
- •1.1. Який зміст вкладено в поняття "педагогіка"? у чому полягає сутність основних категорій педагогіки?
- •1.2. Яке місце займає педагогіка в системі наук?
- •1.3. Які науки покладено в науково-природничу основу педагогіки?
- •1.4. Які джерела розвитку педагогіки?
- •1.5. Які галузі педагогіки входять до системи педагогічних наук?
- •1.6. Які методи науково-педагогічних досліджень сприяють розвитку педагогіки як науки?
- •1.7. Педагогіка: наука чи мистецтво?
- •Розділ 2. Учитель і суспільство
- •2.1. Яке місце в суспільстві займає учитель-вихователь?
- •2.2. Які функції учителя-вихователя в суспільстві?
- •2.3. Які психолого-педагогічні якості вчителя-вихователя визначають його професіоналізм?
- •2.4. Якими педагогічними вміннями має володіти вчитель-вихователь?
- •2.5. У чому сутність педагогічної майстерності вчителя-вихователя і які компоненти її становлення?
- •Розділ з. Розвиток і формування особистості
- •3.1. Що таке розвиток?
- •3.2. Яке значення вкладається в поняття "формування людини"?
- •3.3. Що треба розуміти під рушійною силою розвитку?
- •3.4. У чому подібність і відмінність між поняттями "людина", "особистість", "індивідуальність"?
- •3.5. Які чинники впливають на розвиток людини?
- •3.6. Чи передаються за спадковістю здібності, талант, геніальність?
- •3.7. Що являє собою явище акселерації?
- •3.8. На які вікові групи поділяють дітей і що покладено в основу такого поділу?
- •1. Перед дошкільний вік:
- •3. Шкільний вік:
- •Розділ 4. Мета і завдання виховання
- •4.1. Що таке виховання?
- •4.2. Яка основна мета виховання?
- •Розділ 5. Система освіти в україні
- •5.1. Що являє собою система освіти в Україні?
- •5.2. Яка структура системи освіти в Україні?
- •5.3. На яких принципах ґрунтується діяльність закладів освіти в Україні?
- •6.3.3 Якими науками пов'язана дидактика?
- •7.4. Які функції навчання?
- •7.5. У чому сутність логіки навчального процесу?
- •7.6. Який смисл вкладають у поняття "знання", "уміння", "навичка"?
- •7.7. Яка структура процесу учіння (оволодіння знак нями, уміннями та навичками)?
- •7.8. Які типи навчання склалися у процесі розвитку теорії й практики освітньої діяльності та в чому їх сутність?
- •7.9. Що таке модуль?
- •7.10. Які об'єктивні чинники покладено в основу проблемного навчання?
- •7.11. Яка структура проблемного навчання?
- •7.12. Що таке дидактична задача?
- •7.13. Що таке мотиви навчання?
- •7.14. Які основні мотиви виокремлюють у системі пізнавальної діяльності людини?
- •7.15. Що треба розуміти під оптимізацією процесу навчання?
- •7.16. У чому сутність інтенсифікації навчання?
- •8.6. У чому полягає сутність принципу активності та самостійності у навчанні?
- •8.7. Які вимоги принципу наочності?
- •8.8. Які вимоги принципу ґрунтовності навчання?
- •8.9. У чому полягає сутність принципу зв'язку навчання з практичною діяльністю?
- •8.10. У чому полягає сутність принципу доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів?
- •8.11. У чому полягає сутність принципу емоційності навчання?
8.10. У чому полягає сутність принципу доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів?
Принцип доступності навчання ґрунтується на необхідності зважати на природні особливості й можливості учнів певних вікових груп з урахуванням індивідуальних особливостей фізичного та психічного розвитку кожної особистості. Реалізуючи вимоги цього принципу, педагог не повинен підпорядковуватися наявному рівню фізичного й соціально-психічного розвитку вихованця, а вести його за собою, орієнтуватися на ближчу зону його розвитку.
Доступність визначається віковими можливостями учнів з погляду типових особливостей фізичного, психічного та соціального розвитку. Проте пропоновані навчальні завдання не мають бути легкими, оскільки вони не сприятимуть розвитку особистості, не стимулюватимуть його. Вони мають бути такими, щоб учні певної вікової групи справлялися з ними при достатньому напруженні фізичних і психічних сил. Легкість не сприяє активності. Долаючи значні труднощі під час навчання, особистість отримує задоволення не тільки від оволодіння певною сумою знань, а й від психологічного відчуття подолання труднощів.
8.11. У чому полягає сутність принципу емоційності навчання?
Принцип емоційності навчання випливає з природи розвитку й діяльності особистості. Емоції (від лат. emoveo — хвилюю, збуджую) — особливий вид психічних процесів і стану, пов'язаний з інстинктами, потребами й мотивами, які проявляються у формі безпосередніх переживань (задоволення, радості, страху та ін.) і впливають на життєдіяльність людини. Емоції, на думку С.Л. Рубінштейна, суттєво впливають на протікання діяльності; у навчальній діяльності вони відіграють роль внутрішньої спонукальної сили. Негативні емоції (страх, ненависть та ін.) не відіграють роль спонукального заряду в навчанні. Навпаки, вони гальмують дії, активність думки.
Успішність навчання більшою мірою зумовлюється почуттям упевненості учнів у своїх силах, прагненням подолати труднощі, задоволенням від досягнення поставленої мети.
У системі колективної раціональної діяльності важливо підтримувати позитивні емоції, забезпечувати мажорний тон. Це знімає м'язове напруження, психологічні гальмування, "розкріпачує" особистість.
Розділ 10. МЕТОДИ І ЗАСОБИ НАВЧАННЯ 10.1. Що треба розуміти під методами навчання? Методи навчання (від гр. methodos — спосіб пізнання, шлях дослідження) — це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне вирішення навчально-виховних завдань. Серед методів навчання виокремлюють два види: метод навчання як інструмент діяльності вчителя для виконання керівної функції — научіння, а також метод навчання як спосіб пізнавальної діяльності учнів з оволодіння знаннями, уміннями і навичками — учіння. Загальні методи навчання є багатовимірним педагогічним явищем, що містить у собі низку аспектів: • гносеологічний (відповідність закономірностям пізнання); • логіко-змістовий (використання методів навчання відповідно до законів мислення і змісту навчального матеріалу); • психологічний (врахування психологічних механізмів пізнання); • педагогічний (досягнення навчальної мети). 10.2. Що являють собою прийоми навчання і яке їх співвідношення з методами навчання? Прийоми навчання — це складова методу, певні разові дії, спрямовані на реалізацію вимог тих чи тих методів навчання. Поняття методу і прийому розрізняються за цільовим призначенням. Метод слугує забезпеченню широких пізнавальних дій (розкриття змісту матеріалу, з'ясування суті питання), а прийом— тільки деталь методу. 10.3. Який зміст вкладають у поняття "засоби навчання"? Засоби навчання — це різноманітне навчальне обладнання, яке використовують у системі пізнавальної діяльності (книги, зошити, письмове приладдя, лабораторне обладнання, технічні засоби навчання, карти, таблиці та ін.) Методи, прийоми і засоби навчання виконують відповідні функції — освітню, виховну, розвивальну та контрольну. Виокремлюють зовнішній і внутрішній бік методів навчання. Логічно зумовлену структуру методів навчання досить вдало змоделював професор А.М. Алексюк (рис. 22). 10.4. Які є підходи до класифікації методів навчання? У дидактиці існують різні підходи до класифікації методів навчання. Набули поширення такі класифікації: 1) за джерелами знань і характером сприймання інформації (Д.О. Лордкіпанідзе, Є.Я. Талант, М.М. Верзілін); 2) за характером логіки пізнання (І.Я. Лернер, М.М. Скаткін); 3) за рівнем проблемності засвоєння знань і рівнем учіння (М.І. Махмутов);
Рис. 22. Структура методів навчання 4) на основі цілісного підходу до процесу пізнання (Ю.К. Ба-банський). Найбільш поширеною є класифікація методів навчання за дидактичною метою і функціональною спрямованістю. На основі цього підходу виділяють три групи методів: за джерелами знань, за характером логіки пізнання, за рівнем самостійної розумової діяльності (рис. 23).
Рис. 23. Класифікації методів навчання 10.5. Які групи методів навчання виділяють виходячи із джерел оволодіння знаннями, уміннями та навичками? Виходячи із джерел оволодіння знаннями, уміннями та навичками виділяють такі групи методів навчання: словесні, наочні, практичні. 10.6. Які методи навчання відносять до групи словесних? До словесних методів навчання належать: розповідь, пояснення, бесіда, лекція, інструктаж. 10.7. Що треба розуміти під методом розповіді? Розповідь — це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форми розкриття навчального матеріалу з метою спонукання учнів до створення у своїй уяві певного образу. Образно цей метод називають "малювання словом". Його широко використовують на всіх рівнях навчання, особливо у молодших класах. Він допомагає школярам створити в уяві певний образ. Виділяють такі види розповіді: • художню—образний переказ фактів, дій і вчинків певних осіб; • науково-популярну — спрямовану на аналіз фактичного матеріалу; • описову — послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ. |
http://pidruchniki.com.ua/pedagogika/metodi_zasobi_navchannya