15 Проблема символу в культурі

Культура – сукупність матеріальних і духовних надбань людства, “друга природа” (тобто та природа, яка зазнала антропогенного впливу). По суті культура є сукупністю символів, бо навіть матеріальні її досягнення несуть в собі символічне навантаження. Структура культурних символів визначає парадигму мислення людини, яка в ній (структурі) знаходиться. Дослідники проблеми: Кассірер, Уайтхед, Лосєв, Фромм, Леві-Стросс. Символ визначається через поняття образу і знаку. Предметний образ та глибинний сенс – ось два “полюси” символу, що його утворюють. Символ завжди многорівневий, багатозначний, однак “простий” (наприклад –хрест). Фромм каже, що умовою утворення універсальних символів є зрозумілість всім через тілесну схожість (гострі кути та зламані ніліні на картинах – ознака болю і тривоги, ліловий колір асоціюється із тянучим болем, тощо). По суті вся культура у широкому її розумінні схоплюється через символи.

16 Структуралізм як методологія

Структуралізм - методологія гуманітарних наук, яка намагається аналізувати певну специфічну галузь, наприклад, міфологію, як складну систему взаємопов'язаних частин. Цей підхід виник в лінгвістиці завдяки роботам Фердинанда де Сосюра. Французькі інтелектуали знайшли для цього методу ширшу область застосувань, пристосувавши його до антропології, психоаналізу, літературознавства й архітектури. Таким чином структуралізм став не просто методом, а інтелектуальним рухом, який в 60-х роках XX-го століття прийшов на заміну екзистенціалізму.В 1970-х роках структуралізм потрапив під вогонь критики. Його звинувачували в жорсткості й антиісторичності. Проте чимало теоретиків структуралізму, таких як Мішель Фуко й Жак Лакан, продовжують впливати на європейську філософію .Окрім літературознавства існують структуралістські теорії у філософії науки, антропології та соціології. На думку Алісон Ассістер для структуралізму характерні чотири фундаментальні ідеї, з яких сформований «інтелектуальний тренд». По-перше, структура - це те, що визначає позицію кожного елемента в цілому, по-друге, кожна система на думку структуралістів має структуру. По-третє, структуралісти цікавляться структурними законами, які мають відношення радше до існування, ніж до змін. І, нарешті, структура - це та реальна річ, яка лежить під поверхнею чи видимістю значення.

17 Генезис терміна і поняття цивілізація.

Поняття цивілізації походить від латинського слова "civis" "громадянин". На думку більшості сучасних досліджень цивілізація означає наступну за варварством ступінь культури, яка поступово привчає людину до цілеспрямованим, упорядкованим спільним діям із собі подібними, що створює найважливішу передумову культури. Так, "цивілізований" і "культурний" сприймаються як поняття однопорядковие, але цивілізація і культура не синоніми (система сучасної цивілізації, характерна для розвинених країн Західної Європи, США і Японії, одна і та ж, хоча культури в усіх країнах різні). Вінших випадках цей термін використовується для позначення відомого рівня розвитку суспільства, його матеріальної і духовної культури. В якості основи для виділення форми цивілізації беруться ознаки регіону або континенту (цивілізація античного Середземномор'я, європейська цивілізація, східна цивілізація і т. д.). У них в тій чи іншій мірі відображаються реальні характеристики, що виражають спільність культурно-політичних доль, історичних умов і т. д., але слід зазначити, що географічний підхід не завжди може передати наявність у цьому регіоні різних історичних типів, рівнів розвитку соціально-культурних спільнот. Ще одне значення зводиться до того, що під цивілізаціями розуміють автономні, унікальні культури, що проходять відомі цикли розвитку. Так використовують це поняття російський мислитель М. Я. Данилевський і англійський історик А. Тойнбі.