6 Правила оформлення курсової роботи

6.1 Вимоги до оформлення текстових документів

Пояснювальна записка є основним документом, що пред'являється студентом при захисті курсової роботи. Вона складається відповідно до вимог діючих стандартів. У ній відображаються етапи роботи і результати, одержані при виконанні курсової роботи.

Пояснювальна записка до курсової роботи пишеться студентом на одній стороні листу паперу формату А4 (210x297 мм). Кожний аркуш пояснювальної записки повинен мати відповідну рамку чорного кольору, виконану друкарським способом або вручну тушшю, чорнилом або пастою. Рамку наносять суцільною основною лінією на відстані 20 мм під лівого поля і 5 мм від інших полів аркуша. При цьому необхідно залишати поля до тексту: зліва та справа – не менш 3 мм, зверху - 10 мм, знизу - 10 мм. Текст надрукований на принтері через півтора проміжні інтервали шрифтом Times New Roman, 12. На титульному листі рамка і нумерація відсутні. Для листу із змістом вибирається стандартна рамка 40 мм; для подальших – 15 мм. Наприклад

де,

назва документу – шифр студента для позначення конструкторського документа;

(див. п 6.3)

група – шифр групи, в якій навчається студент;

назва роботи – назва курсового проекту повністю.

Текст пояснювальної записки друкується розбірливо без помарок і виправлень. Друкарські помилки, описки і графічні неточності необхідно акуратно підчистити і написати виправлений текст від руки чорною пастою або передрукувати. Пошкодження листів, помарки не допускаються.

Виклад змісту роботи в записці пояснення повинен бути коротким, чітким, що виключає можливість суб'єктивного тлумачення, і вестися від першої особи множини, наприклад: "приймаємо", "вибираємо" і т.д. Такі вирази, як "я беру", "вважаю", "мені задано" і т.п. вживати не слід. Мова викладу повинна бути технічно грамотною, не містити жаргонних виразів і слів, що маловживаються. При використовуванні великої кількості технічних термінів і описі специфічної області обов'язково створення глосарія – переліку термінів з розшифровкою і коротким поясненням. Глосарій оформляється окремим розділом пояснювальної записки, розташований після висновку і не нумерується.

Слід користуватися єдиними і відповідними встановленим стандартам термінологією і визначеннями, а при їх відсутності - загальноприйнятими в науково-технічній літературі.

Скорочення слів в тексті і підписах під ілюстраціями, як правило, не допускається.

Буквеним позначенням різних величин (значення символів і числових коефіцієнтів) при першому їх використовуванні слід давати розшифровку безпосередньо під формулою.

Розмірність одного і того ж параметра в межах пояснювальної записки повинна бути постійною.

У записі обчислень по формулах приводяться тільки початкова формула, вираз з підставленими цифрами і остаточний результат. Проміжні викладення виключаються.

У тексті записки не допускається:

• застосовувати розмовні звороти, техніцизми, професіоналізми;

• застосовувати для одного й того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі за смислом ( синоніми), а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів з української мови;

• застосовувати довільні словотворення;

• застосовувати скорочення слів, крім встановлених правилами української орфографії, відповідними державними стандартами, а також у даній записці;

• скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, (за винятком одиниць фізичних величин ) у головках і боковиках таблиці, і в розшифруваннях буквених позначень, які входять у формули та рисунки.

У тексті записки числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунку треба писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунку до дев'яти -словами.

Весь текст пояснювальної записки ділять на розділи. Кожен розділ слід починати з нової сторінки. Розділи в межах всієї пояснювальної записки, а також підрозділи і пункти мають порядкові номери, позначені арабськими цифрами без крапки в кінці, наприклад: 1 - перший розділ; 2 - другий розділ; 2.1 - перший підрозділ другого розділу; 2.1.1 - перший пункт першого підрозділу другого розділу.

Структурні елементи "Зміст", "Вступ", "Глосарій", "Додатки", "Список використаної літератури", "Висновок" тощо не нумеруються, а їх назви правлять за заголовки.

Заголовки розділів, підрозділів пишуть з абзацу, рядковими буквами (окрім першої прописної). У заголовку не допускаються перенесення слів. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох пропозицій, то їх розділяють крапкою. Заголовок підкреслювати не можна. Відстань над заголовками до рамки, від тексту зверху і знизу до рамки складає 10 мм. Між заголовком і текстом пропускають рядок.

У середині пунктів або підпунктів можуть бути приведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або малу літеру українського алфавіту з дужкою (перший рівень деталізації). При подальшій деталізації переліку необхідно застосовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис виконується з абзацу, як показано на прикладі. Приклад:

- _________

- _________

а) __________

б) __________

- _____________

Кожен пункт, підпункт і перелік записують з абзацу. Відступ абзацу повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п'яти знакам.

Нумерація сторінок пояснювальної записки повинна бути наскрізною. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у відповідному полі рамки. На титульному аркуші число 1 не ставиться.

Оформлення ілюстрацій і додатків

Текст пояснювальної записки ілюструється схемами, графіками, таблицями. Кількість ілюстрацій визначається змістом курсової роботи і повинна бути достатнім для того, щоб додати записці ясність і конкретність, але як правило, не повинне перевищувати 7-10 ілюстрацій. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.

Всі ілюстрації іменуються рисунками, які нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами. Номер рисунка повинен складатися з номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою (наприклад, "рисунок 2.5"- п'ятий рисунок другого розділу). Рисунки повинні бути чіткими і виконані тільки чорним чорнилом. Кожен рисунок повинен супроводжуватися змістовним підписом. Підписи під рисунками і таблицями повинні бути короткими і пояснювати основне значення. Підпис пишеться під рисунками в один рядок з номером. Рекомендується весь матеріал, що пояснює рисунок, приводити в подрисуночном тексті, а не користуватися вільним місцем на рисунку.

На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті. При посиланнях на ілюстрації варто писати "... відповідно до рисунка 1.2" при нумерації в межах розділу.

Таблиці служать для оформлення цифрового матеріалу, проводяться після першої згадки про них в тексті. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "Таблиця" пишеться повністтю із вказівкою її номера, наприклад: "...в таблиці 1.2". Таблиці повинні нумеруватися в межах розділу арабськими цифрами. Над лівим верхнім кутом таблиці поміщають напис "Таблиця" з вказівкою порядкового номера таблиці і через дефіс пишуть її назву. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: "Таблиця 2.4"- четверта таблиця другого розділу. Якщо в записах тільки одна таблиця, то її не нумерують.

Кожна таблиця повинна мати заголовок. Заголовок і слово "Таблиця" починають з прописної букви. Заголовок не підкреслюють. Назва таблиці повинна відбивати її зміст, бути точною, короткою. Назву варто поміщати над таблицею.

Заголовки граф таблиць повинні починатися з прописних букв, підзаголовки - з рядкових, якщо вони складають одно речення із заголовком, і з прописних, якщо вони самостійні. Робити заголовки таблиці по діагоналі не дозволяється. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм. Графу "N п.п." в таблицю включати по можливості не слід.

Таблицю розміщують так, щоб її можна було читати без повороту записки або з поворотом за годинниковою стрілкою. При великій кількості рядків допускається перенесення таблиці на інший лист. При цьому заголовок поміщають тільки в її першій частині.

Якщо текст, що повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його допускається замінювати лапками; якщо з двох або більш слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі - лапками. Ставити лапки замість цифр, що повторюються, знаків, марок, математичних символів не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не приводять, то в ній ставлять прочерк. Цифри в графах таблиць повинні проставлятися так, щоб розряди чисел у всій графі були розташовані один під іншим, якщо вони ставляться до одного показника. В одному графі повинне бути дотримана, як правило, однакова кількість десяткових знаків для всіх значень величин.

Формули в записці (якщо їх більш однієї) нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Номер формули або рівняння указують на рівні формули або рівняння в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку, наприклад: (3.1) - перша формула третього розділу. Посилання на формулу указують порядковим номером формули в круглих дужках, наприклад "... у формулі (2.1)". Розшифровку символів і числових коефіцієнтів слід приводити безпосередньо під формулою із слова "де" без двокрапки після нього в тій же послідовності, в якій вони дані у формулі з нового рядка.

Рівняння і формули слід виділяти з тексту вільними рядками. Якщо рівняння не уміщається в одну строчку, воно повинне бути перенесене після знаків " = " або " + ", " - ", " * ", " : ". У формулах та рівняннях як символи слід використовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами.

У список літератури включають всі використані джерела у порядку появи посилань на них в тексті пояснювальної записки. При посиланні в тексті на використовувану літературу указують порядковий номер, виділений двома квадратними дужками за списком джерел, наприклад [20]. Джерело описується подальшій формі: прізвище і ініціали автора, повна назва книги або статті, місце і рік видання, об'їм (для журналу - назва журналу, рік видання, номер сторінки).

Приклад:

1. Прата Стивен. Язык програмирования С++. Лекции и упражнения. – СПб.: ООО «ДиаСофтЮП», 2003.

2. Несвижский Всеволод. Программирование аппаратных средств в Windows. –СПб.: БХВ-Петербург, 2004.

…

4. Бусленко Н.П. Моделювання складних систем.- М.: Наука, 1978.- 400 c.

Приклад посилання на статтю:

28. Советов Б.Я., Сочнев А.В., Яковльов С.А. Організація імітаційних експериментів в процесі навчання студентів спеціальності АСУ//В сб.: Застосування ЕОМ в учбовому процесі. Л. 1983. З. 45-52.

Матеріал, доповнюючий текст документа, допускається поміщати в додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опису апаратури і приладів, опису алгоритмів і програм задач, вирішуваних на ЕОМ і т.д.

Додатки оформляють як продовження пояснювальної записки на подальших її сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи їх у порядку появи посилань в тексті. Кожен додаток слідує починати з нового листу з вказівкою у верху посередині слова "Додаток" і його позначення. Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично щодо тексту з прописної букви окремим рядком.

Додатки позначають заголовними буквами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком букв З, Й, О, Ч, Ь, . Після слова "Додаток" слідує буква, що позначає його послідовність.

Допускається позначення додатків буквами латинського алфавіту, за винятком букв I і О.

У разі повного використовування букв російського і латинського алфавітів допускається позначати додатки арабськими цифрами.

Якщо в документі один додаток, він позначається "Додаток А".

Рисунки та таблиці в межах кожного додатку нумерують арабськими цифрами, наприклад: " Рисунок А.1" (перший рисунок додатку А); "Таблиця А.1" (перша таблиця додатку А). Формули, що поміщають у додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожною цифрою позначення додатка, наприклад формула (В.1).

Закінчена пояснювальна записка підписується студентом і керівником.