1.3. Фінансовий менеджмент корпорацій. Методи.

Поняття методів в економічній літературі носить неоднозначне трактування. Так одні автори розуміють фін.методи як один з структурних елементів фін.механізму, включає планування, прогнозування, інвестування, кредитування, самокредитування, самофінансування, оподаткування, си-ма розрахунків, матеріальне стимулювання і відповідальність, страхування, заставні, трансферні операції, оренда, лізинг, факторинг, фондоутворення, взаємовідносини з засновниками, госп.суб’єктами, органами держуправління. Інша точка зору пов’язана з тим, що планування, аналіз, контроль розуміють як прийоми, що базуються на певних методах.

Так фін. аналіз базується на таких методах аналізу як порівняння, структурний аналіз, інтегральний аналіз, аналіз фін.коефіцієнтів (стійкості, платоспроможності..).

Основними методами планування виступають прогнозування, нормування, бюджетування тощо.

Методами контролю виступають фін. контролінг, моніторинг, аудит тощо. Інші автори роблять поділ методів на неформалізовані та формалізовані. До перших відносяться метод експертних оцінок, порівняння, побудова систем показників, аналітичних таблиць (логічний рівень).

Формалізовані методи носять чіткі залежності: методи факторного аналізу (підстановок, абсолютних різниць, балансовий, постих, складних відсотків), методи екон. статистики (середніх і відносних величин, індексні, графічні методи, ряди динаміки), екон-стат.методи (кореляційний, регресивний аналіз), економетричні методи, методи теорії прийняття рішень (теорія ігор, дерево рішень, сітьового планування і управління тощо).

Основні методи фінансового менеджменту:

1) фінансовий аналіз - аналіз валових грошових потоків, звітності по прибуткам і збиткам підприємства та по розподілу і використанню прибутку. Він безпосередньо пов’язаний з аналізом балансу, фінстану. При цьому використовується цілий ряд методів.

2) організація прийняття рішень, пов’язаних з фінансовою діяльністю підприємства по напрямках: стосовно формування доходів підприємства, прибутку, здійснення дивідендної політики; з питань фінансування підприємств: поточного фінансування та фінансування розвитку підприємства; з питань здійснення інвестиційної діяльності. Визначити напрямок інвестиційної діяльності (реальні чи фінансові) та об’єкт вкладання (державні, корпоративні, чи інші ЦП).

3) фін. планування має 2 напрямки: а) поточне, яке пов’язане зі складанням і використанням оперативних фінансових планів (місяць, квартал) та річних планів; б) основне, пов’язане з використанням грошових потоків; в) перспективне–це прогнозування розвитку підприємства та надходження і використання фінансових ресурсів на перспективу. Це фінансові плани, що складаються на період понад 1 рік по обмеженій кількості показників (основних) і носять прогнозний характер.

4) фін. контроль як процес перевірки виконання і забезпечення реалізації всіх управлінських рішень в області фінансової діяльності з метою реалізації фінансової стратегії і попередження кризових ситуацій, що ведуть до банкрутства.