4.1. Чинники формування та загальна характеристика вільного розвитку господарства.

Матеріальною основою формування ринкового господ. держав. Західної цивілізації. Став промисловий переворот, який забезпечував впровадження у промислове виробництво і транспортні системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівельної галузі. Промисловий переворот –це світовий процес, що визначався загальними законами і одночасно мав свої особливості у кожній країні. Батьківщиною промислового перевороту стала Великобританія, де в середині XVIII ст. склався комплекс економічних та політичних передумов його успішного здійснення, насамперед високий рівень розвитку мануфактурного виробництва.

Загальні риси економічного розвитку провідних країн після промислового перевороту:

-Остаточна перемога індустріальної цивілізації над аграрною;

-Формування в розвинутих країнах структури капіталістичного індустріального суспільства, різне зростання частки міського населення;

-Зростання обсягів промислового виробництва;

-Розширення транспортної мережі;

-Розширення торгівлі та світового ринку до якого також залучаються колонії;

-Зростання розмірів вивозу капіталу;

-Формування міжнародного поділу праці та міжгалузевої спеціалізації.

Епохою вільної конкуренції в Європі, і незважаючи на низку законів, які її обмежували, а також заборону на певні товари, можна вважати період від початку до 70-х рр. XIX ст.

Головним завданням держави цього періоду стало формування умов господарської діяльності незалежних суб’єктів, взаємодія між якими стала будуватись на засадах еквівалентності, де досягнення цілей кожного спирається на вільну конкуренцію.

Умови системи вільної конкуренції:

-Велика кількість продавців і покупців, через що в них відсутня можливість впливати на ринкову ціну;

-Товар однорідний, що визначається відсутністю марки єдиним критерієм вибору є ціна;

-Немає дискримінації продавців і покупців, а законодавчі обмеження однакові для всіх;

-Фактори виробництва абсолютно мобільні;

-Всі учасники ринку однаково –інформовані або несформовані про ситуацію на ньому;

-Ринок є джерелом засобів існування для продавців, а тому вони не можуть на свій розсуд залишити його без втрат.

4.2.Госп. Розвиток Англії. Становлення класичної школи політекономії

Основні риси госп.розвитку Великобританії 18 поч 19ст:

-найраніше відбувся промисловий переворот;

-стрімкий розвиток фабрик, передовсім у вир-ві бавовняних тканин;

-винайдення нових методів виплавки сталі,що прискорило розвиток металургійної промисловості;

-стрімкий розвиток машинобудування, суднобудування;

-прискорене буд-во залізниць (перша в 1829р);

-перехід до політики вільної торгівлі.

Класична політична економія зародилася в Англії в кінці 17ст і у Франції на поч 18 ст.

Основні концептуальні положення:

-предметом дослідження є вир-во, яке піддається науковому аналізу;

-супільно-економічний розвиток підкоряється дії природних законів, які мають об*єктивний характер;

-дія економ.законів реалізується через переслідування кожним індивідом своїх особистих інтересів;

-умовою бездоганної дії ринкового конкуренції веде до вироблення суспільно оптимальних рішень;

-втручання держави в госп.процеси є недоцідьним і небажаним, вона повинна лише підтримувати порядок і гарантувати економічну свободу.

Уільям Петті (1623-1687рр) «Трактат про податки і збори»(1662) – основоположник політекономії в Англії.

Основні ідеї:

-намагався проникнути в суть економ.явищ і процесів, знайти причинно-наслідкові зв*язки між ними, внутрішні закономірності їх розвитку;

-вперше в історії економ науки почав використ.математичний і статистичний аналіз;

-джерелами багатства країни вважав перш за все працю людей, а також природу і землю, яка дає ресурси для вир-ва;

-ввів у науковий обіг поняття ринкової і природної ціни;

-основою визначення вартості вважав працю з добування золота і срібла, за допомогою яких можна визначити вартість усіх інших товарів;

-вважав що зарплата – це ціна праці робітника;

-розглядав земельну ренту як різницю між вартістю с/г продукції і затратами на її вир-во;

Адам Сміт (1723-1790рр) – «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776)

Основні економічні ідеї:

-політичну економію бачив як цілісну систему наукових поглядів, в якій одне положення логічно випливає з іншого;

-поглибив і розвинув теорію трудової вартості, вважав працю джерелом багатства у всіх галузях суспільного вир-ва;

-відкрив закон вартості, згідно якого зарплата робітника має дорівнювати його праці;

-вартість товару визначав сумою доходів трьох основних класів с-ства: робітників, підприємців та землевласників;

-ключовим рушієм економ.д-сті вважав приватний корисний інтерес суб*єкта;

-завданням держави вважав лише те, щоб створити всі умови для реалізації особистих економ. інтересів, забезпечення свободи підприємницької д-сті;

-розробив теорію абсолютних переваг у міжнародній торгівлі

Давід Рікардо (1772-1823 рр) «Основи політ.економії та оподаткування»

Основні економ. ідеї:

-поглибив теорію трудової вартості: 1)розрізнив поняття споживної, мінової і вартості товару, величина якої пропорційна продуктивності праці; 2) на відміну від Смітта показав, що закони вартості діють і при капіталізмі;

-вважав, що зарплата не тотожна ціні праці робітника і в кожний момент часу є величиною сталою;

-позичковий % банкіра і земельну ренту розглядав як форми прибутку підприємця;

-визначав гроші як товар, ціна якого як і будь якого іншого визначається витратами праці, а купівельна спроможність залежить від їх к-сті в обігу;

-економ.кризи при капіталізмі вважав неможливими, бо ця система забезпечує повну реалізацію товарів і послуг на основі сусп.поділу праці, коли продукція одних п-ств, є вихідною сировиною для інших;

-розробив теорію «порівняльних економ.переваг» у світовій торгівлі.