Поняття суб’єкта злочину. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єкта злочину.

Суб'єкт злочину є обов’язковим елементом будь-якого складу злочину. Всі приписи щодо суб’єкта злочину об’єднані в розділ 4 ККУ, який має назву “Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності(суб’єкт злочину)”.

Кримінальним законодавством суб’єкт злочину поділяється на два види: загальний і спеціальний суб’єкт.

Суб'єктом злочину це фізична, осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність ст. 18 ч. 1.

Ознаки загального суб’єкта злочину:

1. Суб'єктом злочину може бути тільки фізична особа, тобто людина — громадянин України, іноземець, особа без громадянства.

2. Суб'єктом злочину може бути не всяка фізична особа, а тільки осудна. Осудність це здатність людини усвідомлювати свої дії і керувати ними.

3. Суб'єктом злочину може бути тільки особа, яка досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ст. 22 ККУ).

Закон встановлює, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років і тільки у виняткових випадках — з 14 років.

З 14 років відповідальність настає за небагато злочинів (всього 47), які визначені в ст. 22 ч. 2 ККУ.

Спеціальним суб'єктом злочину є фізична, осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа ст. 18 ч. 2 ККУ.

Поняття суб'єктивної сторони складу злочину. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єктивної сторони.

Суб’єктивна сторона - це елемент складу злочину, який дає уявлення про внутрішні психічні процеси особи, яка вчиняє злочин, та характеризується певною формою вини, метою, мотивом та емоціями.

Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є вина, без якої не може бути суб’єктивної сторони складу злочину.

Факультативними ознаками суб’єктивної сторони є мотив, мета та емоції.

Чинне кримінальне законодавство України розрізняє дві форми вини при вчиненні злочину: вину у формі умислу (ст. 24) і вину у формі необережності (ст. 25).

Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.

До обставин, що виключають злочинність діяння відносяться:

1. Необхідна оборона – ст. 36

2. Уявна оборона - ст. 37

3. Затримання особи, яка вчинила злочин – ст. 38

4. Крайня необхідність – ст. 39

5. Фізичний або психічний примус – ст. 40

6. Виконання наказу або розпорядження – ст. 41

7. Діяння, пов’язане з ризиком – ст. 42

8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття діяльності організованої групи чи злочинної організації – ст. 43

Обставини, що виключають злочинність діяння, - це передбачені ККУ, а також іншими законодавчими актами, зовнішньо схожі із злочинами суспільно корисні і правомірні вчинки, які здійснені за наявністю певних підстав і виключають злочинність діяння, а тим самим і кримінальну відповідальність особи за заподіяну шкоду.

Поняття та види стадій вчинення злочину.

Стадії вчинення злочину – це етапи підготовки і реалізації умисного злочину, які відрізняються ступенем здійснення злочинного наміру, характером дій, моментом їх припинення і ступенем суспільної небезпечності вчиненого.

Стадії вчинення злочину – це етапи, які він може проходити від моменту задуму до повного завершення.

У кримінальному праві України виявляють три стадії вчинення злочину

1. Готування до злочину – ст. 14 КК.

2. Замах на злочин – ст. 15 КК

3. Закінчений злочин – передбачений у диспозиціях статей Особливої частини КК України.

Ст. 14 КК України визначає готування до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Згідно з ч.15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльність), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного.

Закінченим злочином визнається діяння, яке містить у собі всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.