44. Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.

45. Проблема історичного прогресу.

ускладнення, яке нерозривно пов’язане з удосконаленням, неминуче ставить межу істотному прогресові в тій галузі людського знання, та й людської діяльності загалом, на якій протягом тривалого часу зосереджувалися увага й зусилля у певному напрямку. Тому, аби поступальний рух життєдіяльності всього людства не припинився взагалі, необхідно, вважав Данилевський, дійшовши в певному напрямку до певного ступеня досконалості, розпочати цей поступальний рух з нової вихідної точки й іти іншим шляхом. Тобто цей поступальний рух мають здійснювати вже нові народи, з іншими психічними особливостями, іншим складом розуму, почуттів і волі, котрими й можуть відзначатися тільки народи іншого культурно-історичного типу. Як підсумовує мислитель, прогрес “полягає не в тому, щоб іти все в одному напрямку (в такому разі він швидко б припинився), а в тому, щоб виходити все поле, що становить поприще історичної діяльності людства, в усіх напрямках. Тому жодна цивілізація не може гордитися тим, щоб вона представляла вищу точку розвитку порівняно з її попередницями чи сучасницями, в усіх напрямках розвитку”50 Така інтерпретація особливостей розвитку різних історичних культур та й поступального руху загалом зумовлена, з одного боку, тлумаченням Данилевським змісту й форм історичної творчої діяльності, з іншого ж — сама теж зумовлює, в свою чергу, це тлумачення.

46. Формаційна теорія суспільного розвитку к. Маркса.

Для iсторико-фiлософського вивченняпроцесу розвитку сус­пiльства К. Марксом була введена така важлива категорiя, як сусniльноекономiчнаформацiя(СЕФ).Вона виражае типсуспiльствa,щохарактеризуєтьсясвоїмспособомвиробництваi вiдповiднимийомувиробничими iдносинами. Суспiльству вiдомi такі типи формацiй: первiсний i рабовласницький лад, феодалiзм,капіталізм, комунiзм (перша стадiя - соцiалiзм),постiндустрiальнiкраїниiпосткомунiстичний лад (головнимчином длякраїнСНД). Основними структурними елементами СЕФ є базис(сукупнiсть ycix виробничих вiдносин, що складаютьсявсуспiльствi)танадбудова(вiдображення базисних вiдносин в iдеалiзованiйформi),атакож надбазовi та надбудовнi елементи-нацiя, мова,культура,побут, сiм'я та iн. Мiж базисом танадбудовоюіснує дiалектичний зв'язок, в якомупровiдне мiсцепосiдає базис. Для правильногорозумiння життєдiяльностi суспiльствавелике значення має його соцiальна структура. Це сукупнiсть соцiальних спiльностей,класiв, нацiй, соцiальнихгруп, прошаркiв тощо. Кожна з цих спiльностей має свої об'єктивнi й суб'єктивнi чинники утворення та функціонування.

47. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства.

Кожна цивілізація, надумку Тойнбі, проходить на своєму життєвому шляху наступністадії:Стадія зародження-генезис.За стадією генезису має місце стадія зростання, на якійцивілізаціярозвиваєтьсяв повноцінну соціальну структуру.Підчасзростанняцивілізацію постійнопідстерігає небезпекапереходув стадію надламу, що, як правило,(алене обов'язково)змінюється стадієюрозпаду.Наступною важливою проблемою, котрупрагнепроаналізувати А.Тойнбіу межах своєї цивілізаційної концепціїє проблемапошуку рушійної сили в розвитку цивілізацій.Упошуках своєрідногопершопринципуцивілізаційного розвиткуТойнбі приходитьдо концепції Виклику-і-Відповіді.Дякі звикликівможуть отримуватигідні відповіді, у той час як інші можуть залишитися і безвідповіді.СистемаТойнбіхарактеризується якантропоцентрична в томусенсі,щоуній суспільствумісце “простору дії”, але не носія творчої сили. Тойнбі стверджує про існуваннятакогомеханізму взаємодії між творчою та інертною частинами суспільства як “мимесис” - соціальне наслідування. Мимесис з'являється в людини задовго довступу суспільствауфазурозвитку.дляуспішноївідповідіавиклик необхіднанаявністьу суспільствінаступних факторів:у суспільстві повиннібути наявні люди, здатні зрозуміти виклик і дати на нього відповідь;більшістьповинна бути готовою до прийняття даної відповіді.