6.3.Соціал-демократичні економічні концепції

Еволюційні зміни капіталізму на межі 19-20 ст:

-поліпшення становища робітничого класу та посилення його внутрішньої диференціації;

-зростання диференціації госп.життя та ускладнення системи господарюючих суб*єктів;

-розвиток інститутів політичної демократії та парламентаризму;

-посилення впливу робітничого та профспілкового руху.

Едуарт Берштейн: «Передумови соціалізму і завдання соціал-демократії»

Основні ідеї:

-здійснив фундаментальну ревізію теорію марксизму і спростував численні її положення;

-наголошував на важливому значенні неекономічних чинників та можливостей еволюційного розвитку людства;

-важливого значення надавав акціонерному капіталу, поширення якого покликане протидіяти централізації капіталу;

-висунув власну теорію демократизації капіталу та мирного переростання капіталізму в соціалізм;

-виступав за становлення політичних і господарських органів демократії, розвиток профспілок і парламентаризму;

-трактував соціалізм як природну господарську кооперацію сформовану на основі приватних п-ств та доповнену муніципальною власністю.

Карл Каутський: «Диктатура пролетаріату», «Тероризм і комунізм»

Основні ідеї:

-висунув теорію імпералізму – це особливий вид політики високорозвинених країн щодо приєднання до себе і підпорядкування все більших територій;

-обгрунтував теорію мирного «вростання» капіталізму в соціалізм на основі переходу буржуазного суспільства в стадію ультраімперіалізму;

-одним з перших поставив в центр аналізу динаміки суспільного розвитку проблеми політичної і економічної демократії;

-критикував концепцію держ.соціалізму, вважаючи, що одержання засобів вир-ва та посилення економічного контролю держави ще не є запорукою соціалізму;

-заперечував диктатуру пролетаріату та революційний шлях переходу до нового суспільного устрою.

7.1. Виникнення маржиналізму та його попередники.

Маржиналізм – це напрям економічної теорії, що виник в кінці ХІХ ст.. на новій методологічній базі. Його засновники: Карл Менгер, Вільям Джевонс, Леон Вальрас.

Основні положення маржиналізму:

1)Предметом дослідження є проблема раціонального розподілу обмежених ресурсів.

2)Ідеологічна нейтральність аналізу для з’ясування універсальних закономірностей.

3)Методологічний індивідуалізм, тобто пояснення економічних явищ поведінкою окремих індивідів.

4)Економічна раціональність, тобто максимізація суб’єктами своїх цільових функцій.

5)Широке використання математичних методів і граничного аналізу.

Попередники маржиналізму:

Йоган Тюнен. Основна праця: “Ізольована держава”. Основні ідеї:

1)Увів поняття “виробничої функції”, яка при застосуванні часткової похідної дає змогу визначити граничну продуктивність праці і капіталу.

2)Сформулював правило максимізації прибутку, коли гранична доходність кожного з факторів виробництва має дорівнювати граничним витратам на нього.

3)Першим використав диференційні рівняння в економічній науці.

4)Розробив модель ізольованої держави (модель Тюнена).

Антуан Курно. Основна праця: “Математичні основи теорії багацтва”. Основні ідеї:

1)Відкрив закон попиту і побудував графічно спадну функцію попиту.

2)Увів поняття “еластичності попиту”.

3)Сформулював поняття “економічної рівноваги”.

4)Першим встановив ще одну умову максимізації прибутку, коли граничний виторг дорівнює граничним витратам.

Жюль Дюпюї. Основна праця: “Про виміри корисності громадських робіт”. Основні ідеї:

1)Сформулював фундаментальні принципи раціональної поведінки споживача.

2)Сформулював закон єдиної ринкової ціни, оскільки оптимальне співвідношення між граничними корисностями різних благ є однаковим для всіх споживачів, то однаковою для всіх має бути ціна будь-якого блага на конкурентному ринку.