- •§ 16. Елементи теорії функцій комплексної змінної
 - •16.1 Функції комплексної змінної.
 - •16.1.1. Основні поняття
 - •16.1.2 Границя і неперервність функції комплексної змінної
 - •16.1.3. Основні елементарні функції комплексної змінної
 - •16.1.3.1. Показникова функція
 - •16.1.3.2. Логарифмічна функція
 - •16.1.3.5. Тригонометричні функції
 - •16.1.3.6. Гіперболічні функції
 - •16.1.3.7. Обернені тригонометричні і гіперболічні функції
 - •16.1.4. Диференціювання функції комплекснї змінної. Умови Ейлера-Даламбера.
 - •16.1.5. Аналітична функція. Диференціал
 - •16.1.6. Геометричний зміст модуля і аргумента похідної. Поняття про конформне відображення
 - •Приклади конформних відображень, що здійснюються деякими елементарними функціями див. Додаток 1.
 - •16.2. Інтегрування функції комплексної змінної
 - •16.2.1 Означення, властивості і правила обчислення інтеграла
 - •16.2.2. Теорема Коші. Первісна , невизначений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца.
 - •16.2.3. Інтеграл Коші. Інтегральна формула Коші
 - •16.3. Ряди в комплексній площині
 - •16.3.1. Числові ряди
 - •16.3.2. Степеневі ряди
 - •Ряд Тейлора
 - •Нулі аналітичної функції
 - •Ряд Лорана
 - •Ряд Лорана для функції
 - •○ Скористаємося відомим розкладом
 - •16.3.6. Класифікація особливих точок. Зв'язок між нулем і полюсом функції
 - •Усувні особливі точки
 - •Істотно особлива точка
 - •16.4. Лишок функції
 - •16.4.1. Поняття лишка і основна теорема про лишки
 - •16.4.2. Обчислення лишків. Застосування лишків в обчисленні інтегралів
 
Приклади конформних відображень, що здійснюються деякими елементарними функціями див. Додаток 1.
16.2. Інтегрування функції комплексної змінної
16.2.1 Означення, властивості і правила обчислення інтеграла
Нехай у кожній точці деякої гладенької кривої L з початком у точці z0 і кінцем у точці z визначена неперервна функція f(z).
Розіб'ємо криву L на n частин (елементарних дуг) у напрямку від z0 до z точками z1, z2,…,zn-1 (див. рис. 6).
Рис. 6
У кожній
«елементарній дузі» zk-1zk
(k = 1,2,…,n)виберемо довільну точку Ck
і складемо інтегральну суму 
,
де 
.
Границя
такої інтегральної суми при прямуванні
до нуля довжини найбільшої з елементарних
дуг, якщо вона існує, називається
інтегралом
від
функції f(z) по кривій (по контуру) L
і позначається символом 
.
Таким чином,
                                                          
                               (2.1)
Покажемо, що якщо L – гладка крива, а f(z) – неперервна й однозначна функція, то інтеграл (2.1) існує.
Дійсно,
нехай 
,
,
.
Тоді
,
.
Тому

=
.
Обидві суми, що знаходяться в правій частині останньої рівності, є інтегральними сумами для відповідних криволінійних інтегралів.
При
зроблених припущеннях про криву L
і
функцію 
f(z)
границі цих сум існують. Тому після
переходу до границі (в останній рівності)
при 
одержимо:
			   
                          (2.2)
Формула (2.2) показує, що обчислення інтеграла від функції комплексної змінної зводиться до обчислення криволінійних інтегралів від дійсних функцій дійсних змінних.
Формулу (2.2) можна записати в зручному для запам'ятання вигляді:
                                    
		
              (2.3)
Якщо
x=x(t),
y=y(t),
де 
-параметричні
рівняння кривої L,
то
 z=z(t)=x(t)+iy(t) називають
комплексним
параметричним рівнянням кривої
L;
формула (2.3) перетвориться у формулу
                                    
		
            (2.4)
Дійсно, вважаючи z(t) неперервною і диференційовною функцією, одержуємо:

Наведемо основні властивості інтеграла від функції комплексної змінної.
- 
	   
	
 - 

 - 
	, a
	–
	комплексне число. - 
	, тобто
	при зміні напрямку шляху інтегрування
	інтеграл змінює свій знак на протилежний
	(в інших позначеннях кривої: 
	
)
	. - 
	, де
	L=L1+L2,
	тобто інтеграл по всьому шляху L
	дорівнює
	сумі інтегралів по його частинах
	 L1
	і
	L2. - 
Оцінка модуля інтеграла. Якщо
у
	всіх точках кривої L,
	то 
	
,
	де
	 l –
	довжина кривої
	L. 
Дійсно,
,
де 
-
довжина ламаної z0z1z2…zn,
вписаної в криву
L.
Всі наведені властивості інтеграла функції комплексної змінної безпосередньо випливають з його означення (2.1) і подання (2.2).
Приклад
7.
Обчислити 
,
де L
– півколо 
,
(див. рис.7).
	Розв’язання:
Використовуючи формулу (2.3), маємо:
○

.
Рис. 7
Використовуючи
формулу (2.4), маємо 
:

 ●
