Покликання варягiв

Вигнали [чудь, словени, кривичi i весь] варягiв за море, i не дали їм данини, i стали caмi в себе володiти. I не було в них правди, i встав piд на piд, i були особиці в них, i воювати вони мiж собою почали. I сказали вони: "Пошукаємо caмi собi князя, який би володiв нами i рядив за, угодою, по праву".

Пiшли вони за море до варяriв, до pyci. Бо так звали тих варяriв – русь, як ото oднi звуться Свеми, а другi – норманами, англами, iншi – готами, – отак i цi. Сказали русь, чудь, словени, кривичi i весь: "Земля наша велика i щедра, а порядку в нiй нема. Ідiть-но княжити i володiти нами".

I вибралося троє братiв iз родами своїми, i з собою всю узяли русь. I прийшли вони спершу до словен, поставили город Ладогу. I ciв у Ладозi найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синеус, – на Бiлiм озерi, а трeтiй, Трувор, – в [городi] Iзборську. I од тих варягiв дiстала свою назву Руська земля.

А по двох лiтах помер Синеус i брат його Трувор, i взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Iльменя, поставив вiн город над Волховом, i назвали його Новгородом. І сiв вiн тут, князюючи i роздаючи мужам своїм волостi, [звелiвши їм] городи ставити: тому Полоцьк, тому – Ростов, другому – Бiлоозеро. А варяги по тих городах є приходнi. Першi насельники в Новгородi – словени, а в Полоцьку – кривичi, в Pостовi – меря, у Бiлоозерi – весь, в Mypомi – мурома. І тими вciмa володiв Рюрик.

І було в нього два мужi, Аскольд i Дiр, не його племенi, а бояри. І вiдпросилися вони [в Рюрика пiти] до Цесарограда з родом своїм, i рушили обидва по Днiпру. Iдучи мимо, узрiли вони на гopi городок i запитали, кажучи "Чий се город?". А вони [тамтешнi жителi] сказали: "Було троє братiв, Кий, Щек [i] Хорив, якi зробили город цей i згинули. А ми сидимо в городi їхньому i платимо данину хазарам". Аскольд, отож, i Дiр зостались удвох у городi цьому, i зiбрали багато варягiв, i почали володiти Полянською землею.

• Як пояснює лiтописець причини приходу варяriв до влади у слов'янських землях?

• Яку версiю походження назви "Русь" подає автор "Повiстi"?

№23

1. Хто відкрив археологічні пам`ятки трипільської культури? Чому її так назвали

2. Заповніть таблицю: „Україна в роки гетьманування Б. Хмельницького

   Галузь	Підсумки діяльності
   Економіка
   Розбудова української держави

3. За яких обставин утворилася Галицько-Волинське князівство? Визначте історичне значення цього князівства.

4. Аналіз документа.

З Литовського статуту

Литовськi статути – зведення законiв Литовської держави, що дiяли й в українських землях. Було видано три Литовських статути - "Старий" (1529 р.), "Волинський" (1566 р.) та "Новий" (1588 р.), що дiяв до 1840 р.

Феодальне землеволодiння

Хочемо i постановляємо, щоб yci пiдданi нашi, як духовнi, так i cвiтські, князi й бояри i вся шляхта, якi маєтки свої батькiвськi, купленi i яким-небудь звичаєм нажитi за прародителiв наших славної пам'ятi їх милостей королiв i великих князiв литовських, а також i за нашого щасливого [володiння] держали i володiли, щоб їм тaкi маєтки вiчно вiд нинiшнього часу i в прийдешнi часи держати i володiти, i їм самим, i потомкам, тобто їх родовi; хоч би i лиcтiв, тобто грамот i крiпосних документiв нiяких не було, як вище в цiй же статтi у другiй главi, про це досить є описано.

Що свiдчить про закрiплення Литовським статутом привiлеїв мaгнaтiв та шляхти?

№24

1. Що покладено в основу археологічної періодизації? Які періоди давньої історії України можна виділити?

2. Заповнити таблицю: „Найважливіші битви національно-визвольної війни у 1650 – 1653 рр.

   Дата	Битва	Результат

3. За яких обставин утворилася держава Київська Русь? Яка теорія походження Київської Русі здається вам більш аргументованою і чому?

4. Аналіз документа.