змогу зіставляти непорівнянні речі. Очевидно, що неможливим є просте зіставлення величин, які мають різні одиниці вимірювання. Якщо взяти як приклад виробничу задачу, то цікавим є питання: як змінюватиметься значення цільової функції (може вимірюватися в грошових одиницях) за зміни обсягів різних ресурсів (можуть вимірюватися в тоннах, м2, люд./год, га тощо).
