4. Право ів на географічні зазначення
До позначень, що індивідуалізують виробника, продукцію, належать ГЗ. Вони є своєрідною прив'язкою виробника до місця виготовлення товару. Так, деякі назви товарів асоціюються з певними місцевостями, що підкреслює особливі природні властивості або традиції виготовлення цих товарів. Водночас право на користування ГЗ на відміну від права на ТМ, не є виключним правом лише одного суб'єкта ІВ.
Суб'єктами права ІВ на ГЗ є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом. Виробники заінтересовані в охороні своєї продукції в умовах ринкової економіки, їхня мета — не допустити підробок, фальсифікації товарів, під виглядом продукції, виготовленої у регіонах з особливими природними умовами чи поєднанням таких умов з людським фактором.
Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» поділяє їх на два види:
1) просте зазначення походження товарів (ЗПТ) — будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення.
2) кваліфіковане зазначення походження товарів(КЗПТ) — термін, що охоплює (об'єднує) такі терміни:
1) назва місця походження товару;
2) географічне зазначення походження товару.
Правова охорона надається назві місця походження товару, щодо якої виконуються такі умови:
1) вона є назвою географічного місця, з якого цей товар походить;
2) вона вживається як назва цього товару чи як складова цієї назви;
3) у вказаному цією назвою географічному місці об'єктивно існують характерні природні умови чи поєднання характерних природних умов і людського фактора, що надають товару особливих властивостей порівняно з однорідними товарами з інших географічних місць;
4) позначуваний цією назвою товар має відповідні властивості, що
виключно або головним чином зумовлені характерними для цього
географічного місця природними умовами чи поєднанням цих умов з
характерним для цього географічного місця людським фактором;
5) виробництво (видобування) і переробка позначуваного цією назвою товару здійснюється в межах зазначеного географічного місця.
Для реєстрації КЗПТ до ДСІВ подається відповідна заявка, яка має стосуватися лише одного ЗПТ. Реєстрації передує науково-технічна експертиза заявки. Реєстрація здійснюється шляхом внесення до Реєстру необхідних відомостей щодо КЗПТ та осіб, які мають право на використання зареєстрованого КЗПТ.
Свідоцтво про реєстрацію КЗПТ й назва на його використання дає право його власнику:
1) використовувати зареєстроване КЗПТ;
2) вживати заходи щодо заборони використання КЗПТ особами, які не мають на це права;
3) вимагати від осіб, які порушили його права, припинення цих порушень і відшкодування матеріальної та моральної шкоди у встановленому законом порядку.
Порушенням прав на використання ЗПТ є використання неправдивого (фальшивого) зазначення або такого зазначення, що вводить споживача в оману щодо справжнього місця походження товару. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва про реєстрацію права на використання зареєстрованого КЗПТ тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
Порушенням прав власника свідоцтва про реєстрацію права на використання зареєстрованого КЗПТ є:
1) використання зареєстрованого КЗПТ особою, яка не має свідоцтва про реєстрацію права на його використання;
2) використання зареєстрованого ЗПТ, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього зазначення географічного місця;
3) використання зареєстрованого КЗПТ або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання вводить в оману споживачів щодо походження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорідних товарів, якщо такс використання завдає шкоди репутації ЗПТ або є неправомірним використанням його репутації;
4) використання зареєстрованого КЗПТ як видової назви.