
- •Геологічна діяльність підземних вод. Карст, суфозія, пливуни.
- •Компресійні випробовування грунтів. Стисливість грунтів. Компресійна і декомпресійна криві. Модуль деформації
- •Геологiчна дiяльнiсть пiдземних вод. Карст, суфозія, пливуни.
- •1.Фізичні поля Землі та їх значення при виборі місця під забудову.
- •1.Склад інженерно-геологічних вишукувань.
- •2.Визначення стисливості ґрунтів у компресійному приладі.
- •1. Водно-фізичні властивості інженерних грунтів
- •2. Задачі інженерно-геологічних вишукувань на різних стадіях і етапах проектування
- •2.Поширення на території України небезпечних інженерно-геологічних процесів
- •1. Екзогенні геологічні процеси
- •Фізико- механічні властивості грунтів
- •1. Інженерно-геологічні явища в основах споруд I в будівельних котлованах.
- •2. Визначення характеристик міцності ґрунтів методом одно площинного зрізування.
- •1.Інженерно-геологічна діяльність підземних вод.
- •2. Визначення стисливості ґрунтів у компресійному приладі.
- •Водно-фізичні властивості грунтів: щільність, вологість, пористість, пластичність, водопроникність.
- •Інженерно-геологічне обстеження основ і фундаментів споруд.
- •Теоретична частина.
- •1.Епейрогенні тектонічні рухи та методи їх визначення.
- •1.Розрахунки припливу ґрунтових вод до будівельних котлованів. Будівельне водо пониження . Рівняння кривої депресії.
- •2.Гравітаційні явища: оповзи та умови їх виникнення.
- •1.Стисливість ґрунтів, опір зрушенню.
- •2. Категорії складності інженерно-геологічних умов та критерії їх визначення.
- •1.Водопроникність грунтів. Коефіцієнт фільтрації та методи його визначення.
- •1.Класифікація скельних грунтів за дсту.
- •2.Показники фізико-механічних властивостей грунтів і їх розрахунки.
- •1.Сейсмічні та епейрогенні тектонічні рухи. Розривні форми залягання порід.
- •Критерії деформаційних властивостей грунтів: питоме зчеплення, кут внутрішнього тертя, модуль деформації.
- •1.Прояви ендогенних та екзогенних геологічних процесів в регіонах України.
- •2. Деформування твердого тіла. Пластичні та розривні деформації.
- •Виберіть одну правильну відповідь
- •Письмово розкрийте питання:
- •Гранулометричний склад уламкових порід (дисперсних грунтів) та їх класифікація.
- •2.Ерозійні явища: абразія берегів водойм; яружна ерозія, роль в них сили Кореоліса.
- •1. Осадові породи: уламкові, хемогенні та органогенні та їх буд. Властивості.
- •Розрахунок радіуса впливу будівельного котловану.
- •1. Фiзичнi поля Землі: гравiтацiйне, магнітне, теплове.
- •Розрахунок радіуса впливу будівельного котловану.
- •1.Будова літосфери та рух літосферних плит
- •2. Деформації набухання, просідання, здимання.
- •Письмово розкрийте питання:
- •1. Сейсмічні та епейрогенні тектонічні рухи
- •2.Компресійні випробовування грунтів. Стисливість грунтів. Компресійна і декомпресійна криві. Модуль деформації
- •Екзогенні геологічні процеси: вивітрювання, ерозія, акумуляція.
- •2. Фізико-механічні властивості глинистих грунтів
2. Визначення стисливості ґрунтів у компресійному приладі.
Основні показники, які характеризують стисливість ґрунтів і які найчастіше використовуються для визначення їх деформацій, є коефіцієнт стисливості ґрунту m0, модуль деформації Е і структурна міцність ґрунту на стиск Рstr. Ці показники визначають лабораторними або польовими методами. В лабораторних умовах їх визначають за результатами випробувань зразків ґрунту в компресійних приладах в умовах одноосьового статичного ступеневого навантаження без можливості поперечного розширення.
Д а н о: моноліт ґрунту з визначеним коефіціентом пористості, компресійний прилад (одометр), ніж з прямим лезом, вага, ексикатор, паперові фільтри, індикатори, годинник.
Для випробувань використовують зразки ґрунту непорушеної будови та природної вологості, або зразки порушеної будови з заданими значеннями щільності і вологості.
Зразок, як правило, повинен мати форму циліндра діаметром не менше 7,1 см і відношенням висоти до діаметра 1:3,5.
Кільця компресійного приладу (одометра) мають розміри: діаметр 8,74 см; площу 60 см2, висоту 2,5 см.
Виконання дослідів проводиться на тарованому компресійному приладі.
Х і д р о б о т и:.
1. Вирізують з моноліту ґрунтовідбірним кільцем ґрунт непорушеної структури і природної вологості або готують зразок порушеної будови із заданими значеннями щільності і вологості.
2. Кільце з ґрунтом накривають з відкритих торців паперовими фільтрами і встановлюють на перфорований металевий диск різальним краєм вгору.
3. Закріплюють ґрунтовідбірне кільце (7) направляючим кільцем і встановлюють на ґрунт штамп (5)
4. Всю систему одометра розміщують на станині (6) компресійного приладу.
5. Для вимірювання деформацій зразка ґрунту встановлюють два індикатори (4). Стрілки індикаторів виводять в положення 0.00.
6. Вертикальний тиск Р на зразок ґрунту передають ступенями за допомогою важеля (3), рами (6) і штампа (5). Кожний ступінь тиску витримують до повної стабілізації деформації, коли величина стиснення (деформації ґрунту) не перевищує 0,01 мм за 16 годин, глинистих ґрунтів, 4 години для пилуватих і дрібних пісків, та 2 години для органо-мінеральних і органічних ґрунтів.
За умов відсутності поперечного розширення ґрунту і збільшенні вертикального тиску стисливість ґрунту буде характеризуватись зміненням коефіцієнта пористості е. Початкові ступені навантаження під час визначення стисливості пилуватих і дрібних пісків слід вибирати залежно від їхнього коефіцієнта пористості за таблицею 8.8.
Ступені тиску під час випробування пісків повинні бути рівними 0,0125; 0,025; 0,05; 0,1 МПа і далі з інтервалом 0,1 МПа до необхідного значення тиску.
При випробуванні глинистих ґрунтів, в тому числі органо-мінеральних, для визначення їхньої структурної міцності на стиск Рstr, першу і наступну ступені тиску приймають рівними 0,0025 МПа до початку стиску зразка ґрунту. За початок стиску слід вважати відносну вертикальну деформацію зразка ґрунту ε > 0,005.
При подальшому навантажуванні за черговий ступінь тиску приймають найближче більше значення тиску (0,0125; 0,025; 0,05; 0,1 МПа і далі з інтервалом 0,1 МПа до кінцевого).
7. Після докладання кожного ступеня тиску покази індикаторів слід фіксувати через 0,25; 0,5; 1; 2; 5; 10; 20; 30; 60 хвилин і далі через кожну годину до досягнення умовної стабілізації деформації зразка.
Під час навчальних занять за браком часу дозволяється прийняти скорочені терміни умовної стабілізації до 3-5 хв., а ступені тиску на ґрунт Р прийняти 0,05; 0,10; 0,20 і 0,40 МПа. Для цього на підтримувач важіля 3 встановлюються гирі загальною масою
,
кг (8.5)
де р тиск в МПа;
А площа зразка (60 см2);
m маса тягової рами приладу (2,3 кг); п кратність збільшення навантаження важелем (n = 10); 10 перевідний коефіцієнт.
Наприклад, щоб отримати тиск на ґрунт Р = 0,05МПа на підтримувач треба покласти гирю масою
кг.
(8.6)
8. Довівши тиск до максирисьного (в нашому випадку до 0,4 МПа), починають зменшувати його, розвантажуючи зразок тими ж ступенями, якими відбувалось завантаження.
При розвантажуванні останній ступінь повинен відповідати тиску, який створюється тільки вагою штампа і змонтованого на ньому вимірювального обладнання.
9. Значення тиску Р і відповідні покази індикаторів, зафіксовані після настання умовної стабілізації, записують в таблицю 8.9 Туди ж записують з тарувальної таблиці величину деформації приладу δ, що відповідає даному тиску.
б) коефіцієнт пористості ґрунту для кожного ступеня навантаження за формулою
,
(8.7)
де е0 – коефіцієнт пористості зразка ґрунту до початку випробувань;
h – початкова висота зразка ґрунту (h = 25 мм);
∆hі – деформація зразка ґрунту для кожного ступеня навантаження.
11. За отриманими даними будують компресійну криву, тобто криву залежності коефіцієнта пористості ґрунту від тиску е = f(Р), а також декомпресійну криву 2 – криву розвантаження
12. Вираховують з точністю до 0,001 МПа коефіцієнт стисливості ґрунту m0, який дорівнює відношенню приросту коефіцієнта пористості ґрунту до приросту тиску:
,
МПа, (8.8)
де р і рк відповідно, початковий і кінцевий тиски на ґрунт (задається викладачем);
еп і ек відповідно, початковий і кінцевий коефіцієнти пористості ґрунту, що відповідають тискам рп і рк. Визичаються з побудованої компресійної кривої.
За величиною коефіцієнта стисливості ґрунти умовно поділяють на:
а) малостисливі, якщо m0 ≤ 0,05 МПа;
б) середньостисливі, якщо 0,05 < m0 ≤ 0,5 МПа; в) дуже стисливі, якщо m0 > 0,5 МПа.
13. Обчислюють компресійний модуль деформації з точністю 0,1 МПа за формулою:
,
МПа, (8.9)
де е0, коефіцієнт пористості ґрунту до початку випробувань;
m0 коефіцієнт стисливості ґрунту;
β коефіцієнт, який враховує відсутність поперечного розширення ґрунту в компресійному приладі і який обчислюють за формулою:
,
(8.10)
де ν коефіцієнт поперечної деформації, який визначають в приладі трьохосьового стиску
У разі відсутності експериментальних даних допускається приймати такі значення ν:
для піску і супіску 0,3 - 0,35;
для суглинку 0,35 - 0,37; для глини: якщо ІL<0 0,2 - 0,3,
0≤ ІL ≤ 0,25 0,3 - 0,38,
0,25 < ІL ≤ 1,0 0,38 - 0,45.
При цьому менші значення ν приймають при більшій щільності ґрунту.
Вважається, що значення модулів деформацій, отримані за даними компресійних випробувань, для всіх ґрунтів (за винятком сильностисливих) занижені, тому для розрахунку осідання фундаменту їх рекомендують коректувати за результатами паралельно проведених випробувань того ж ґрунту штампом. Для четвертиннх супісків, суглинків і глин можна приймати коректуючий коефіцієнт тк з таблиці 8.10, але при цьому значення Ек необхідно визначати в інтервалі тисків 0,1- 0,2 МПа..
Модуль деформації Е дорівнюватиме:
Е = Еk × mk . (8.11)
Примітка. Для проміжних значень е коефіцієнт m0 визначається інтерполяцією.
Білет №10
-
- 3
-
- 4
-
- 1
-
- 3
-
- 2
-
- 5
-
- 3
-
- 2
-
- 5
-
- 1
Теоретична частина.