Лабораторно-практична робота № 15

ТЕМА: «Нестор Махно і селянський повстанський рух на півдні України»

МЕТА

Ознайомити студентів з ідеями анархізму, які запроваджував на практиці Нестор Махно, і виявити причини їхнього впливу на селянське середовище; розвивати в студентів уміння аналізувати різноманітні джерела й систематизувати здобуту інформацію.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

Зі спогадів Нестора Махна (1929—1934рр.)

«В душі виникло владне жадання шляхом волі й зусиль самого трудового народу створити в Україні новий лад життя:

Где не было би ни рабства, ни лжи ,ни позора!

Ни презренных божеств, ни цепей,

Где не купить за злато любви и простора;

Где лишь правда и правда людей...

Такий лад за нинішнього часу, я думав, цілком можливий у формі вільного радянського устрою, коли вся Україна й Росія, всі інші країни світу мають вкритися мережами місцевих, зовсім самостійних, господарських і громадських самоврядувань або Радами трудівників, що одне й те ж.

Через свої районні, обласні й загальнонаціональні з'їзди ці місцеві, господарські й громадські органи самоврядування налагоджують спільну схему порядку й трудової взаємності між собою. Засновують обліково-статистичне, розподільне й посередницьке федеративне бюро, навколо якого тісно об'єднуються й за допомогою якого, в інтересах країни, всього її вільного трудового народу, узгоджують, а ниві всебічного соціально-громадського будівництва, свою роботу».

З проекту декларації революційної Повстанської армії України (махновців) (20 жовтня 1919 р.)

«Ми глибоко переконані, що надання народові повної можливості вільно використовувати форми свого господарського й суспільного життя природно і неминуче приведе до встановлення переважною трудовою більшістю народу соціалістичних форм співжиття... Ми обмежуємо нашу роль простою ідейною й організаційною допомогою трудовому народові у вигляді викладу наших думок і поглядів, у вигляді простої пропозиції, поради, роз'яснення або вказівки. Ми вважаємо, що народ повинен мати повну можливість вислухати всі погляди й поради, але застосовувати їх у житті й будувати життя повинен сам, самостійно й вільно, без партій, диктатора і влади.

Суть справжнього радянського ладу повинна, на нашу думку, бути такою:

Для організаційного налагодження нового господарського й суспільного життя вільні селяни та робітники, звичайно, створюють усюди на місцях свої суспільно-економічні організації, сільські комітети або ради, всіляки спілки, кооперативи... Вони організуються за необхідністю на вільних засадах. Вони в жодному разі не є політичними установами, якими керують ті чи інші політичні діячі або партії, що диктують свою волю і здійснюють «під маскою радянської влади» свою політичну владу. Вони лише дорадчо-виконавчі органи, що регулюють живу господарську діяльність на місцях. Правосуддя має вершитися не спеціалістами-урядовцями на стороні, а живими місцевими суспільними силами, що заслуговують на довіру, за широкої участі населення і цілковитої відсутності наперед визначених форм покарання.

Так само самооборона населення має бути побудована на засадах вільної організації охорони живими місцевими силами, але не повинна бути справою спеціалістів міліціонерів.

У суспільстві, побудованому на засадах вільного об'єднання соціально-трудових організацій, культурно-освітня справа стає не монопольним починанням держави й того чи іншого уряду, а вільною творчою справою осіб і організацій, що віль­но й природно поєднані між собою».

Зі спогадів сучасників про дії Нестора Махна та махновців

«Одним з перших кроків Махна в галузі політики було те, що він запропонував катеринославцям «самоорганізуватися».

- Ми - військове командування, наше діло - бити кадетів, а цивільну владу, якщо без влади обійтися не можете, створіть собі самі.

Минуло два-три тижні, населення встигло звикнутись з махнівцями... життя почало входити майже в нормальну колію. Здавалося, що так може тривати довго».

«Під прапором анархізму вступив цього разу Махно до Катеринослава. Передусім він звернувся до своєї армії з відозвою «довести, що вони чесні повстанці» і не грабувати населення. І справді, «чесні повстанці» батька Махна виявились щодо цього значно милостивішими за «шкурівців» (козаків генерала Шкура), за Денікіна. Такого повального грабунку як за добровольцях, за Махна не було. Велике враження на населення справила власноручна розправа Махна з кількома грабіжниками, яких спіймали на базарі: він тут-таки розстріляв їх з револьвера».

З промови Лева Троїцького «Наше військове будівництво і наші фронти» на VII Всеросійському з з’їзді Рад (7 грудня 1919р.)

«Україна повинна бути і буде самостійною країною надбанням українських робітників і селян... Український пролетаріат і селянство свою волю матимуть змогу виявити у своїй радянській державній, господарській і культурній творчості, і оскільки ця творчість розвиватиметься у формі національної української культури, українською мовою, зрозуміло, що ніхто з нас не намагався покласти камінь на шляху розвитку вільної Радянської України...

Проте цього питання не можна сплутувати з питанням про партизанство. Товариші українці, питання про партизанство - це не питання про національну культуру чи мову, це - питання військової доцільності. Немає різниці для нас між партизанами в Україні, у Сибіру, на Північному Кавказі. Якщо ми дозволимо українському партизанству застоятися в надії, що з нього буде складено українську армію, ми вдруге втратимо Україну - цього разу надовго».

Зі щоденника невідомого повстанця (1920р.)

«З листопада, Гуляйполе. Скучно й невесело. Мучить і не дає спокою думка «А що ж буде далі?» Білогвардійщина буде розчавлена, а що далі буде з повстанською армією? У командному складі відчувається втома. Сам Махно дихає втомою, немає ніякої наміченої мети у армії і певного плану, а також нема культурних працівників. Я один, і відчуваю себе на острові. Не відчуваєш у собі ні мети, ні волі. Хоча б швидше приїхали наші хлопці з Харкова, спільними силами, може, що-небудь і вирішили б, накреслили б план наступної роботи. Боюсь, що комуністи оголосять нас поза законом і тоді знову почнеться пролиття трудової крові. Ці головотяпи не можуть зрозуміти, що у них розкладається Червона Армія і перейде на наш бік. Весь наш трагізм полягає у відсутності культурних сил. Махно теж утримується від роботи. Я відчуваю, що він втомився».

З листа селянина до газети (1921 р.)

«...Махнівці розсипалися і почали розправу, не розбираючи з ким і за що. Рубали першого стрічного, не розбираючи, не питаючи. Відрубали руки, у вже мертвого вирубали серце і його ще кришили. Ми ще не бачили такого звіра. За якийсь час порубали на вулицях 15 чоловік, як не рахувати поранених. Потім пішли по хатах».

Зі звіту ВУЧК VI з'їздові Рад України (1921р.)

«За приблизними підрахунками вбито отаманів — 112, розстріляно — 9, заарештовано — 84, добровільно з'явилося — 169, усього ліквідовано отаманів — 444, рядових бандитів убито — 9444, розстріляно — 510, заарештовано — 1035, добровільно з'явилося — 9357, усього ліквідовано — 29 622 рядових бандити».

Завдання А. Олесь Гончар у романі «Собор» так описує роздуми Н.Махна про своє місце в історії: «Ти перший, ти обранець свободи на арені степів... А хто ж ти насправді на цій арені? Гладіатор чи клоун? Керманич стихій чи блазень у її величності історії, комедіант ярмарковий? Свобода, вічний абсолют - тільки й чуєш від вошивих своїх теоретиків, а самі повзають, як рептилії, від погляду твого терпнуть... Вічний абсолют! А чому ж кров бризками летить від твоїх тачанок на всю Україну?..» А як ви оцінюєте цю постать? Проаналізуйте джерела й використайте результати дослідження, щоб обґрунтувати власну думку щодо особи Н.Махна та його руху.

Завдання Б. Проаналізуйте документи, звертаючи увагу на спрямування й методи дій Н.Махна, з'ясуйте, у чому були розбіжності махнівців з більшовиками та які їхні причини. Зробіть загальний висновок. Поміркуйте над процитованими словами з роману Олеся Гончара «Собор». Як би ви їх прокоментували?

Завдання В. Ретельно вивчіть джерела й дайте відповіді на питання

1. У чому суть анархічної ідеї Н. Махна (у галузі економіки, політики, військової та культурно-освітньої справи)?

2. У чому основні розбіжності поглядів Н.Махна і більшовиків?

3. Яку загрозу вбачали більшовики в махновщині? (проаналізуйте промову Л.Троїцького). Зробіть загальні висновки. Чи можна, на вашу думку, вважати Нестора Махна героєм громадянської війни?

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Програма приділяє небагато уваги повстанському рухові. При якнайретельнішому плануванні на вивчення дій зеленівців, махновців і григор'ївців, а також політики більшовиків, що спричинила ці рухи, вчитель може відвести одну годину. Однак, зважаючи на те, що для південно-східних теренів України локальний опір такого типу мав дуже велике значення, вчитель не повинен відмовлятися від проведення студентського дослідження. Крім того, матеріал цієї роботи можна використати й для пізнавальних завдань.

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 16

ТЕМА: «Створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік»

МЕТА

Ознайомити студентів із цілеспрямованим курсом РКП(б) на ліквідацію державності національних республік, а також з обговорюваними партійним керівництвом варіантами устрою Союзу РСР; розвивати вміння зіставляти й критично аналізувати інформацію з різних джерел, обґрунтовувати своє ставлення до даних у них оцінок.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З листа Йосифа Сталіна до Володимира Леніна (22 вересня 1922 р.)

«Якщо ми зараз не подбаємо, щоб пристосувати форму співвідношення між центром і окраїнами до фактичних співвідношень, завдяки яким окраїни в усьому іншому, безумовно, повинні підкорятися центру, тобто якщо ми зараз не змінимо формальну (фіктивну) незалежність формальною ж (і водночас реальною) автономією, то через рік буде незрівнянно складніше відстояти фактичну єдність радянських республік.

Мій план:

...2 Щодо п'яти інших незалежних республік (Україна, Білорусія, Грузія, Азербайджан, Вірменія) визнати за доцільне автономізацію, щоб добровільно до Всеросійського з'їзду Рад ЦВК і цих республік самі виявили своє бажання вступити в тривкіші господарські відносини з Москвою на засадах автономії».

З листа Володимира Леніна до Лева Каменева про створення СРСР (26 вересня 1922 р.).

«В § 1 сказати замість «вступу» до РСФРР - «Формальне об'єднання разом з РСФРР у союз радянських республік Європи та Азії».

Дух цієї поступки, сподіваюсь, зрозумілий: ми визнаємо себе рівноправними з Українською СРР та іншими і разом і нарівні з ними входимо в новий союз, нову федерацію «Союз Радянських Республік Європи і Азії». § 2 треба тоді теж замінити. Щось на зразок створення поряд з засіданнями ВЦВКу РСФРР - «Загальнофедеративного ВЦВКу Союзу Радянських Республік Європи і Азії».

З листа Дмитра Мануїльського до Йосифа Сталіна (4 вересня 1922 р.)

«Досвід минулого року показав, що те становище, яке склалося на окраїнах, зокрема на Україні, і веде до конфліктів між відомствами центральними і місцевими, далі існувати не може... Я вважаю, що (теперішнє становище має змінитися) в напрямі ліквідації самостійності республік і заступлення її широкою реальною автономією. Це означає, що стосовно питань зовнішньої торгівлі та закордонних справ належить установити єдине керівництво з центру при виконанні відповідних гарантій, що в торговельних операціях із закордоном інтереси окраїн не будуть обійдені.

Теперішня форма взаємин вичерпала себе, замість єдиного керівництва в нас створюється кілька «хазяїв», що може згубно відбитися на самому господарстві» .

Із зауважень Християни Раковського до проекту резолюції про взаємини РСФРР з незалежними республіками (1922 р.)

«Даний проект ігнорує, що Радянська федерація — не однорідна національна держава. Щодо цього проект резолюції є поворотним, і в цей момент господарча ініціатива незалежних республік занадто вузька. При відсутності в них фінансових коштів і права розпоряджатися місцевими багатствами, вони тепер неспроможні працювати як треба для піднесення місцевих виробничих сил. Звуження їхньої ініціативи, що буде наслідком втілення цього проекту, ще більше зменшить їхню господарчу роль...

За кордоном проведення цієї резолюції зміцнить становище наших ворогів з буржуазного й угодовського табору. Форма незалежних республік давала нам можливість справляти максимум революційного ефекту на. усіх окраїнах, а також за кордоном... Завдяки незалежній Радянській Україні Радянська федерація мала змогу здійснювати також революційне проникнення в Галичину, Буковину. Бессарабію. Без жодної серйозної потреби ми самі себе позбавляємо цієї зброї...».

З листа Християни Раковського до Дмитра Мануїльського (29 вересня 1922р.)

«...Однак я вважаю за свій партійний обов’язок реагувати проти резолюції про взаємини РСФРР з незалежними республіками, визнаючи її шкідливою щодо закріплення позицій Радянської влади на окраїнах».

Витяг з протоколу № 80 засідання Політбюро ЦК КП(б) У від З жовтня 1922 р.

«Слухали: Про взаємини між РСФРР і незалежними республіками (тов. Петровський).

Ухвалили: 1) категорично висловитися за прийняту останнім Пленумом ЦК КП(б)У резолюцію про взаємини між РСФРР і УСРР, що визнавала необхідність збереження незалежності УСРР... 2) у разі, якщо ЦК РКП(б) ухвалить, однак, необхідність входження УСРР до складу РСФРР, не наполягати на збереженні формальних ознак політичної самостійності УСРР, а визначити відносини на основі практичної доцільності».

З промови Християни Раковського на XII з’їзді РКП(б) (1923р.)

«Потрібні були його (Леніна. — К.Б.) авторитет, його розуміння не тільки внутрішньої і міжнародної обстановки, потрібно було, щоб він своїм авторитетним словом голосно вдарив по нашій партії і показав їй, що вона в національному питанні робить фатальні помилки...

За рідною мовою і рідною школою йде національна свідомість, а за національною свідомістю йде бажання знати, куди йде селянський карбованець...

...Немає такого кроку, який можна було б зробити національній республіці... Повітовий виконком більше знає свої права, ніж національна республіка.

...Треба відібрати від союзних комісарів дев'ять десятих їхніх прав і передати їх національним республікам».

Завдання А. Проаналізуйте документи і визначить, які основні позиції існували всередині вищого партійного керівництва щодо взаємин Української СРР з РСФРР. Дайте їм оцінку й зробіть загальні висновки.

Завдання Б. Зіставте точки зору на взаємини УСРР і РСФРР, використовуючи порівняльну таблицю:

	Ленін	Сталін	Мануїльський	Раковський
Характер взаємин

Зробіть загальний висновок — чия точка зору відповідала інтересам України. Свої думки обґрунтуйте.

Завдання В. Проаналізуйте документи, шукаючи відповіді на питання:

1. Чим відрізнялися погляди В.Леніна і Й.Сталіна з національного питання?

2. До чиєї точки зору ближчі позиції Д.Мануїльського і X. Раковського? Про що це свідчить і чим пояснюється?

3. Чим ви можете пояснити двоїстість рішення ЦК КП(б)У з національного питання?

4. Як можна схарактеризувати позицію X. Раковського в цьому питанні?

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Наведені джерела дають змогу не тільки виявити різні підходи до створення союзної держави у вересні-жовтні 1922 року: формальна рівність республік при вступі до Союзу (В.Ленін), автономізація (Й.Сталін), широка реальна автономія (Д.Мануїльський), союзне об'єднання при збереженні незалежності (Х.Раковський), а й простежити: 1) під впливом яких чинників здійснилося саме таке об'єднання в Союз, що проіснував майже 70 років; 2) чи існували інші варіанти об'єднання. Щодо цього, заслуговує на увагу позиція X.Раковського, зокрема його виступ на XII з'їзді РКП(б). Незважаючи на свої інтернаціоналістські переконання, він не припиняв боротьби за збереження незалежності України.

Під час обговорення підсумків дослідження вчителеві варто поставити студентам такі питання:

1. Через кілька місяців після виступу на XII з'їзді X.Раковського звільнили з посади голови РНК УСРР і призначили послом СРСР в Англії. Чим ви можете пояснити такий поворот у його кар'єрі?

2. Виступ X.Раковського на з'їзді перегукується з ідеями В.Леніна, висловленими в статті «До питання про національності, або про автономізацію»: «Зберегти союз, дипломатичний апарат, дати простір розвитку національних мов, бути готовими у найближчий час залишити союз Радянських Соціалістичних Республік тільки у відношеннях військовому і дипломатичному, в усіх інших відношеннях відновити повну самостійність окремих наркоматів»⁹¹.

3. Х. Раковський неодноразово заявляв, що новій економічній політиці має відповідати нова політика у сфері національних відносин. Яка політика, на вашу думку, відповідала б НЕПу у взаєминах між УСРР і РСФРР? Обґрунтуйте свою думку.

4. У жовтні 1922 року Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило суперечливе рішення: з одного боку, «про необхідність збереження незалежності УСРР», а з іншого - «не наполягати на збереженні формальних ознак політичної самостійності УСРР». Як ви гадаєте, чому? Тема Лабораторно-практичної роботи - дуже важлива для розуміння дальшої історії України в складі СРСР, тому доцільно виконувати її всім класом за диференційованими завданнями.