- •18. Джерела та фактории виробничих небезпек, їх класифікація
- •19. Небезпечний виробничий фактор вир-ва, його хар-ка
- •20. Шкідливі виробничі фактори вир-ва, їх хар-ка
- •22. Вплив метеорологічних умов на організм людини. Терморегуляція, її види. Шляхи віддачі тепла організмом у навколишнє середовище.
- •23. Основні визначення та поняття щодо робочого місця на виробництві
- •24. Мікрокліматичні показники робочої зони та їх вплив на організм людини
- •25. Вплив шкідливих речовин на організм людини, класифікація впливу на організм людини шкідливих речовин
- •26. Вентиляція виробничих приміщень, її визначення, класифікація.
- •27. Природна вентиляція вир. Приміщень, її визначення, класифікація
- •28. Механічна вентиляція вир. Приміщень, її визначення, класифікація
- •29. Методи знаходження та вивчення джерел та факторів виробничого травматизму
- •30. Дія електричного струму на організм людини. Ефекти протікання струму через тіло людини
- •31. Дія електричного струму на організм людини. Місцеві електричні травми, їх характеристика
- •32. Дія електричного струму на організм людини. Загальні електричні травми або електричні удари, їх характеристика
- •33. Основні чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом, їх класифікація та хар-ка
- •34. Чинники виробничого середовища, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом: що відноситься до чинників, їх характеристика.
- •21. Розміщення території підпр-ва. Класи підпр-в та їх захисні зони. Вибір площадки для промислового підпр-ва і розміщення виробничих будинків на його території
20. Шкідливі виробничі фактори вир-ва, їх хар-ка
Шкідливий виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання, виробничо зумовленого чи професійного, і навіть смерті, як результату захворювання.
Його характеристика:
* фізичні:
- підвищена швидкість руху повітря;
- підвищена або понижена вологість;
- підвищений або понижений атмосферний тиск;
- недостатня освітленість;
- конструкції, що руйнуються;
- підвищений рівень статичної електрики та ін.
* хімічні:
- хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебуваються у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому);
- які різними шляхами проникають в організм людини (через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизові оболонки);
- які за характером дії виділяють такі речовини (токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію).
* біологічні:
- макроорганізми (рослини та тварини);
- мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші).
* психофізіологічні:
- фізичні перевантаження (статичні, динамічні);
- нервово-психічні перевантаження (розумові перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
22. Вплив метеорологічних умов на організм людини. Терморегуляція, її види. Шляхи віддачі тепла організмом у навколишнє середовище.
Метеорологічні умови визначаються такими параметрами:
1) температурою повітря, t (°С);
2) відносною вологістю, φ (%);
3) швидкістю повітря, v (м/с).
Атмосферний тиск впливає на парціальний тиск основних компонентів повітря (кисень та азот) і на процес дихання.
Життєдіяльність людини проходить в умовах достатньо широкого діапазону тиску 734—1276 гПа. Швидке зниження тиску всього на декілька гектопаскалей стосовно нормальної величини 1013 гПа викликає хворобливі відчуття.
Висока температура впливає на людину і сприяє розширенню кровоносних судин. Відповідно має місце підвищений приплив крові до поверхні тіла і тепловіддача в навколишнє середовище значно підвищується.
В умовах зниження температури оточуючого повітря реакція людського організму на ці зміни інша — кровоносні судини шкіри звужуються, приплив крові до поверхні тіла зменшується, і віддача тепла конвекцією і випромінюванням зменшується. Таким чином, для теплового самопочуття людини важливе визначене сполучення температури, відносної вологості і швидкості руху повітря.
Вологість повітря має великий вплив на терморегулювання організму. Підвищена вологість (φ > 85 %) ускладнює терморегулювання через зниження випару поту, а досить низька вологість (φ< 20 %) викликає сухість слизових оболонок шляхів дихання. Оптимальні величини відносної вологості становлять 40—60 %.
Рух повітря в приміщеннях є важливим фактором, який впливає на теплове самопочуття людини. В умовах спекоти рух повітря сприяє підвищенню віддачі тепла організмом і покращує його стан, але здійснює несприятливий вплив під час холодного періоду року.
Мінімальна швидкість руху повітря, яку відчуває людина, становить 0,2 м/с. Взимку швидкість руху повітря не має перевищувати 0,2—0,5 м/с, а влітку 0,2—1,0 м/с.
Величина тепловиділення організмом людини залежить від ступеня фізичної напруги у визначених метеорологічних умовах і становить від 85 (в стані спокою) до 500 Дж/с (тяжка робота).
Віддача тепла організмом людини в навколишнє середовище відбувається внаслідок теплопровідності крізь одяг, конвекції у тіла, випромінювання на навколишні поверхні, випаровування вологи з поверхні шкіри. Частина тепла витрачається на нагрівання повітря, яким дихає людина.
Терморегуляція - здатність людського організму до утримання сталої температури під час зміни параметрів мікроклімату та під час виконання роботи будь-якої важкості.
