Семінарське заняття 5. Соціально-економічний розвиток та політичне становище українських земель в хvііі ст..

1. Соціально-економічний розвиток Лівобережжя, Слобожанщини та Запоріжжя:

♦ сільське господарство; феодальне землеволодіння;

♦ розвиток міст;

♦ ремесла та промисли; зародження мануфактурного виробництва;

♦ внутрішня та зовнішня торгівля.

2.Регіональні особливості розвитку правобережних та західноукраїнських земель:

♦ сільське господарство,

♦ міста, ремесла та промисли;

♦ внутрішня та зовнішня торгівля.

3. Адміністративний та військовий устрій Лівобережної та Слобідської України:

4. Заснування Нової Січі. Адміністративний та військовий устрій Запоріжжя.

5. Адміністративно-політичний устрій правобережних та західноукраїнських земель в ХVІІІ ст..

Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань.

1. Реформи в Російській державі 1 чверті ХVІІІ ст. та їх значення для розвитку українських земель.

2. Розвиток українських земель за часів І.Мазепи.

3. Гетьман І.Мазепа. Політичний портрет.

4. «Конституція прав і вольностей Війська Запорізького» П.Орлика та її значення в історії українського народу.

5. Політичний портрет Кирила Розумовського.

6. Ліквідація Запорізької Січі.

7. Антифеодальний рух на Лівобережжі, Слобожанщині й Запоріжжі.

8. Гайдамацький рух на правобережній Україні.

9. Селянський рух та опришківство на західноукраїнських землях.

10. Участь українського народу в Північній війні. Полтавська битва та її

історичне значення.

Завдання для самостійної роботи.

1. Що таке мануфактура? Чому їх поява свідчила про початок розкладу феодально-кріпосницьких відносин в Україні? На контурній карті України позначте місця розташування найбільших мануфактур, які існували в ХVІІІ ст.. В якій частині України їх було більше? Чим це пояснити?

2. Чому у ХVІІІ ст. в Україні дуже поширеними були козацькі літописи? Яку роль вони відігравали в житті тогочасного українського суспільства?

3. У роки Північної війни козацька старшина на Україні розділилася на два табори. Частина її намагалася з допомогою шведської армії вирватися з-під влади Петра І. Але при цьому вони зовсім не бажали попасти під владу Польщі. Друга частина старшини вбачала єдину можливість зберегти свої привілеї та маєтки в посиленні зв'язків з російським самодержавством. Чим пояснити існування цих двох таборів серед козацької старшини? Якими для українського народу були наслідки такої боротьби між групами старшини?

4. У ХVІІІ ст. в Україні почали вирощувати технічні культури: буряки, тютюн, коноплі та ін. Поступово площі орної землі, зайняті цими культурами, поширювалися. Поясніть, чому вирощування цих культур було дуже вигідним? Чому вони вимагали досить важкої та копіткої праці? Чому праця кріпаків на вирощуванні цих культур була досить продуктивною? З якою метою ці культури вирощувалися поміщиками, а з якою – селянами?

5. У 2 пол. ХVІІІ ст. в Україні швидко зростали міста. В них поступово поширювалася постійна торгівля, яка витісняла епізодичну ярмаркову. Які висновки можна зробити на підставі цих фактів? Чому саме у містах постійна торгівля розвивалася найбільш інтенсивно? Чому вона витіснила ярмаркову торгівлю? У чому переваги постійної торгівлі перед ярмарковою?

6. У 2 пол. ХVІІІ ст. як селянське, так і панське господарства все більше і більше втягувалися в ринкові відносини. Чим це пояснити? Якої мети намагалися досягти поміщики, продаючи на ринку сільськогосподарську продукцію, вирощену у маєтку? Чому селянин змушений був торгувати не тільки надлишковою продукцією, але й тією її частиною, яка йому самому вкрай була необхідна? Якими були наслідки розвитку ринкових відносин як для панського, так і для селянського господарства?

7. Після зруйнування Запорізької Січі Катерина ІІ видала указ, в якому говорилося, що вживання слова «запорізький козак» розглядатиметься як образа їх імператорської величності. Чому царський уряд намагався навіть згадку про козаків викреслити з пам'яті народної?

8. Які висновки можна зробити на підставі аналізу таблиці, що характеризує соціальну структуру населення Лівобережної України у 1795 р.?

Групи населення	Чисельність (тис.чол.)	У % до загальної чисельності
Шляхта Духовенство Міщани Козаки Селяни Разом	36 15 92 920 1240 2303	1,6 0,7 4,0 40,0 53,7 100,0

9. Складіть таблицю «Розвиток науки в Україні в ХVІІІ ст.» Спробуйте відповісти на запитання до неї.

Назва науки	Прізвище вченого	Найбільш видатні досягнення	Значення діяльності (теоретичне, практичне)

В яких галузях наукових знань вчені України добилися найбільш видатних досягнень у ХVІІІ ст.? Яке це мало значення для розвитку України?

Література

Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. – К., 1996.

Грушевський М.С. Історія України-Русі. В 11 т. 12 кн. – К, 1991 - 1997.

Драгоманов М. Пропащий час. Українці під Московським царством (1648-1876) // Віче. – 2002. – №11.

Жуковський А. Гетьман І.Мазепа в оцінці М.Грушевського // Український історичний журнал. – 1998. – № 5.

Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять / За ред. В.М.Литвина. – К.: Знання, 2006.

Костомаров Н.И. Мазепа. – М.: Республіка, 1992.

Костомаров М.І. Мазепинці. З історіографічної спадщини // Український історичний журнал. – 1991. – №1-2.

Курс лекцій з історії України та її державності / За наук. Ред.. Л.Є.Дещинського. – Львів, 1999.

Лановік Б.Д., Матейко Р.М., Матисякевич З.Н. Історія господарства: Україна і світ. - К., 1996.

Мельник Л.Г. Українсько-турецькі взаємовідносини і по­літичні проекти П.Орлика // Український історичний журнал. – 1997. – № 6.

Пасічник М. Історія України: державницькі процеси, розвиток культури та політичні перспективи.: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005.

Путро О.І. Гетьман України Кирило Розумовський (нові штрихи до соціально-політичного портрета) // Український історичний журнал. – 2002. - №5.

Станіславський В.В. Політичні відносини Запорозької Січі й Кримського ханства напередодні Полтавської битви // Український історичний журнал. – 2002. – № 1.

Черняхівська Г. Меценатство гетьмана Івана Мазепи // Пам'ять століть. – 2000. – №4.

Яковлєва Т.П. Мазепа – гетман: в поисках исторической объективности //Новая и новейшая история. – 2003. – №4.