6. Тема 5: Соціальна філософія

Соціальна філософія як розділ філософського знання. Проблема суспільства в філософії. Поняття «суспільства». Головні сфери суспільного життя: економічна, соціальна, політична, духовна. Діяльність як спосіб існування соціального.

Діалектика взаємодії між суспільством і природою. Антропогенний вплив суспільства на природу. Наслідки негативного антропогенного впливу на природу. Екологічна проблема. Екологічна криза. Соціальна екологія. Коеволюція.

Духовне життя суспільства і культура. Сутність духовного життя суспільства. Духовне виробництво. Суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості (рівні, сфери, форми). Культура та багатогранність її виявів. Функції культури. Цінності (аксіологічний статус). Проблема цінностей в філософії. Сутність цінності. Оцінка. Класифікація цінностей. Ціннісні орієнтації.

Філософія історії. Проблема історичного процесу в філософії. Сутнісні характеристики історичного процесу. Основні погляди на історичний процес (історія як хаос та історія як закономірний процес). Головні підходи в аналізі історії (формаційний підхід, цивілізаційний підхід). Сенс історії.

Майбутнє та глобальні проблеми сучасної цивілізації. Проблема майбутнього в філософії. Передбачення, прогностика. Методи прогнозування. Результати прогнозування. Футурологія. Глобальні проблеми сучасної цивілізації. Причини глобальних проблем сучасної цивілізації. Способи вирішення глобальних проблем сучасності.

Модуль 2

Тема 6: Історія філософії. Філософія Стародавнього Сходу: Індія, Китай

Історія філософії. Основні етапи розвитку та загальні риси філософії Стародавньої Індії: 1) ведичний період. Веди та їх складові частини (самхіти, брахмани, араньяки, упанішади). Веди, які дійшли до наших днів (рігведа, самаведа, яджурведа, атхарваведа). 2) Епічний етап (махабхарата і рамаяна). Опозиційні до Вед філософські вчення (буддизм, джайнізм, чарвака-локаята). Філософські школи, які розвивають ведичне вчення (даршани): йога, веданта, вайшешика, ньяя, міманса, санкх’я. 3) Ера сутр (короткі філософські трактати, що аналізують окремі філософські проблеми). Значення філософії Стародавньої Індії для сучасної філософії.

Основні етапи розвитку та загальні риси філософії Стародавнього Китаю. Перший етап — конфуціанство (Конфуцій, головні поняття: жень, лі, сяо, цзин, шень, інь та ян). Даосизм (Лао-цзи, головні поняття — дао, де, у-вей) та менш відомі філософські школи — легізм, моїзм. Другий етап — філософія Стародавнього Китаю після проникнення в Китай буддизму (чань-буддизм). Значення філософії Стародавнього Китаю для сучасної філософії.

7. Тема 7: Філософія Стародавніх Греції та Риму

Передумови формування і розвитку античної філософії. Головні періоди розвитку та характерні риси античної філософії: досократівський період (Мілетська школа, Геракліт Ефеський, атомісти, Елейська школа). Особливості філософії досократівського періоду: критичне переосмислення міфологічних уявлень про першопричини світу, космоцентризм, вчення про логос і хаос, рання діалектика, декларування як метод філософії, атомістична теорія світу, наївний матеріалізм. Класичний сократівський період (софісти, Сократ, Платон, Аристотель). Особливості класичного періоду: антропологічна філософія, об’єктивний ідеалізм, розмежування між матеріалізмом і ідеалізмом, логіка доведення як метод філософії, метафізика, категорії, інтерес до держави і суспільства, пропаганда філософських знань. Елліністичний період (кініки, скептики, Епікур, стоїки), його особливості: криза моральних і філософських цінностей, захист приватних інтересів, індивідуальне щастя, апатія, атараксія, евдемонія. Римський період (Сенека, Марк Аврелій, Тіт Лукрецій Кар, неоплатонізм, раннє християнство). Особливості римського періоду: домінування етики та естетики, розквіт стоїцизму, еклектизм, домінування ідеалізму, розвиток ідей християнства та поєднання їх з філософією (теологія).