11. Екологічні проблеми теплових електростанцій.

Забруднення атмосфери тепловою енергетикою нині досягає значних масштабів. Найпоширенішими забрудненнями є оксиди сірки і азоту, дрібнодисперсний пил, чадний і вуглекислий гази. Сучасна електростанція потужністю 1млн кВт,що працює на вугіллі,спалює за добу близько 1000т вугілля і викидає до 1кг ртуті (надзвичайно небезпечної речовини). З-поміж негативних наслідків роботи ТЕС на викопному вугільному паливі слід особливо зважати на небезпеку забруднення біосфери радіоактивними речовинами в обсягах,які набагато перевищують можливі радіоактивні викиди за нормальної експлдуатації атомних електростанцій.

12. Екологічні проблеми атомних електростанцій.

Проблеми атомної енергетики обумовлені надійністю роботи енергоблока. Кожний реактор виробляє 215-230кг плутонію,його період напіврозпаду- 24000років. Атомна енергетика—джерело радіаційного забруднення. Важливою проблемою атомної енергетики є поховання радіоактивних відходів.

24. Платежі за забруднення та критерії їх нарахування.

Платежі за забруднення також почали впроваджувати в Укр з 1983р. Вони поділяються на 3 групи: -податки (в межах ГДВ,ГДС-15грн за т)

-штрафи(понад ГДВ,ГДС-45грн за т)

-за аварійні викиди(за годину).

23. Платежі за ресурси, їх види та нормативи.

Платежі за ресурси сплачуються у 6 видах:

1-платежі за право користування ресурсом

2-відшкодовані платежі

3-рентні платежі

4-штрафні платежі за понаднормове використ.рес.

5-компенсаційні платежі за вилучення ресурсів з-під цйільового використання

6-платежі за використання ресурсів під відходи.

Платежі за ресурси для багатьох користувачів було впроваджено 1983р і спочатку мали символічний х-р. Напр,платежі за воду промисловими водокористувачами становили з 1983 до 1990р 1коп за м³,а з 1991р 2.02 коп за м³ . Тоді як в зарубіжній практиці обходиться в 22-30 дол за м³. Платежі за паливні ресурси в Радянську часи були на стільки низькі,що вони привели до занепаду всі галузі паливної пром.

20. Основні важелі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Специфіка його формування в Україні.

Механізм управління процесом природокористув в зарубіжних країнах почав форм-ся на поч 70-х років 20ст,в Укр- на поч 90-х. В загальному вигляді цей механізм складається з 5 важелів, робота яких настільки пов”язана,що відсутність хоча б одного з них унеможливлює форм-ння механізму в цілому.

-державно-адміністраційна система управління, контролю за ППОД(адміністративні методи управл)

-екологічне законодавство та механізм його чинності (правові методи управління)

-економічні методи(інвестиції,штрафи...)

-превентивні методи(екологічна експертиза,планув)

-формув екологічного мислення(виховні методи)

Зв”язки між важелями дуже тісні. Якщо відсутній контроль за викидами чи за споживанням певних видів ресурсів,тоді немає змоги притягнути забруднювача до відповідальності.

До 1989р в Укр не було жодної організації,яка б відповідала за екологічний стан. Тоді як зарубіжні країни(Японія,США,Німеччина)з 1-го січня 70-го року створюють спеціально уповноважені організації,на які було покладено всю відповідальність за екологічні проблеми держави. Напр. В США є агенство з питань охорони довкілля (ЕРА)річний бюджет перевищів 3млрд доларів,в його штаті 26тис екологічних інспекторів,кожен з яких має автомобіль-лабораторію що дає йому змогу здійснювати контроль в будь0який момент. 1989р було створено Держком “Природа”, 1991р переіменовано на Мін охорони навколишнього середовища. Створення Мін природи співпало з початком економічної кризи. На контролюючі ф-ції коштів в державі не знайшлось. Його обов”язки та повноваження обмежені,воно здійснює інспекцію (епізодично) промислових підприємств екологічно небезпечних галузей. Координують природоохоронну роботу і очолюють проведення екологічної експертизи,а контроль за станом довкілля провадиться різними організаціями (більше10) з різними методиками і з різними цілями.