Вищий навчальний заклад

“НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ”

Кафедра інтелектуальних систем

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Експертна система методів автоматизованого контролю якості на підприємстві”

з курсу “Експертні системи ”

Студента 8 групи 5–го курсу

Голопапи Ю.В. _________

Науковий керівник:

к.т.н. доцент Баклан І.В. _________

Київ – 2011

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Постановка задачі........................................................................................3

1.2 Теоретичні відомості

1.2.1Часові ряди.............................................................................................4

1.2.2 Прогнозування......................................................................................5

1.2.3 Коефіцієнт оцінки якості прогнозу.....................................................6

1.2.4 Нейронна мережа..................................................................................7

1.2.5 Метод зворотного поширення помилки...........................................10

1.2.6 Лінгвістична модель...........................................................................17

1.2.7 Нечітка логіка.....................................................................................19

РОЗДІЛ 2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Структура роботи інтелектуальної системи............................................20

2.2 Фреймова модель ……………………….……………………………….26

2.3 Семантична мережа ………………….………………………………….27

2.4 Практичне застосування...........................................................................28

ВИСНОВКИ………………………………………………………….............29

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………...…………………………...…30

Кобишева І.А

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Постановка задачі

 

 

1. Теоретичні аспекти питання управління якістю на підприємстві

1.1 Поняття та сутність якості продукції

     Конкурентна боротьба має наслідком те, що з двох однакових товарів купують дешевший, а за однакових цін – якісніший. Зрозуміло, що якість завжди була і залишається важливою ринковою характеристикою товару, а оцінка якості товарів споживачами завжди визначатиме стратегію конкуренції промислових фірм.

     Якість – це сукупність характеристик об'єкта, що свідчать про його здатності задовольняти визначені й гадані потреби.

     Якість продукції є одним з основних факторів, що формують перший рівень системи показників конкурентоспроможності продукції.

     Структура пріоритетів конкурентоспроможності продукції характеризуються співвідношенням 4:3:2:1, у якому:

     на першому місці – якість продукції (має оцінку «4»);

     на другому – вартість (має оцінку «3»)

     на третьому – зниження затрат у сфері споживання продукції (має оцінку «2»)

     на четвертому – якість сервісу продукції (має оцінку «1»)

     Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення потреб споживачів. Оцінювання якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

     Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу визначають обчисленням вибраних показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів.

     Для отримання порівняльних характеристик якості одночасно з абсолютним визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, що виробляється (проектується), порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найкращих вітчизняних та зарубіжних аналогів. Проте рівень якості продукції під впливом науково–технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. Тому виникає необхідність визначення перспективного рівня якості з урахуванням пріоритетних напрямів і темпів розвитку науки й техніки. Для нових видів продукції, переду знарядь праці, доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого загальна величина суспільних затрат на виробництво й використання (експлуатацію) продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

     Схеми групування різних показників якості (або рівня якості) використовуються для:

     оцінювання окремих видів продукції за допомогою групи диференційованих показників – із них виокремлюється найбільш розгалужена низка одиничних показників якості (табл. 1.1);

     визначення загальних (комплексних) показників якості всього обсягу продукції, що виробляється підприємством. 

     Таблиця 1.1 – Система одиничних показників якості продукції за групами

Група показників		Окремі показники групи
вид	сутнісна характеристика
1. Призначення	Характеризують корисну роботу (виконувану функцію)	Продуктивність Потужність Міцність Місткість корисних речовин Калорійність
2. Надійність, довговічність та безпечність	Визначають міру забезпечення тривалості використання і належних умов праці та життєдіяльності людини	Безвідмовність роботи Можливий термін використання Технічний ресурс Термін безаварійної роботи Граничний термін зберігання
3. Екологічні	Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров'я людини й довкілля	Токсичність виробів Місткість шкідливих речовин Обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу
4. Економічні	Відображають рівень економічної вигоди виробництва продуцентом і придбання споживачем	Ціна за одиницю виробу Прибуток з одиниці виробу Рівень експлуатаційних затрат часу і коштів
Продовження таблиці 1.1 – Система одиничних показників якості продукції за групами
5. Ергономічні	Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів вибору антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача)	Зручність керування робочими органами Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників Величина шуму, вібрації тощо
6. Естетичні	Визначають естетичні властивості (дизайн) виробу	Виразність та оригінальність форми Кольорове оформлення Естетичність тари (упаковки)
7. Патентно-правові	Відображають ступінь використання нових винаходів при проектуванні виробів	Коефіцієнт патентного захисту Коефіцієнт патентної чистоти

 

     Для оцінювання якості (технічного рівня) знарядь праці найбільш важливими одиничними показниками є:

     надійність – властивість виробу виконувати свої функції зі збереженням експлуатаційних показників у встановлених межах протягом відповідного часу. Кількісно цей показник характеризується часом безвідмовної роботи, тобто середнім часом роботи між двома несправностями;

     довговічність – властивість виробу тривалий час зберігати свою експлуатаційну придатність за тих чи інших умов експлуатації. її оцінюють двома показниками – строком служби (календарною тривалістю експлуатації до певного граничного стану) і технічним ресурсом (можливим напрацюванням у годинах);

     ремонтопридатність техніки – можливість швидкого виявлення й усунення несправностей.

     Забезпечення належного рівня якості продукції та виробництва – це провідна функція в системі організації виробничої діяльності на підприємстві.