- •1.Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці
- •2. Основні тенденції міжнародного поділу праці
- •3. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •4. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •5. Становлення світового ринку
- •6. Характерні риси світового ринку
- •7. Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку
- •8. Сучасне світове господарство
- •9. Загальне поняття "міжнародна економіка"
- •10. Структура міжнародної економіки
- •11. 3 Історії міжнародних економічних відносин
- •12. Види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •13. Роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства
- •14. Суть, види та показники світової торгівлі
- •15. Динаміка та тенденції світової зовнішньої торгівлі
- •16. Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •17. Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •18. Митно-тарифні інструменти регулювання
- •19. Нетарифні інструменти регулювання
- •20. Зовнішня торгівля України
- •21. Меркантилістська та неомеркантилістська теорії
- •22.Неомеркантилізм
- •23.Теорія абсолютних переваг
- •24.Теорія порівняльних переваг
- •25.Теорія розміру країни
- •26.Парадокс Леонтьева та його пояснення
- •27.Теорія життєвого циклу товару
- •28.Теорія подібності країн, або теорія попиту, що перетинається
- •29.Теорія конкурентних переваг
- •30. Суть та класифікація послуг
- •31. Особливості міжнародної торгівлі послугами
- •32.Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівл
- •33. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
- •34. Основні поняття та джерела інформації
34. Основні поняття та джерела інформації
Платіжний баланс (ПБ, balance of payments) являє собою кількісне та якісне відображення масштабів структури та характеру взаємовідносин країни із зовнішнім світом. Він підсумовує і, отже, дає змогу аналізувати результати міжнародних економічних операцій між вітчизняними резидентами та резидентами інших країн світу.
Платіжний баланс — це статистичний систематизований запис усіх економічних угод чи зобов´язань між резидентами даної країни та резидентами інших країн світу, які здійснюються протягом певного періоду (року, кварталу, місяця).
Резидентом (resident) даної країни вважається будь-яка фізична чи юридична особа (незалежно від юридичного громадянства), яка перебуває у цій країні понад рік та має в ній центр свого економічного інтересу.
Економічна угода (economic transaction) — це будь-який акт обміну, в якому право власності на матеріальні або фінансові акти передається від резидента однієї країни до резидента іншої країни або надаються послуги резидентом однієї країни резиденту іншої.
Кредит (credit) — це відплив за кордон вартостей, за які має надійти зустрічний платіж від нерезидентів; він формується за рахунок експорту товарів та послуг, іноземних інвестицій в економіку даної країни, грошових коштів, які розміщені на рахунках у банках даної країни нерезидентами, а також різноманітних кредитів, наданих країні з-за кордону.
Джерелами інформації про ПБ є:
1)митна статистика — угоди про товари, зареєстровані митними органами;
2)статистика грошового сектору — дані про іноземні активи та пасиви банківської системи (центрального банку (ЦБ) та комерційних банків);
3)статистика зовнішнього боргу — дані про запаси, потоки та виплати за державним та приватним зовнішнім боргом резидентів нерезидентам. Ці дані надають міністерство фінансів або ЦБ, а для перевірки цих даних використовують статистику інших країн-кредиторів або статистику Світового банку, ОЕСР, БМР тощо;
4)статистичні огляди — дані про міжнародну торгівлю послугами, трудові доходи, перекази мігрантів, які збирають шляхом опитування відповідних структур (турбюро, готелів, міграційних бюро); дані про прямі та портфельні інвестиції, інвестиційні доходи та обслуговування боргу приватним сектором, які отримують шляхом вибіркового опитування підприємств;
5)статистика операцій з іноземною валютою — для тих країн, де за законом експортери повинні обмінювати виручену від експорту іноземну валюту на національну — в ЦБ або в уповноважених на це банках.