33. Натуралістичній пантеїзм б. Спінози.

Значний внесок у подалання дуалізму Декарта зробив Б.Спіноза (1632- 1667 р.р.). З точки зору Спінози, світ - це нескінчена природа, матеріальна субстанція (від лат. – сутність, основа), яку він також називає Богом. Поняття Бог Спіноза вживає не буквально, воно є своєрідним теологічним прикриттям матеріалізму. Субстанція, тобто матерія, є причиною самою себе і має безліч властивостей. Вона вічна і незмінна, її властива ідея збереження.

Субстанція – це те, що не потребує для свого існування чогось іншого – Бога, духу, і т.п. Поняття субстанції Спінози є дуже цінним у його філософії, воно відігравало велику роль у подальшому розвитку його наукової філософії. Велике значення для подальшого розвитку філософії мало вчення пантеїзму Спінози. Згідно з ним Бог не існує окремо від природи, а розчиняється в ній. З цього логічно випливала атеїстична думка про те, що пізнання світу іде не через пізнання Бога, а через пізнання самої природи.  Тобто Спіноза  закликав не до богослов’я, а до наукового пізнання світу. Виходячи з ідеї існування єдиної субстанції, Спіноза стояв на позиції гілозоїзму, тобто такого вчення, яке допускає наявність мислення усієї матерії, в тому числі й не живої. Такої ідеалістичної точки зору дотримуються і зараз і деякі дослідники природи, зокрема французький вчений, палеонтолог і філософ Тейяр де Шарден.

34. Філософія Просвітництва.

Просвітництва-франц.ф-фія кінця 17-поч.18ст.,представники якої сприймали раціоналізм як віру в розум,виступали проти засилля церкви(але не релігії) у духовній культурі суспільства,боролися з усім,що було ворожим суспільному прогресу та освіті.Домінуючі риси-деїзм(визнання Бога першопричиною світу із запереченням його подальшого втручання в явища природи й перебіг суспільних подій)та атеїзм(у ф-фії система ідей,погляди,переконання,що заперечують існування надприродного Бога й необхідність будь-якої релігії).Ф-фія Просвітництва характеризується також домінуванням матеріалізму,раціоналізму,антропоцентризму,історичного оптимізму,подальшою секуляризацією релігії та церкви та появою утопічно-соціалістичних поглядів на розвиток суспільства та держави.Представники-Вольтер,Жан-Жак Руссо,Дені Дідро,Мореллі,Габріель Маблі та ін.

35. Теорія пізнання і. Канта.

Іммануїл Кант-засновник нім.класичної ф-фії.Проблема людини,критичний розгляд передумов її пізнавальної,моральної,естетичної діяльності стає початком кантівської ф-фії ,,критичного періоду,,.В своїх працях Кант зазначав,що сферу нової ф-фії окреслюють такі питання-1)що я можу знати?2)що я зобов’язаний робити?3)на що я можу сподіватись?4)що таке людина?.На 1 питання відповідає метафізика,на 2-мораль,на 3-релігія,на 4-антропологія. Система Кантівської ф-фії побудована відповідно до структури головних здібностей душі людини.Перша частина системи репрезентується,,Критикою чистого розуму,,,де аналізуються передумови схильності людської душі до пізнання.Свою ф-фію Кает називає трансцендентальною(таку,яка виходить за межі).Людина як головний суб’єкт пізнавальної діяльності переходить від незнання до знання уможливлюючи його власними,внутрішніми передумовами.Кант доходить висновку ,що пізнання є не спогляданням,а конструюванням предмета,тобто предмет виявляється не вихідним,а кінцевим продуктом пізнання.