
- •1. Формування основних лексичних шарів сучасної української мови
- •3Предмет і завдання лексикографії
- •4Відокремлення обставин
- •5 Фонетика – це наукова галузь, що займається дослідженням звуків людської мови. Термін фонетика відпочатку позначав ту сферу знань, яка пояснює творення звуків, артикуляцію.
- •6 Складнопідрядні речення
- •9 Ускладнені прості речення
- •11 Односкладні речення
- •12 Омоніми
- •13 Лексико-грамматические разряды фразеологизмов
- •14 Регресивна асиміляція
- •15 Складносурядне речення
- •Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному
- •16 Творення і правопис дієприкметників
- •17 Складнопідря́дне ре́чення
- •19 Частка
- •20 Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова
- •21 Дієприслівник
- •22 Приголосний звук
- •23 Правопис складних прислівників
- •24 Багатозначність слова в сулм
- •26 Тире між підметом і присудком
- •27 Особливості відмінювання числівників?
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •31 Прислівник
- •32 Дієслово
- •33 Займенник
- •34 Числ́івником
- •35 Прикме́тник
- •36 Іме́нник
- •37 Словотвір
- •39 Лексичне значення слова
- •41 Поняття фраземи, її ознаки
- •42 Підмет
- •43 Присудок
- •44 Однорідні члени речення
- •46 Зміни приголосних при словотворенні
- •48 Фонетична транскрипція
- •50 Закінчення іменників другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •51 Кличний відмінок в українській мові
- •52Правопис іншом. Слів
- •53 Українські прізвища
Підрядні сполучники
Підрядні сполучники у складнопідрядних реченнях приєднують підрядну частину до головної. За значенням вони поділяються:
сполучники |
приклади |
часові |
коли, доки, поки, тільки, ледве, як тільки (добре, коли тебе хвалять) |
умовні |
якщо, якби (аби), коли, тільки (якби ж я то міг так добре співати!) |
мети |
щоб, для того щоб, з тим щоб (Марго вийшла, щоб попрощатися із садом) |
допустові |
незважаючи на те що, хоч, дарма що, хай (дарма що був останнім) |
наслідкові |
так що, так що й (малював так, що йому навіть заздрили) |
порівняльні |
як, ніби, наче, неначе, ніібито, начебто (наче пташка, взлетів на підвіконня); |
причинові |
тому що, бо, через те що (повірив, бо почув серцем). |
31 Прислівник
- це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покапувало. (М. Олійник) Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. (Я. Баш) Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий. (О. Досвітній) Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво. (Леся Українка) Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу. (Гончар)
Розряди прислівників за значенням і роллю в реченні
[ред.] Означальні прислівники
Означальні прислівники виражають якісні ознаки дії або стану (швидко бігти, міцно стати) та спосіб вияву їх, міру або ступінь (піклуватися по-батьківськи, занадто вразлива натура, утричі більша вага). Означальні прислівники поділяються на три групи: якісно-означальні, способу або образу дії, кількісно-означальні.
[ред.] Якісно-означальні прислівники
Дають якісну характеристику дії або стану, відповідаючи на питання як? Вони творяться від основ якісних прикметників за допомогою суфіксів -о або -е, наприклад: гарно, розумно, вдало, гаряче, добре. Якісно-означальні прислівники утворюють форми вищого і найвищого ступенів порівняння, наприклад:
-
легко — легше — найлегше
-
гірко — гіркіше — найгіркіше.
Вищий і найвищий ступені якісно-означальних прислівників творяться так само, як і ступені порівняння якісних прикметників.
-
Вищий ступінь утворюється за допомогою суфіксів -ше або -іше (довго — довше, тепло — тепліше), а також суплетивно (гарно — краще, погано — гірше) або аналітичним способом (вдало — менш вдало, ясно — більш ясно).
-
Найвищий ступінь твориться за допомогою частки най-, що додається до форми вищого ступеня, наприклад:
-
весело — веселіше, найвеселіше
-
дорого — дорожче, найдорожче.
-
[ред.] Прислівники способу або образу дії
Вказують на спосіб дії і відповідають на питання яким способом? (гуртом, уплав, по-нашому, по-материнському).
[ред.] Кількісно-означальні прислівники
Виражають ступінь інтенсивності дії або міру чи ступінь вияву якісної ознаки і відповідають на питання: скільки?, наскільки?, якою мірою?, як багато? (двічі, утричі, дуже, надзвичайно).
[ред.] Обставинні прислівники
Обставинні прислівники виражають різні обставини, за яких відбувається дія, тобто характеризують дію або процес за часовими, просторовими, причиновими відношеннями, рідше — за метою її виконання. Обставинні прислівники поділяються на чотири групи: прислівники часу, прислівники місця, прислівники причини, прислівники мети.
[ред.] Прислівники часу
Характеризують дію за часовими відношеннями і відповідають на питання: коли?, відколи?, як довго?, доки? (тепер, колись, віддавна, щороку, завжди, учора, понині, одвіку).
[ред.] Прислівники місця
Означають місце дії або напрям руху предмета. Відповідають на питання: де?, куди?, звідки? (угорі, вниз, здалеку).
[ред.] Прислівники причини
Виражають причину дії і відповідають на питання: чому?, через що?, з якої причини? (запалу, згарячу, здуру, знічев’я).
[ред.] Прислівники мети
Виражають мету дії і відповідають на питання: для чого?, нащо?, з якою метою? (умисне, наперекір, напоказ).
[ред.] Безособово-предикативні прислівники
Безособово-предикативні прислівники (їх ще називають словами категорії стану) виражають:
-
стан природи (тихо, ясно, тепло, темно, холодно);
-
психічний або фізичний стан людини (легко, весело, радісно, сумно, душно);
-
зумовленість, необхідність, доцільність дії в оцінці людини (треба йти, необхідно виконати, потрібно сказати).
У ролі головного члена безособових речень вони виражають відношення до особи, яка зазначає певного стану, або вказують на загальний фізичний стан природи. Порівняйте: Дівчині весело (холодне, лячно, байдуже); Надворі весело (холодно, сухо).
[ред.] Займенникові прислівники
Можуть уходити як до означального, так і до обставинного різновиду прислівників. Серед них відокремлюють:
-
питально-відносні (де, куди, як)
-
вказівні (так, там, тут, сюди, туди, тоді)
-
заперечні (ніде, нікуди, ніколи, ніяк)
-
неозначені (десь, кудись, колись)
[ред.] Модальні прислівники
Передають ставлення мовця до змісту висловлювання (мабуть, можливо, напевно, безперечно, по-перше й т.ін.).
[ред.] Речення з прислівниками, які пишуться разом або окремо
-
удень - у день ( Я прокинувся від того, що в будинку було видно як удень. У день Святого Валентина закохані вітають одне одного. )
-
на зустріч - назустріч ( Мої батьки цього вечора збиралися піти на зустріч випускників. Назустріч один одному рухалися два потяги.)