Моральне виховання. Дисципліна.

Основні риси: - мудрість; - почуття міри; - мужність; - справедливість.

Крім цих головних рис, ще розвивати скромність, ввічливість, працелюбство, слухняність, акуратність, повагу до людей.

Великого значення надавав дисципліні. "Школа без дисципліни, що млин без води". Виступав проти тілесного покарання. "Різки та палки - це знаряддя рабства". Але не цурався цих покарань коли учень богохульствував, був строптивим.

У творі "Закони добре організованої школи" дав вказівки щодо правил організа­ції шкільного режиму, управління школою, обов'язків вчителів, поведінки учнів. Учні повинні вчасно приходити до школи, а якщо відсутні - повідомити чергово­го.

Роль вчителя та вимоги до нього.

Коменський надавав посаді вчителя великого значення, рахуючи її почесною, "настільки прекрасною, як ніяка інша під сонцем". Це був прогресивний погляд на професію вчителя, так як раніше професія вчителя не користувалася пошаною. Він вимагав, щоб, з однієї сторони, населення відносилося з повагою до вчителя, а з іншої - сам вчитель зрозумів, яку важливу функцію він виконує в суспільстві. Учитель, писав Коменський, повинен бути чесним, добрим, наполегливим, розу­мним, ввічливим, працелюбним.

Значення теорії Коменського для наступних поколінь.

Я.А.Коменського запрошували для покращення шкільної справи в різні країни (Англію, Швецію, Угорщину, та ін.). Книги перекладені на багато мов. Був нова­тором в області дидактики, висунувши багато глибоких, прогресивних ідей, принципів та правил організації навчальної роботи. Рекомендації по цих питаннях і зараз застосовують у навчальних закладах світу.

Стислий нарис ідей гуманістичної педагогіки у працях класиків педагогічної науки ХVІІІ-ХХ ст.

ДЖОН ЛОКК(1632-1704)

Англійський філософ, педагог, психолог.

В 17 ст. Англія пережила буржуазну революцію, яка підготувала основу для промислового перевороту. Це була революція, що сповістила новий час, час правління буржуазії. Представник-Джон Локк. В своїх працях обґрунтував зміну королівської влади на нове державне управління в Англії.

Доводив теорію "природного права": люди спочатку жили в природному стані і були вільні та рівні. Свої природні права вони добровільно передали владі для того, щоб вони захищали їх життя, волю та власність. Отже цей народ може взяти владу назад від монарха, якщо той не виконає свої обов’язки.

Свої педагогічні погляди виклав у книзі "Думки про виховання":

- душа дитини, як "чиста дошка"

- велика роль виховання в розвитку людини

- мета виховання - виховання "джентльмена", який уміє вести свої справи уміло. Це дворянин за походженням. Джентльмен отримає виховання дома, адже школа-"зграя дурно вихованих поганих хлопчиків всякого походження" Велике значення фізичному вихованню "В здоровому тілі - здоровий дух". "Джентльмен повинен бути вихований так , щоб в будь-який момент стати солдатом." З дитинства загартовувати, довготривале перебування на свіжому повітрі, достатній сон, просту невибагливу їжу.

Вироблення характеру, розвиток волі, моральна дисципліна - головне завдання виховання, а головне для цього - приклад, середовище, оточення дитини.

Вивчати для правильного виховання індивідуальні особливості дитини.

Необхідність трудового виховання - якесь ремесло.

Вихователь повинен пробуджувати інтерес до навчання, розвивати цікавість його. Заняття повинні бути приємними.

- ізолювати майбутнього джентльмена від "грубої маси", від дітей простолюдинів. Для них створювати "робочі школи". Отже Локк ігнорував народну освіту.

З методів намітив: переконання, приклад, заохочення, покарання.

ЖАН - ЖАК РУССО(1712-1778) - французький просвітитель

Друга половина 18 ст. - аграрна країна, широко розвинулась капіталістична мануфактура, але феодальні відносини сильно перешкоджали цьому. Все населення ділилось на 3 групи:

І - духовенство, що мало багато земель, звільнене від аналогів;

ІІ -дворянство, багато землі, можливість експлуатації селян,

ІІІ - більша частина селян (зовсім без прав) + ремісники, міська біднота + купці, фабриканти, банкіри, + буржуазія. В цей час буржуазія виступала проти короля. Але після захвату влади - перейшла в наступ проти робітників.

Пожвавлюється боротьба письменників, вчених проти феодальних порядків. Видатне місце серед французьких просвітителів-Ж.Ж.Руссо. Книга "Еміль або Про виховання" дала світову славу. За вираження вільнодумства книга була спалена на одній з площ Парижу. В ній Руссо показав шлях

- виховання вільної людини. ("Людина народилась вільною"). Влада повинна належати народу, щоб кожен трудився;

- існування людини підтримується особистою працею. Справді вільна та людина, що живе своєю працею. Завдання в тому, щоб виховати людину, який ні від кого не залежить, живе своєю працею. Треба перевиховати феодалів. Тому в "Емілі або Про виховання" Еміль виходець зі знатної сім'ї. В результаті виховання - він вільнодумець і живе власною працею.

В основі виховання по Руссо лежить принцип виховання дитини у відповідності з природою, беручи до уваги вікові особливості, поважаючи особистість дитини.

У відповідності з цим принципом:

1. Кожному віковому періоду повинні відповідати особливі форми навч. і виховання.

2. Виховання повинно носити трудовий характер: відповідати розвитку ініціативи і самостійності.

3. Перед інтелектуальним вихованням необхідно організовувати фізичне і розвивати органи відчуття вихованців.

З великою увагою розглядав питання про дружину Еміля (т.т.виховання жінки). Призначення жінки зовсім інше, ніж чоловіка. Вона повинна виховуватись для дому, відсутність самостійної думки, залежить від чоловіка, ніяких розумових занять.

Вікова періодизація по Руссо:

1) Від народження до 2-х років.-фізичне виховання.

2) 2-12 р. - "сон розуму", необхідно розвивати "зовнішні відчуття", готувати до розумового виховання.

3) 12-15 р. - період розумового виховання, задоволення розумових запитів підлітків.

4) З 15 р. - до повноліття - період морального виховання.

РОБЕРТ ОУЕН (1771 - 1853)

Шотландський представник утопічного соціалізму. Жорстоко критикував капіталізм, бо він заставляє людей працювати при загрозі голодної смерті. Тому висував думку про новий соціалістичний лад, оснований на розумі і справедливості, без експлуатації. Велике значення надавав вихованню та оточуючому середовищу у формуванні людини.

Школа для маленьких дітей-велике значення приділяв співам, танцям, свіжому повітрі, фізичним вправам, іграм. Особлива увага - виховання в дусі колективізму.

Більш широкий курс початкової школи + наочність і без релігії.

Велике значення - трудове виховання - вечірня школа + праця на фабриці. Отже, він об’єднав навчання з фабричною працею.

У праці "Новий погляд на суспільство або Досвід про освіту людського характеру" стверджує, що характер визначається умовами оточуючого середовища. Тому нове суспільство буде досягнуте шляхом виховання і освіти народу, отже мирним шляхом встановиться соціалістичні відносини (шляхом створення комуністичних общин).

Головні положення:

Залежність виховання від середовища

Загальна освіта

Перевагу надавав змісту освіти, а не методам

Значення моральному вихованню, а особливо-виховання людяності

Пропонував після 10-ти років залучати до виробничої праці

Не допускав фізичного покарання.

ФРІДРІХ ВІЛЬГЕЛЬМ АДОЛЬФ ДІСТЕРВЕРГ (1790 – 1866)

Німецький педагог-демократ

Присвятив себе ділу освіти народу. Називають - “учитель німецьких учителів”.

Він видав “Керівництво до освіти німецьких учителів”.

З 1827 року і до смерті випускав “Рейнські листки для виховання і навчання” виступав за покращення підготовки учителів початкових класів.

Його ідея – загальнолюдське виховання. “Людина – моє ім’я, німець – моє прізвисько”.

Найвища мета виховання – “самодіяльність на службі істині, красоті і добру”.

Принципи виховання:

• природовідповідність у вихованні, її слідування за процесом природного розвитку людини, враховувати вікові та індивідуальні особливості.

• Велика увага педагогічному досвіду, як джерелу розвитку педагогіки (необхідно вивчити: 1) масову практику у вихованні дітей; 2) роботу майстрів педагогічної праці);

• Культуровідний характер виховання ( при вихованні необхідно приймати до уваги умови і місце де людина народилась);

• Встановлення тісного зв’язку між вихованням і духовним життям суспільства;

• Розвиток у дітей самодіяльності.

ЙОГАН ГЕНРІХ ПЕСТАЛОЦЦІ (1746 – 1827)

Швейцарський педагог-класик

Основну роль відводив вихованню, яке повинно забезпечити дітям поступовий, різносторонній і гармонійний розвиток природних задатків, здібностей, добру трудову підготовку, розвинути фізичні і духовні сили. В основу виховання поклав принцип розвитку здібностей людини у відповідності з її природою – різносторонній і гармонійний. Ті задатки, що є в дитини від природи треба розвивати в тій послідовності, що відповідає законам розвитку людини.

Відкрив “Школу для бідних” – 50 сиріт і безпритульних, яка існувала на гроші, що заробляли діти своєю працею (зазнала краху)

Песталоцці розробив спробу об’єднати навчання з працею. Книга “Лінгард і Гертруда” (1781-1787) в якій розкриває ідею про покращення життя селян через використання розумних методів ведення господарства і правильне виховання дітей.

Навчання прагнув будувати на психологічній основі, зокрема на чуттєвому пізнанні. Великого значення надавав наочності, висунув ідею розвиваючого навчання, сформулював дидактичні принципи послідовності, поступовості, міцності, систематичності, самодіяльності у навчанні

Центром пед. си-ми Песталоцці являється теорія елементарної освіти,що зводиться до вміння вимірювати, лічити і володіти мовою, і поступово до складнішого.

Елементарна освіта включає в себе: фізичне, трудове, моральне, розумове вих.., що здійснюється у тісному зв’язку, забезпечуючи гармонійний розвиток людини.

Виступав за поєднання розумової і фізичної праці.

Песталоцці створив основи методик початкового навчання

- відстоював звуковий метод навчання грамоти

- для розвитку письма у дітей – попередньо писати палички та елементи букв

- запропонував свій метод вивчення чисел – через наочність від 1 до 10, і далі

- для вивчення дробу – квадрат, приймаючи його за 1

- цінні знання про збільшення словникового запасу дітей.

Одним з перших намагався розробити проблему взаємозв’язку сім'ї і школи. Наголошував на важливості родинного виховання: родина – це перший зразок науки життя в спільноті. Справжня любов до дитини вимагає мудро керувати і твердою рукою стримувати.

Песталоцці був прикладом величезної людської енергії, наполегливості, любові до дорослих і дітей. "Все для інших, нічого для себе", - слова, написані на його пам’ятнику, є найкращою характеристикою його педагогічної діяльності.

ЙОГАН ФРІДРІХ ГЕРБАРТ (1776 – 1841)

Німецький філософ, педагог, психолог, послідовник Песталоцці.

Був проти революції, мріяв про закінчення переворотів і змін, про “стійкий порядок і розміщене та впорядковане життя”

Педагогічні ідеї отримали розвиток в його книгах “Загальна педагогіка, виведена із мети виховання”, “Підручник психології”, “Листи про додаток психології до педагогіки”, “Нарис лекцій з педагогіки”.

Мистецтво виховання належить тільки тоді вихователю, педагогу, коли він опанує педагогічну теорію. Вихователь не може, звичайно, запастись на майбутнє готовими результатами для різних ситуацій, а готує себе до вірного сприйняття і оцінки явищ, з якими він зустрінеться на педагогічній роботі.

Мета виховання – формування доброчесних людей, здатних пристосову-

ватися до існуючого суспільно-політичного ладу і підкорятися йому.

Процес виховання поділяв на 3 розділи:

• Керування дітьми. Широке розповсюдження одержала у той час створена Гербартом система керування (управління) дітьми, спрямована на придушення їх самостійності і підкорення дорослим. Це була ідея про те, що дитині від природи притаманні "дика пустотливість", тому вона порушує встановлені в школі порядки, виявляє недисциплінованість. Щоб забезпечити навчання і виховання, треба приборкати цю "дикість". Засоби системи керування – нагляд, наказ, погроза, заборона, фізичне покарання, як допоміжні засоби – авторитет і любов вихователя. Таке виховання мало назву авторитарне – сліпе підпорядкування владі.

• Виховуюче навчання (ввів цей термін), в основі якого шість видів багатостороннього інтересу. Для їх задоволення необхідно під час навчання розвивати уяву, пам’ять, логічне мислення, пробуджувати інтерес до знань.

• Моральне виховання – це встановити чіткі правила поведінки, дати зрозуміти, що “неслухняність веде до переживань”, в моральному вихованні треба застосовувати і покарання. Система морального виховання за Гербартом ґрунтується на п’яти моральних ідеях: ідея внутрішньої свободи (робить людину цілісною, без "душевного розладу", ідея вдосконалення (поєднує силу та енергію волі, забезпечує внутрішню гармонію, повноту життя, потребує наполегливості, організованості), ідея приязні ( сприяє погодженості волі однієї людини з волею інших), ідея права (має вирішальне значення в розв’язуванні конфліктів між волею людей), ідея справедливості (визначає нагороду тому, хто зробив добру послугу суспільству, або покарання – хто порушив закон). На думку педагога, той, хто виховується на основі цих ідей, ніколи не вступатиме в конфлікт із середовищем.