2. Умови, що забезпечують безпечну експлуатацію техніки.

9. Своєчасне планування заходів по забезпеченню безпеки персоналу при виконанні вcix видів po6iт.

10. Організація та проведення навчання безпечним методам роботи.

11. Додержання встановленого порядку допуску до самостійної роботи.

12. Своєчасна перевірка знань та проведення інструктажів з техніки безпеки.

13. Виховання почуття відповідальності персоналу за виконання

поставлених завдань та суворе дотримання правил i заходів безпеки.

14. Обладнання робочих місць технічними засобами для безпечного виконання робіт та укомплектування їx захисними засобами відповідно нормам.

15. Своєчасний облік, перевірка справності захисних засобів, проведення їx випробувань.

16. Контроль за виконанням заходів, що забезпечують безпеку робіт, та розробка заходів по попередженню аварій та травматизму.

3. Правила надання першої допомоги потерпілим від дії

електричного струму.

Звільнення потерпілого від дії на нього електричного струму.

При ураженні електричним струмом необхідно як можна швидше звільнити потерпілого від дії струму, так як від терміну цієї дії залежить важкість електротравми. Тому першою дією того, хто надає допомогу, повинне бути негайне відключення тієї частини електроустановки, якої доторкається потерпілий.

Відключення проводиться за допомогою вимикача рубильника, шляхом зняття або викручування запобіжників (пробок).

Якщо потерпілий знаходиться на висоті, вжити заходь щодо попередження його падіння.

У вcix випадках той, хто надає допомогу, не повинен доторкатися до потерпілого без належних міp безпеки, так як це небезпечно для життя.

Для відділення потерпілого від струмоведучих частин необхідно:

а) при напрузі до 1000 В.

- скористатися палкою, дошкою, сухим предметом, який не проводить

електричний струм;

• відтягнути потерпілого за одяг, ноги, при цьому не доторкатися взуття та одягу, які можуть бути вологими;

• підсунути під нього суху дошку;

• перерубати провід пофазно (кожний провід окремо) сокирою з сухою дерев'яною ручкою або перекусити інструментом з ізольованими рукоятками, при цьому рекомендується стояти на сухих дошках.

Той, хто надає допомогу для ізоляції рук, повинен:

- надіти діелектричні рукавиці;

• ізолювати себе, ставши на гумовий килимок(суху дошку);

• накинути на потерпілого гумовий килимок( прогумовану матерію);

• діяти однією рукою.

б) при напрузі більше 1000 В.

• надіти діелектричні рукавиці i боти;

• діяти штангою або ізольованими щипцями, розрахованими на відповідну напругу.

На лініях електромереж, де неможливо швидко їx вимкнути з пунктів живлення, необхідно замкнути проводи накоротко, накинувши на ниx гнучкий неізольований провід.

Правила надання першої допомоги потерпілим від дії електрич- ного струму та чадного газу.

Перша медична допомога - комплекс заходів, які спрямовані на відновлення або збереження життя та здоров'я потерпілого та здійснюються не медичними працівниками або самими потерпілими.

Той, хто надає першу допомогу, повинен:

Знати:

• основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму

людини;

• загальні принципи надання першої допомоги та прийоми стосовно до

характеру одержаного постраждалим пошкодження;

• основні способи переносу та евакуації потерпілих.

Уміги:

• оцінювати стан потерпілого;

• забезпечувати вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;

• виконувати шгучне дихання, закритий масаж серця та оцінювати їх

ефективність;

• зупиняти кровотечу (джгут, пов'язка);

• накладати пов'язку (рана, ошк), надавати допомогу при тепловому та

сонячних ударах, отруті;

• визначати необхідність вивозу постраждалого автомобілем швидкої

допомоги;

• користуватися аптечкою першої допомоги (повинна бути в місцях

постійного чергування персоналу)).

Послідовність надання першої допомоги:

• Усунути дію на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого.

• Визначити характер та складність травми, загрозу для життя потерпілого та послідовність заходів з його рятування.

• Виконувати необхідні заходи з рятування потерпілого в порядку терміновості.

• Підтримувати основні життєві функції до прибуття медичного працівника.

• Викликати швидку допомогу або лікаря.

Ознаки, по яким можна визначити стан потерпілого від дії електричного струму:

• свідомість: ясна, відсутня, порушена (загальмована), збуджена;

• колір шкіри i видимих слизистих (губи, очі): розові, синюшні, бліді;

• дихання: нормальне, відсутнє, порушене (нерівне, поверхневе, хрипле);

• пульс на сонних артеріях: добре визначається (ритм рівний або нерівний), незадовільно визначається, відсутній;

• зіниці: вузькі, розширені.

Якщо у потерпілого відсутня свідомість, дихання, пульс, шкірний покрив синюшний, а зіниці широкі, можна вважати, що він знаходиться в стані клінічної смерті i негайно приступати до оживлення організму за допомогою штучного дихання та зовнішнього масажу серця, потурбуватися про виклик лікаря або швидкої медичної допомоги.

Правила надання першої допомоги при отруєнні чадним газом.

Джерела, які створюють підвищену концентрацію чадного газу:

• робота двигуна автомобіля;

• робота двигуна внутрішнього згорання агрегату електроживлення;

• робота бензоопалювача.

Симптоми отруєння чадним газом:

• головна біль, дзвін у вухах;

• посилене серцебиття;

• слабкість, нудота. Допомога:

• негайно вивести (винести) потерпілого на свіже повітря;

• дата випити холодної води;

• давати нюхати нашатирний спирт;

• викликати лікаря, швидку допомогу.

Перша допомога при опіках.

Опіки бувають:

термічні - викликані полум'ям, паром, гарячими предметами (речовинами)

хімічні - кислотами та лугами;

електричні - дією електричного струму i електричної дуги.

По глибині ураження опіки поділяються на чотири ступені:

I ст. - почервоніння та набряк шкіри;

II ст. - водяні бульки;

3. ст. - поверхневих та глибоких шapiв шкіри;

4. ст. - обвуглювання шкіри, ураження м'язів, сухожилля i кісток.

Допомога при термічних та електричних опіках:

При загоранні одягу швидко накинути на потерпілого цупку тканину або збити вогонь водою;

Не можна:

а) торкатися руками обпечених ділянок шкіри або змазувати їx мазями, жирами, вазеліном (для недопущення зараження);

б) розтинати бульки, відділяти приставшу до обпеченого місця мастику, каніфоль та iнші смоляні речовини;

в) зривати одяг та взуття з обпеченого місця (слід розрізати ножницями);

При oпікax очей робити холодні примочки із розчину борної кислота;

При тяжких oпікax потерпілого необхідно загорнути в чисту простиню, не роздягати, накрити потепліше, напувати теплим чаєм, створити спокій до прибуття лікаря.

Допомога при хімічних опіках:

При хімічних опікax глибина пошкодження тканин у значній мipi залежить від терміну дії xiмічoї речовини. Тому:

• як можна швидше зменшити концентрацію xiмiчної речовини та час її дії (промити проточною холодною водою);

• обробити уражене місце нейтралізуючим розчином:

При опіку шкіри лугом робляться примочки розчином питної соди

(1 ч.л. на стакан води), борної кислоти (1 ч.л. на ст. води) або

слабким розчином оцтової кислоти.

При потраплянні кислоти або лугу в стравохід, необхідно терміново викликати лікаря, потерпілого тепло вкрити, на живіт покласти "холод" (для ослаблення болі). При появі ознак задухи робити штучне дихання "iз рота в ніс", так як слизова рота обпечена.

Не можна:

а) промивати шлунок водою;

б) нейтралізувати кислоту та луг.

Добрий ефект дає прийом молока, яйцевого білка, рослинного масла, розчину крохмалю.

Заходи першої долікарської допомоги потерпілому.

Проведення штучного дихання.

Проводиться: - якщо потерпілий не дихає або дихає дуже погано (рідко, судорожно); - якщо дихання постійно погіршується незалежно від того, чим це викликано. Способи: - із рота в рот;

- із рота в ніс.

Для проведення штучного дихання необхідно::

• потерпілого положити на спину, розстебнути одяг, що здавлює дихання;

- забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів (якщо закриті запавшим

язиком) - пальцем, обгорнутим бинтом або хусткою;

• максимально закинути голову (одну руку підсунути під шию, долонею

іншої надавити на чоло;

• надаючий допомогу нахиляється до обличчя потерпілого, робить глибокий

вдих, щільно охвачує губами відкритий рот i робить енергійний

видих, одночасно (щокою або пальцями рук) закриває ніс.

Спостерігаючи за грудною клітиною ( як тільки вона піднялась, нагнітання повітря припинити).

Інтервал між штучними вдихами повинен бути 5 сек.

Якщо щелепи потерпілого щільно стиснуті і відкрити рот не вдається, необхідно проводити штучне дихання «із рота в ніс».

Проведення зовнішнього масажу серця.

Показання до проведення - зупинка сердечної діяльності (з'являєгься блідість або синюшність шкіри, відсутність пульсу).

Якщо допомогу надає одна людина:

• розташовується збоку, нахиляється, робить два швидких видихи (cпoci6 "із рота в рот" або " із рота в ніс");

• піднімається, долонею однієї руки кладе на нижню половину груднини, пальці піднімає. Долоню другої кладе поверх першої

поперек або вздовж i натискає, допомагаючи нахилом корпусу.

Руки при натиску прямі. Натиск слід проводити швидкими поштовхами, зміщуючи груднину на 4-5см, тривалість натиску не більше 0,5 сек., інтервал між окремими натисками 0.5 сек.

Таким чином, на кожні два вдування проводити 15 натисків на груднину (за 1 хв. необхідно зробити не менш 60 натисків і 12 вдувань).

При участі в peaнімації двох ociб відношення "дихання - масаж" складае "1:5"

Після відновлення серцевої діяльності i добре визначеному пульсі масаж серця негайно зупиняється, продовжується тільки штучне дихання при слабкому диханні. При відновленні повноцінного самостійного дихання штучне дихання також припиняють.