
- •1. Формування та розвиток філософської думки Стародавньої Індії.
- •2. Ортодоксальні філософські школи Стародавньої Індії.
- •3. Неортодоксальні філософські школи Стародавньої Індії.
- •4. Філософія конфуціанства у Стародавньому Китаї.
- •5. Філософія даосизму у Стародавньому Китаї.
- •6. Основні риси й етапи розвитку античної філософії.
- •7. Мілетська школа філософії та її основні представники.
- •8. Філософія Геракліта Ефеського.
- •9. Елейська школа в античній філософії.
- •10. Філософія Демокріта.
- •11. Філософія Сократа.
- •12. Вчення про ідеї та теорія пізнання Платона.
- •13. Вчення Платона про ідеальну державу.
- •14. Філософія Аристотеля.
- •15. Епікуреїзм в античній філософії.
- •16. Стоїцизм в античній філософії.
- •17. Скептицизм в античній філософії.
- •18. Неоплатонізм в античній філософії.
- •20. Основні риси й етапи розвитку філософії Середніх віків.
- •21. Апологетика: примат віри у пізнанні істини.
- •22. Патристика: віра для розуміння.
- •23. Схоластика та проблема універсалій (номіналізм і реалізм).
- •24. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- •25. Основні риси філософії Відродження.
- •26. Діалектика доби Відродження (Нікола Кузанський).
- •27. Натурфілософія доби Відродження (м. Копернік, д. Бруно).
- •28. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження.
- •29. Філософія Реформації (м. Лютер, ж. Кальвін).
- •30. Передумови та основні риси філософії Нового часу.
- •31. Емпірична філософія ф. Бекона.
- •32. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р. Декарта.
- •33. Натуралістичній пантеїзм б. Спінози.
- •34. Філософія Просвітництва.
- •35. Теорія пізнання і. Канта.
- •36. Етичні погляди і. Канта (“категоричний імператив”).
- •37. Метод і система філософії г. Гегеля.
- •38. Філософія історії г. Гегеля.
- •39. Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- •40. Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм).
- •41. Позитивізм.
- •42. Прагматизм.
- •43. “Філософія життя” (а. Шопенгауер, ф. Ніцше).
- •44. Екзистенційна філософія.
- •45. Фрейдизм.
- •46. Неофрейдизм.
- •47. Філософська герменевтика.
- •48. Неотомізм.
- •49. Філософська антропологія.
- •50. Філософія постмодернізму.
- •51. Філософська думка Київської Русі.
- •52. Філософія у Києво-Могилянській академії.
- •53. Українська філософська думка доби Відродження (хіv-хvi ст.).
- •54. Філософія г.С. Сковороди.
- •55. Університетська філософія в Україні хviii-хiх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- •56. “Філософія серця” п. Юркевича.
- •57. Філософські ідеї у творчості Лесі Українки.
- •58. Філософські ідеї у творчості і.Я. Франка.
- •59. Філософські погляди в.І. Вернадського.
- •60. Українська філософія хх ст.
- •1. Система філософії та її структурні складові.
- •2. Світогляд. Історичні типи світогляду.
- •3. Картина світу. Філософська картина світу.
- •4. Проблема визначення предмету філософії.*
- •5. Основні функції філософії.
- •6. Буття та його основні форми.
- •7. Матерія та її основні форми руху.
- •8. Простір і час (основні характеристики).
- •9. Рух (основні форми та властивості).
- •10. Проблема матеріальної єдності світу.
- •11. Основні принципи та категорії діалектики.
- •12. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •13. Закон переходу кількісних змін у якісні.
- •14. Діалектичний закон заперечення заперечення.
- •15. Альтернативи діалектики.
- •16. Основні принципи гносеології.
- •17. Суб’єкт і об’єкт у процесі пізнання.
- •18. Критерії істини.
- •19. Істина як процес.
- •20. Чуттєве пізнання та його форми.
- •21. Раціональне пізнання та його форми.
- •22. Діалектика чуттєвого та раціонального у процесі пізнання.
- •23. Емпіричні методи пізнання.
- •24. Теоретичні методи пізнання.
- •25. Інтуїція у процесі пізнання.
- •26. Практика у процесі пізнання.
- •27. Сутність людини та сенс її життя.*
- •28. Людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- •29. Проблема людської свободи та відповідальності.*
- •30. Особистість і суспільство.
- •31. Потреби й інтереси у структурі особистості.
- •32. Взаємодія природи та суспільства.
- •33. Проблема свідомості у філософії.
- •34. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- •35. Суспільна свідомість та її структура.
- •36. Правова та моральна свідомість.
- •37. Політична свідомість.
- •38. Естетична свідомість.
- •39. Мораль і політика.
- •40. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
- •41. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- •42. Поняття соціально-історичної практики.
- •43. Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
- •44. Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- •45. Проблема історичного прогресу.
- •46. Формаційна теорія суспільного розвитку к. Маркса.
- •47. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства.
- •48. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •49. Ціннісні орієнтації особистості.
- •50. Філософія культури.
- •51. Форми наукового пізнання (ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія).
- •52. Поняття “наука” (класифікація наук).
- •53. Етичні проблеми науки.
- •54. Сцієнтизм і антисцієнтизм.
- •55. Принцип плюралізму в історії філософії.
- •56. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
- •57. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •1. Предмет релігієзнавства.
- •2. Проблема походження релігії.
- •3. Структура релігії.
- •4. Функції релігії.
- •5. Проблема класифікації релігій.
- •6. Ранні релігійні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія.
- •7. Язичництво стародавніх слов’ян.
- •8. Етнонаціональні релігії: загальна характеристика.
- •9. Буддизм як світова релігія.
- •10. Християнство: основи віровчення і культу.
- •11. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення.
- •12. Іслам: основи віровчення і культу.
- •13. Новітні релігійні течії: загальна характеристика.
- •14. Свобода совісті і толерантність.
- •15. Екуменічний рух у християнському світі.
- •1. Предмет логіки, логічна культура мислення.
- •2. Основні історичні етапи розвитку логіки.
- •3. Основні закони формальної логіки.
- •4. Логічна структура поняття (зміст і обсяг поняття). Закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття.
- •5. Логічна операція визначення понять. Правила визначення.
- •6. Логічна операція поділу понять. Правила поділу.
- •7. Логічні операції з обсягами понять (додавання, множення, віднімання, доповнення).
- •8. Просте судження та його види.
- •9. Види складних суджень.
- •10. Умовиводи та їх види.
- •11. Категоричний силогізм: поняття та структура.
- •12. Логічна характеристика доведення.
- •13. Логічна характеристика спростування.
- •14. Правила та можливі помилки в аргументації.
- •15. Дискусія: загальна характеристика.
5. Проблема класифікації релігій.
Усвідомлення внутрішньої спорідненості розрізнених об'єктів, у нашому випадку релігійних систем, дає змогу релігієзнавцям об'єднувати їх у класи. Процес класифікації є першим кроком у розвитку релігієзнавства як науки, що дає підстави звести суперечливі емпіричні дані до єдиної теоретичної системи. Наявність багатьох схем класифікації релігії пояснюється складністю, багатоманітністю й динамічністю розвитку релігійних систем, а також різноманітними критеріями їх класифікації, що відображують ті чи ті сторони релігії як процесу. У вітчизняній релігієзнавчій літературі вже звичним стало посилання на класифікаційну схему релігій, яка має географічні ознаки^релігії близького Сходу —іудаїзм, християнство, іслам,;
релігії Далекого Сходу— конфуціанство, даосизм, буддизм;релігії Індії—ранній буддизм, індуїзм, джайнізм,племенні культи народів Чорної Африки;
релігії Америки—вірування та обряди американських індіанців;
релігійні системи Океанії;
класичні системи Стародавньої Греції та Риму.
Сьогодні особливо популярними є такі схеми класифікації релігії, які у своїй основі поєднують географічні та етнографічні принципи з урахуванням історичних етапів розвитку релігійних систем. 1.Ранні вірування (родоплемінні, первісні). Головними формами первісних вірувань є фетишизм, тотемізм, анімізм, магія, шаманізм, рільничі культи.
2.Етнонаціональні релігії, до яких належать релігії одного етносу, народу, нації, держави,— індуїзм, джайнізм, конфуціанство, даосизм, зороастризм, іудаїзм тощо.3.Світові релігії, до яких належать буддизм, християнство (православ'я, католицизм, протестантизм) та іслам.
4.Новітні релігійні течії (неокульти), наприклад, Міжнародне товариство свідомості Кришни, Церква Христа, Велике Біле братство, сатанізм, неоязичницькі культи тощо..
6. Ранні релігійні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія.
Анімі́зм (від лат. anima — душа) — віра в існування душі і духів, які керують матеріальним світом. У теорії релігії концепція духовного домінує над концепцією матеріального: наприклад, душа, як безтілесна копія тіла, може існувати самостійно як при житті, так і після нього. Анімізм це також вірування первісних людей, віра в існування духів, одухотворення сил природи, тварин, рослин і предметів, приписування їм розуму, дієздатності і могутності. Звідси виникають погребальний культ, культ предків і розвиток вірувань в загробне існування душі, потойбічне життя. Анімізм тісно пов'язаний з практикою табу (заборони на певні дії, що стосується якоїсь істоти або предмету). Згідно з цими віруваннями, кожна річ в світі має душу або дух. Намагання підкорити сили природи призвело до появи чорної та білої магії. Найбільш древні поховання належать неандертальцям, а до часу верхнього палеоліту (коли з'явилися кроманьйонці) відноситься вже цілий ряд подібних знахідок.
Фетиши́зм (фр. fetichisme) — одна із ранніх форм релігійних вірувань; поклоніння предметам неживої природи — фетишам, які є нібито наділені чудодійною силою. Яскравим прикладом фетишизму у сьогоденні є носіння різноманітних амулетів, оберегів тощо. Амулетом служить предмет, якому приписують магічні властивості відвертати від людини нещастя і приносити успіх. Амулет-оберіг повинен був отримувати свого власника. Фетишем іноді ставала частина чогось великого: наприклад, камінь з шанованою гори, шматочок священного дерева або зображення шанованого тварини. Фетиш міг бути просто малюнком і навіть татуюванням на тілі. Особлива група фетишів пов'язана з поширеним у багатьох народів світу культом предків. Їх зображення стають фетишами, яким поклоняються. Іноді це ідоли - людиноподібні фігурки з дерева, каменя, глини, а іноді предка зображує спеціальний знак, як це було прийнято, наприклад, в Китаї
Тотемíзм - віра у містичний зв'язок, тобто "кровну" спорідненість певного роду, племені з якимсь видом тварин чи рослин (тотемом).
Вже в палеоліті виникають перші релігійні уявлення. Це виявлялося в особливому відношенні до тваринного світу. Надзвичайного поширення отримав на території Європи своєрідний культ ведмедя (дослідники вважають, що мова йшла про печерного ведмедя). Археологам відомі численні культові сховища черепів цього викопного хижака - у Франції, Швейцарії, Австрії, а також в Україні (Іллінка, Одеської області). Тотемізм - віра в тварину або рослину, яку древні люди вважали предком роду, з яким зв'язували своє існування і благополуччя. Частіше за все тотем був твариною, рослиною - рідше. Тотему приписувалися надприродні можливості, йому поклонялися. Тотемізм набув значного поширення, його відмічають у всіх народів на родоплеменній стадії розвитку.
Магія (лат. magia, від грец. μαγεία; також чарівництво) - одна з найдавніших форм релігійності (поряд з анімізмом, тотемізмом, фетишизмом). Елементи магії містяться в релігійних традиціях більшості народів світу. Магия — символическое действие или бездействие, направленные на достижение определённой цели сверхъестественным путём