Соціальний захист жінок. План

1. Соціальне становище жінок в Україні. Правові засади захисту прав жінок.

2. Пільги для жінок у трудовому законодавстві.

3. Державна політика захисту і поліпшення становища жінок України.

4. Проблема торгівлі жінками.

1.Соціальне становище жінок в Україні

Становище жінок у кожному суспільстві визначається багатьма чинниками, зокрема, рівнем розвитку економіки і культури, системи охорони здоров'я та освіти, станом екології, соціальними та національними традиціями і є своєрідним показником "здоров'я" суспільства. У процесі історичного поступу людської цивілізації, що характеризується постійним розширенням демократичних засад в життєдіяльності суспільства та особистості, важливого значення набуває переосмислення і перерозподіл тих соціальних, демографічних і духовних функцій, які виконують в суспільстві жінки. Питання тендерної рівності на сьогодні є однією з важливих вимог часу.

Жінки складають більшу половину населення України (54%), його найосвіченішу, соціально активнішу та найпрацездатнішу половину. Та, незважаючи на це, жінки сьо­годні є найбільш потерпаючою від соціально-економічних негараздів частиною суспільства. Українська держава знаходиться на складному етапі суспільно-економічного розвитку. Швидке падіння рівня життя населення, пов'язане з ним без­робіття, що торкнулося жінок більше ніж чоловіків, негативно позначилося на їх ста­новищі і призвело до появи таких антисоціальних явищ як сексуальна експлуатація і торгівля ними. Ця гостра проблема для світового суспільства, яка тепер торкнулася і України, є об'єктом аналізу нашого дослідження.

Відповідно до Конституції України (стаття 24) жінки та чоловіки мають рівні пра­ва, свободи та можливості для їх реалізації. Однак на практиці всі ці положення но­сять дещо декларативний характер. Державна політика щодо захисту жінок виступає одним з пріоритетних напрямків діяльності держави і спрямована на поліпшення становища жінки в українському суспільстві. Основні завдання, принципи та напрямки державної політики стосовно жінок у суспільно-політичній, соціально-економічній та соціальній сфері є актуальною проблематикою нашого дослідження.

Соціальна робота з жіночою молоддю та жінками є максимально важливим елемен­том соціальної політики держави, її завданням є створення оптимальних умов життєдіяльності, гармонійного та всебічного розвитку жінок, захист їх конституційних прав і свобод, задоволення культурних та духовних потреб.

Соціальне становище жінок в Україні

Проблеми жінок в Україні існують, вони багатопланові. Серед них чи не найгострішою є проблема зайнятості, працевлаштування і безробіття.

Сьогодні в Україні зареєстровано близько 400 тисяч безробітних жінок (66 % від усіх безробітніх). Масового характеру набуло збіднення значної кількості жінок та сімей. Жінки становлять більшість серед звільнених з підприємств і організацій різних форм власності.

Питома вага жінок в складі сукупної робочої сили України впродовж останніх 30 років перевищує 50%. Однак в процесі формування ринку праці зростають дискримінаційні тенденції стосовно жінок, падає рівень їх конкурентноздатності. Підвищується ризик втратити роботу, зменшується захищеність у сфері праці, скорочують­ся можливості отримання нового місця роботи, професійного зростання, підвищення кваліфікації, перекваліфікації, що спричиняє необхідність особливої форми захисту праці та дії соціальних пільг, пов'язаних з виконанням жінками репродуктивної функції. Ці пільги і стимули мають поширюватись не тільки на дородовий та післяро­довий періоди, догляд за народженою дитиною, а й на відновлення та зміцнення здо­ров'я жінок після кожного дітонародження незалежно від його наслідків.

Жіноча праця потребує спеціальної ретельної організації, нормування та охорони. Вирішення проблем жіночої зайнятості є одним з важливих напрямків діяльності ви­конавчої влади.

Неможливо обійти увагою найгострішу проблему сьогодення - становище жінок у сільській місцевості. Більшість жіночого сільського населення (а це 8,8 мли. чол.) зай­нята у тих галузях сільського господарства, де рівень механізації надзвичайно низь­кий і жінки, як правило, виконують некваліфіковану роботу. Тяжкі умови праці, пе­реобтяженість негативно позначається на здоров'ї жінки, не залишають їй достатньо часу для сім'ї та виховання дітей. Участь жінок-селянок у розвитку нових форм гос­подарювання - це запорука відновлення агропромислового комплексу взагалі і вирішення багатьох соціальних проблем села зокрема.

Надзвичайно важливою є проблема погіршення здоров'я жінок. В Україні понад 93 тисячі жінок-інвалідів, і їх кількість зростає. Визнаємо й те, що часто саме реалії нашого сьогодення спонукають жінку працювати на шкідливому і важкому вироб­ництві, що призводить до втрати здоров'я, каліцтва, народження дітей з фізичними ва­дами. Хоча відповідними рішеннями Уряду затверджено Програми охорони материн­ства і дитинства, Програму вивільнення жінок з виробництв, пов'язаних з важкою пра­цею та шкідливими умовами, проблема поліпшення здоров'я жінок має стати реаль­ною і пріоритетною у діяльності усіх форм влади.

У такій же площині повинні ставитися і питання освіти жінок в Україні.

Традиційним для нашого суспільства залишається високий рівень освіти жіноцтва. Вищу або середню спеціальну освіту в Україні має кожна друга працююча жінка, тоді як чо­ловіки тільки близько 35%. Однак, на відміну від доступу до середньої і вищої освіти, жінки України значно менше, ніж чоловіки, використовують можливість підвищення кваліфікації, що, безумовно, знижує їх конкурентоспроможність на ринку праці. Це пов'язано, в першу чергу, з виконанням саме материнської функції. Тому завдання держави полягає в тому, щоб розвивати усі форми освіти, які можуть бути доступни­ми для жінки-матері. Не можна допустити зниження освітнього рівня жінок взагалі.

Права жінок в Україні задекларовані такими документами:

• Декларація ООН Прав Людини;

• Конвенція ООН про порушення торгівлі людьми та проституції;

• Конвенція ООН з питань однакової заробітної плати;

• Конвенція ООН про захист материнства;

• Конвенція ООН про статеву дискримінацію при працевлаштуванні та зайнятості;

• Конвенція ООН про політичні права;

• Конвенція ООН про національність жінок;

• Декларація про рівність жінок та їхній внесок у розвиток і мир

• Конвенція ООН "Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок" — Хартія Прав Жінок.

• В Українському правовому полі права жінок відображені у документах:

• Конституція України;

• Сімейний Кодекс України;

• Кодекс законів про працю України;

• Концепція державної соціальної політики

• Концепція щодо поліпшення становища жінок в Україні, та ін.