- •Тема 1. Кримінологія як наука, її історія і сучасний стан
- •Тема 2. Методика кримінологічних досліджень
- •Тема 3. Злочинність
- •Тема 4. Причини і умови,
- •Тема 5. Особистість злочинця
- •Тема 6. Причини і умови конкретного злочину
- •Тема 7. Протидія злочинності
- •Тема 8. Міжнародне співробітництво
- •Тема 9. Організована і професійна злочинність
- •2.Зелинский а.Ф. Криминология: Курс лекций. – Харьков, 1996.
- •Тема 10. Корислива злочинність і протидія їй
- •Тема 11. Насильницька злочинність
- •Тема 12. Злочини, що вчиняються з необережності
- •Тема 13. Злочинність неповнолітніх
- •Тема 14. Злочини, пов’язані з наркотизмом
- •II. Корисливі і корисливо-насильницькі злочини :
Тема 2. Методика кримінологічних досліджень
4
1. Методологічний принцип кримінології.
ПЛАН
Поняття і види кримінологічних досліджень.
2. Джерела кримінологічної інформації і методи їх пізнання.
3. Організація кримінологічних досліджень.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Криминология: Учебник / Под ред. В.Г.Лихолоба и В.П.Филонова. – Киев, 1997.
2. Косоплечев Н.П. Методы криминологических исследований. – М, 1985.
Питання 1. Методологічний принцип кримінології.
Поняття і види кримінологічних досліджень
Найбільш продуктивним методологічним принципом пізнання соціальних явищ є принцип
соціального натуралізму, що знайшов особливий розвиток у працях французького соціолога Еміля
Дюркгейма. Відповідно до нього соціальні явища, будучи вищою формою розвитку природи існують
так само за законами природи, як і фізичні та біологічні явища. Закони соціальної природи є вищою
формою існування фізичних і біологічних законів. Видатний внесок в утвердження принципу
соціального натуралізму внесли такі мислителі, як: Джон Локк, Артур Шопенгауер, Огюст Конт,
Еміль Дюркгейм, Зигмунд Фрейд та інші.
На принципі соціального натуралізму в юриспруденції була заснована
ідея природного права.
Кримінологія повинна так само, як і юриспруденція спиратися у пізнанні злочинності на
принцип соціального натуралізму.
Методика кримінологічних досліджень має узгоджуватись з принципом соціального
натуралізму.
Кримінологічне дослідження – це процес отримання нових знань про злочинність, її
причини і умови, особистість злочинця для розробки і здійснення заходів, спрямованих на
підвищення ефективності протидії злочинності. Кримінологічні дослідження можна класифікувати
за наступними критеріями:
— цільова спрямованість;
— обсяг вихідної інформації;
— пізнавальний інструментарій;
— принцип визначення об'єкта;
— масштаб;
— види злочинів.
По цільовій спрямованості – кримінологічні дослідження поділяються на теоретичні і
прикладні. Теоретичні дослідження спрямовані на розвиток кримінологічної теорії, а прикладні – на
вдосконалення практики боротьби із злочинністю.
По обсягу вихідної інформації – дослідження поділяються на повні (суцільні) і вибіркові.
Суцільні дослідження включають у себе вивчення усіх одиниць генеральної сукупності (наприклад:
усі без виключення злочини на даній території). Вибіркові – це вивчення певної частини
генеральної сукупності.
По пізнавальному інструментарію – розрізняють дисциплінарні і комплексні дослідження. У
першому випадку проблема вивчається за допомогою кримінологічних засобів і методів. У другому
– використовуються не лише кримінологічні засоби і методи, але і дані інших наук ( наприклад:
соціології, психології, педагогіки і т.п.).
По принципу визначення об'єкта вивчення – дослідження діляться на територіальні і
галузеві.
По масштабам – республіканські, регіональні, місцеві.
Питання 2. Джерела кримінологічної інформації і методи їх пізнання
Під кримінологічною інформацією розуміється сукупність відомостей про злочинність, її
причини і умови, особистість злочинця, діяльність у сфері протидії злочинності. Як і будь-яка
Сторінка 4 з 39
Київський університет права НАН України - Кримінологія
інформація – кримінологічна інформація має відповідати наступним вимогам: повнота,
5
точність,
достовірність,
корисність,
порівнюваність,
своєчасність.
Джерела
кримінологічної
інформації залежно від видів поділяються наступним чином:
1) офіційна інформація;
2) неофіційна інформація.
І. Офіційна інформація – це інформація, що виходить від державних органів, громадських
організацій
і
оформлена
за
встановленими
правилами.
Офіційна інформація, у свою чергу, поділяється на:
а) нормативно-правову;
б) звітну;
в) процесуальну (крим. справи, протоколи, наглядові матеріали і т.п.);
г)
оперативно-службову
(справи
оперативних
перевірок,
документація
оперативно-
розшукової роботи);
д) довідкову (протоколи і т.п.);
е) методичну (огляди, методичні рекомендації);
ж) організаційно-службову (плани роботи, операцій і т.п.)
II. Неофіційна інформація – це відомості, що виходять від окремих осіб і відображають їх
особисту інтерпретацію фактів.
Під методом кримінологічного дослідження слід розуміти узгоджену з принципом
кримінологічного пізнання сукупність прийомів, що застосовуються для пізнання злочинності, її
причин і умов, особистості злочинця і розробки заходів протидії злочинності.
Методика кримінологічного дослідження – це система методів, що застосовуються для –
зібрання,
обробки,
аналізу
і
інтерпретації
кримінологічно
значущої
інформації.
Методи
кримінологічного дослідження поділяються на такі групи:
1) документальний метод;
2) опитування;
3) спостереження;
4) експеримент.
Документальний метод полягає в використанні інформації, зафіксованої на папері, фото-,
кіноплівці, магнітній плівці та інших носіях. Зокрема до цього методу відносяться анкетування
кримінальних
справ.
Опитування поділяється на два види:
1) інтерв'ю;
2) анкетування громадян.
Інтерв'ю може бути таких видів: вільне, спрямоване, панельне (тобто повторне через
деякий час), групове.
Вільне інтерв'ю – пропонується тема, по який респондент у вільній формі веде розповідь.
Спрямоване інтерв'ю – відповіді на чітко сформульовані запитання. Відповіді фіксуються
словами "так" чи "ні", балами (1, 2, 3.....), або знаками "+", "-".
Панельне, або повторне, інтерв'ю – повторна бесіда з однією і тією ж особою через деякий
час.
Групове інтерв'ю – бесіда не з однією, а з групою осіб.
Метод анкетування – полягає в отриманні відомостей у вигляді письмових відповідей на
запитання спеціально розробленої анкети.
Другий метод опитування – це найбільш зручний і ефективний метод збирання інформації.
За процедурою проведення, анкетування поділяється на очне і заочне, повне і вибіркове,
відкрите і анонімне.
Питання в анкетах формулюються двома способами:
1) відкритим, – коли вони вимагають відповідь у вільній формі;
2) закритим, – коли вони вимагають вибрати відповідь із запропонованого в анкеті
набору ("так", "ні").
Спостереження як метод зібрання інформації полягає в безпосередньому сприйнятті
дослідником досліджуваного явища.
Експеримент – як метод збирання інформації визначається як науково поставлений
дослід, що дозволяє у спеціально створених умовах виявити і виміряти кримінологічне значимі
факти.
Сторінка 5 з 39
Київський університет права НАН України - Кримінологія
6
Це були методи збирання кримінологічної інформації.
А тепер:
Методи обробки і аналізу зібраної кримінологічної інформації – це спеціальні прийоми
упорядкування, систематизації інформації для того, щоб одержати нові висновки.
Упорядкування зібраного матеріалу здійснюється шляхом групування по однотипним
категоріям, розподілу в статистичні ряди та іншими прийомами, що розробляються наукою
кримінальної статистики.
Обробка інформації, як правило супроводжується складанням графіків, таблиць, діаграм.
Оброблена інформація має бути інтерпретована. Інтерпретація полягає у виведенні із одержаної
інформації нових теоретичних і практичних висновків.
Питання 3. Організація кримінологічних досліджень
Кримінологічні дослідження складається з наступних елементів:
1) розробка програми і плану дослідження;
2) підготовка необхідних засобів;
3) збирання інформації;
4) обробка одержаної інформації;
5) інтерпретація одержаної інформації;
6) розробка рекомендацій і пропозицій на підставі результатів дослідження.
Програма кримінологічного дослідження – це визначення основних задач, принципів і
гіпотез дослідження, а також методики проведення дослідження. У програмі викладаються: тема,
мета і задачі дослідження, формуються гіпотези, які необхідно перевірити, встановлюється предмет
дослідження, щодо якого треба зібрати інформацію, описуються методи і науковий інструментарій
дослідження, визначаються форма представлення результатів дослідження.
Гіпотеза дослідження – це науково обгрунтоване передбачення, що формулюється стосовно
досліджувальних явищ. Для того, щоб ця гіпотеза перетворилась з передбачення у достовірне
знання, вона і має бути перевірена і підтверджена фактами у процесі дослідження.
Гіпотеза формулюється на підставі визначення проблеми яку треба розв'язати. Гіпотеза має
узгоджуватись з певними кримінологічними концепціями і принципами.
Завдання, цілі кримінологічні дослідження, а також засоби їх досягнення мають
узгоджуватись між собою.
Усі засоби збирання інформації повинні пройти випробування для визначення їх
придатності у даному дослідженні. З цією метою проводяться так звані пілотажні (пошукові)
дослідження, котрі допомагають уточнити зміст запитань в анкетах, обсяг вибірки, характер
гіпотези і т.п.
Сторінка 6 з 39
Київський університет права НАН України - Кримінологія
Тези лекцій
