13. Новітні релігійні течії: загальна характеристика.

Сучасні неорелігії є доволі неоднорідним явищем за своїм походженням, характером і формами діяльності та організації. Тому на сьогодні існує безліч схем їх класифікації.

Все різноманіття новітніх релігійних течій і містичних груп можна умовно поділити на сім груп.

Неохристиянські(належать релігійні культи, в основі яких лежить християнське віровчення), 2) Релігійні організації орієнталістського спрямування(організації, в основі яких лежать буддистські вчення, індуїзм, джайнізм тощо), 3) Неоязичництво(Характеризується політеїзмом і відродженням пантеїстичних традицій), 4) Синтетичні (штучно створені) релігії, або інтегративні культи(віровчення, в основі яких лежать догмати, культи світових релігій, спираючись на які, створюються специфічні культові дійства й не менш специфічні релігійні організації), 5) Саєнтологічні(спробу поєднати в собі науку й релігію, сучасну містику та досягнення науково-технічної революції), 6) Сатанізм(Репрезентується сатанинськими групами, які абсолютизують значення зла в реальному житті, поклоняються йому), 7) Езотеричні об'єднання(представлені насамперед езотеричними традиціями різних епох у поєднанні із сучасною містикою).

14. Свобода совісті і толерантність.

Поняття «свобода совісті» є поєднанням двох понять -- «свобода» і «совість».

Свобода-- здатність людини діяти (чи не діяти) з власної волі.

Совість-- усвідомлення людиною відповідності своїх дій певним нормам, відчуття моральної відповідальності за свої вчинки вна-слідок самооцінки, форма вираження моральної самосвідомості особи.

Отже, свобода совісті -- це своєрідний акт (процес) самовизначення людини або вибір нею вектора власного діяння.Зміст понять «свобода» і «совість» привертав людську увагу з давніх-давен. Толерантність — здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особливості поведінки та способу життя інших.

15. Екуменічний рух у християнському світі.

Екуменізм (походить від грецького “ойкумена” – “всесвіт”) виник і утвердився як особливий напрямок розвитку богословської думки у християнстві у ХХ столітті. Різні люди по-різному розуміють слово екуменізм. Власне екуменізм означає рух за зближення та об’єднання релігійних традицій. Але одні вважають, що екуменізм стосується тільки християнського світу, інші – всі світові релігії.

Головна ідея екуменістичного богослов”я – ідея єдності християнства. Основою зближення екуменісти бачать спільність християнської спадщини, те, що єднає, а не розділяє Церкви. Метою сучасного екуменічного процесу є прагнення відновити спілкування у Таїнствах між роз”єднаними сьогодні християнськими Церквами, того спілкування, яким були позначені стосунки між християнськими спільнотами у перших віках їхнього спілкування.

Питання з модулю “ЛОГІКА”

1. Предмет логіки, логічна культура мислення.

Логіка-це наука, яка вивчає мислення людини. Сутність мислення осягається в межах ряду наук – філософії, психології, фізіології вищої нервової діяльності, кібернетики тощо. У такій частині філософії, як гносеологія (теорія пізнання), формуються наступні важливі положення про мислення:

1)Мислення і свідомість взагалі є функцією мозку і відображають процеси та явища об’єктивного світу. У структуру свідомості людини входить сукупність її знань про різні предмети, їх властивості і відношення; знання являють собою ідеальне відображення в мозку людини будь-яких об’єктів; це відображення здійснюється за допомогою відчуттів, сприйнять, уявлень, пам’яті, мислення.

2)На відміну від безпосередніх форм відображення дійсності (їх називають чуттєвим пізнанням) мислення є опосередкованим і узагальненим відображенням дійсності і здійснюється в логічних формах понять, суджень, умовиводів.

3)За допомогою мислення осягають такі сторони реального світу, які не можуть бути розкриті за допомогою тільки чуттєвих форм відображення дійсності, - відчуттів, сприйнять, уявлень.

4)Критерієм істинності наших знань про дійсність є практика. Поряд з цими узагальненими критеріями виступають інші: естетичний – краса, прагматичний – корисність, етичний критерій морального імперативу, логічний – логічної суперечності.

5)Мислення не може існувати без мови, поза мовою. Без вираження думки у звукових, письмових, або інших знаках, символах її неможливо передати, а отже, довідатись про її існування. Всі науки, користуючись засобами природної мови, застосовуючи водночас засоби штучної мови.

У сучасній формальній логіці широко використовується формалізована мова. Однак з цього не випливає, що формальна логіка(ФЛ) – це наука про формальні мови, а не про мислення. У мисленні ФЛ вивчає логічні форми й формально-логічні закони побудови думки.