
- •Практична робота №1
- •Хід роботи
- •1. Розрахунок мольної частки амоніаку.
- •2. Розрахунок циклу синтезу амоніаку.
- •Розрахунок:
- •2. Визначення вмісту циркуляційного газу на виході з колони.
- •4. Визначення обсягу продувних газів:
- •5. Визначення обсягу газу, що надходить у конденсаційну колону:
- •7. Визначення необхідного обсягу свіжого газу:
- •Практична робота №3
- •Загальні положення
- •Джерела надходження сполук Хрому в стічні води
- •Реагентне очищення стічних вод від Хрому(VI)
- •3.2. Хід роботи
- •Варіанти завдання
- •23,07 Кмоль/год. Або 738 кг/год.
- •Розрахунок витратних коефіцієнтів
- •3.4.2. Технологічний розрахунок реактора (контактного апарату)
- •Розрахунок реактора (контактного апарату)
4. Визначення обсягу продувних газів:
де γПР - частка відбору циркуляційного газу на продувку, м3/м3.
Вміст продувних газів:
Компоненти |
V, м3/ год. |
С, % (об.) |
Амоніак |
1874,27 |
11,78 |
АВС |
11388,84 |
71,58 |
Аргон |
763,71 |
4,80 |
Метан |
1883,82 |
11,84 |
Всього |
15910,65 |
100 |
5. Визначення обсягу газу, що надходить у конденсаційну колону:
Вміст газу перед конденсаційною колоною:
Компоненти |
V, м3/ год. |
С, % (об.) |
Амоніак |
128335,28-1874,27=126461,01 |
11,78 |
АВС |
780086,06-11388,84=768697,22 |
71,58 |
Аргон |
52304,96-763,71=51541,25 |
4,80 |
Метан |
129044,19-1283,82=127760,37 |
11,84 |
Всього |
1073859,84 |
100 |
6. Розрахунок вузла вторинної конденсації амоніаку. Конденсація амоніаку у випарнику відбувається при -40 С и 30,0 МПа (305 кгс/см2), після чого газ вертається в конденсаційну колону. При введенні свіжого газу (+400 С) у шар рідкого амоніаку конденсаційної колони температура газорідинного середовища підвищується приблизно на 20 С і частина рідкого амоніаку, що сконденсувався у випарнику - випаровується.
Розрахунок кількості
розчинених газів і визначення
продуктивності вторинної конденсації
внаслідок цього варто проводити для
температури -20
С при умовах рівноваги в системі
газ-рідина на ділянці після введення
свіжого газу. Вміст газу над рідкою
фазою відповідає вмісту газу на вході
в колону синтезу. Рівноважний вміст
пари амоніаку при цих умовах
=
3,17 %(об.). При температурі -40
С z6
=3,0 % (об.). Кількість рідкого амоніаку,
що GК,П
сконденсувався, варто визначати так
само, як і для вузла первинної конденсації
амоніаку (без обліку амоніаку, що
випарувався, тобто при t
= -40
С):
де
,
-
вміст амоніаку в газі відповідно на
вході й виході з конденсаційної колони,
% (об.); V4
- кількість вступника в конденсаційну
колону газу, м3/год;
ΣР,П
- питома кількість розчинених газів (на
1 м3
рідкого амоніаку),
м3/м3:
де
,
,
- вміст
у
вихідному
з
конденсаційної
колони
газу
відповідно
метану,
аргону
й
азотно-водневої
суміші,
% (про-);
Р6
- тиск
конденсації,
МПа;
,
,
-
розчинність
газів
у
рідкому
амоніаку
для
відповідних
компонентів,
м3/год:
;
;
;
;
.
За рахунок підвищення температури рідкого амоніаку при введенні свіжого газу відбувається випар амоніаку в кількості ∆GВ:
де V0 - обсяг свіжого газу, м3/год (варто спочатку розрахувати, виходячи із прийнятого коефіцієнта витрати свіжого газу на 1 т амоніаку (2790 м3/т) NH3 і уточнити методом послідовних наближень після визначення кількості свіжого газу по пункті 6):
.
Кількість рідкого амоніаку, що залишився, у конденсаційній колоні (при t = -20 С):
.
Визначення кількості розчинених у рідкому амоніаку газів варто проводити так само, як для вузла первинної конденсації амоніаку:
Визначення кількості газів, розчинених у рідкому амоніаку:
.
.
.
.