Тема 13. Злочинність неповнолітніх

ПЛАН

1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.

2. Причини і умови, що породжують злочинність неповнолітніх.

3. Основні напрями протидії злочинності неповнолітніх.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Криминология. Учебник. Под ред. В.Г.Лихолоба и В.П.Филонова. – Киев, 1997.

2. А.Ф.Зелинский. Криминология: Курс лекций. – Харьков, 1996.

3. Г.И.Шнайдер. Криминология. – М., 1994.

Питання 1. Кримінологічна характеристика

злочинності неповнолітніх

Серед осіб, що вчинили злочини, неповнолітні становлять близько 13%. Щорічний приріст

дитячої злочинності майже вдвічі перевищує приріст ус. злочинності. Кожен п'ятий злочин

вчинений підлітками, відноситься до категорії тяжких.

Особливістю злочинності неповнолітніх є те, що структурна характеристика інша, ніж у

дорослих, тому, що деякі види злочинів неповнолітні взагалі вчиняють – наприклад, посадові

злочини, господарські злочини, транспортні деякі інші.

В кримінологічній літературі відзначається також особливість мотивації злочинів, що

вчиняються неповнолітніми. Зокрема, ступінь прояву в мотивації "дитинності" – тобто, легковажне

ставлення до кримінально-правових заборон відрізняє злочинність неповнолітніх від злочинності

дорослих. Деякі мотивації звичайні для злочинів дорослих, є відсутніми в дитячій злочинності

(користолюбство, ревнощі).

В той же час значно частіше, ніж у злочинах дорослих, зустрічаються мотивації

солідарності, самоствердження у своїй групі, наслідування поведінки. Які є майже єдиним мотивом

для крадіжок, вчинюваних дорослими (крадіжки вчиняються як прояв паразитизму), то стосовно

крадіжок, вчинювані дітьми, корисливі мотиви мають місце лише в кожному третьому випадку, а

решті – мотиви солідарності, самоствердження, заздрості в поєднанні з вікове легковажністю.

Значна доля мотивів у підлітків припадає на підмовництво з бо дорослих, а також старших

неповнолітніх.

Ситуативність притаманна більшості злочинів неповнолітніх. Злочинність неповнолітніх має

переважно груповий характер. Доля групових злочинів неповнолітніх приблизно в 2 рази вища

аналогічних показників дорослої злочинності і складає біля 70% в структурі усієї злочинності

неповнолітніх.

Дослідження вказують на те, що певну роль в генезисі злочинної поведінки неповнолітніх

правопорушників відіграють психічні аналогії (відхилення), хоч В різних джерелах ця роль

оцінюється по різному. Польський кримінолог Б.Xолс вважає, що 46% неповнолітніх

правопорушників є розумово відсталими. Інший дослідник А.Є.Личко виявив відхилення у поведінці

в 49% психопатичних осіб підліткового віку.

Злочинність неповнолітніх більш значним чином ніж у дорослих визначається атмосферою

сім'ї, в якій вони живуть. У сім'ях правопорушників, у порівнянні контрольними групами, дослідники

частіше фіксують неузгодженість дій батьків у питаннях виховання дітей; непродуманість виховних

заходів; ухилення від виховання; використання досить обмеженого набору виховних заходів впливу

(бесіда, уговори або заходи фізичного покарання).

Питання 2. Причини і умови, що породжують злочинність неповнолітніх

Основною причиною злочинності неповнолітніх є утруднення формування соціальної

культури у них, зумовлені особливостями, що властиві їх віку.

Умовами, що сприяють злочинності неповнолітніх, зокрема є: недоліки сімейного

виховання, неефективна діяльність держави і недержавним

інструкцій у сфері виховання підростаючого покоління; неналежний стан

психічного здоров'я неповнолітніх; пропаганда насилля, а також сумніви: стереотипів поведінки і

цінностей у засобах масової інформації.

Сторінка 34 з 39

Київський університет права НАН України - Кримінологія

35

Найважливішим каналом, через який відбувається формування у людині

соціальної культури є посильна участь її в господарській діяльності, узгодженій законами економіки.

Це підтверджується зокрема усім педагогічним досвідом А.С.Макаренка.

Неприлучення неповнолітніх до цього каналу соціального окультурення: (через їх вікові

особливості) має своїм наслідком формування у них комплекс) сваволі і ілюзій, котрий і

проявляється зокрема у вигляді кримінальної поведінки Цей комплекс сваволі і ілюзій був

помічений у безпритульних неповнолітніх А.С.Макаренком. Вказаний комплекс А.С.Макаренко

описує наступним чином "Таким чином ми отримуємо дітей, в яких є правові емоції, рефлекси,

згідно якими хлопчик впевнений, що всі зобов'язані його годувати, одягати і т.д., а він жодних

обов'язків щодо суспільства не має. Це звичайний тип безпритульника. У деяких хлопчиків

переживання потреби переходять у правові: якщо він не має

чобіт, то він це переживає як право вкрасти чоботи". Саме тому А.С.Макареню дійшов висновку,

який має надзвичайно важливе кримінологічне значення: господарська діяльність сім'ї є

важливішою ареною виховної роботи.

Питання 3. Протидія злочинності неповнолітніх

Основним у протидії злочинності неповнолітніх є заходи, на формування у них соціальної

культури. Серед цих заходів найважливішим є залучення неповнолітніх (з урахуванням їх вікових

особливостей) до господарської діяльності в умовах сім'ї і суспільства в цілому. Цей захід має

здатність безпосередньо усувати причину злочинності неповнолітніх. Досвід застосувань його

видатним українським педагогом А.С.Макаренком, а також використання цього заходу у США,

Японії та інших країнах свідчить про його незамінні антикримінологічні властивості.

Крім усунення причини злочинності неповнолітніх важливе значення має також усунення

умов, що сприяють їй. Це зокрема – вдосконалення сімейної виховання; підвищення ефективності

діяльності держави у сфері виховання підросткового покоління; покращання психічного і фізичного

здоров'я неповнолітніх; протидія пропаганді в засобах масової інформації культу насиллю сумнівних

соціальних цінностей, здеформованих стереотипів поведінки і так інше.

Для вдосконалення діяльності державних органів і служб у протидії

злочинності велике значення може мати Закон України "Про органи і служби

справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх" від 21 січня 199_ року.

Законом передбачені наступні спеціальні суб'єкти попередження злочинності неповнолітніх:

1) Комітет у справах неповнолітніх при Кабінеті Міністрів, служби у справа неповнолітніх

уряду Республіки Крим та виконкомів обласних та районних Рад.

2) Загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації неповнолітніх

органів освіти.

3) Центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх органів охорони здоров'я.

4) Притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх.

5) Суди.

6) Кримінальна міліція у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ.

7) Приймальники-розподільники органів внутрішніх справ.

8) Виховно-трудові колонії МВС.

Комітет у справах неповнолітніх при Кабміні України здійснює керівництво, консультування і

контрольні функції відносно служб у справа неповнолітніх всіх рівнів. Окремо передбачено право

Комітету і служби входити з поданням про застосування санкцій за продаж порнографічна продукції

і пропаганду насильства, жорстокості, розпусти. Комітет і служби справах неповнолітніх

контролюють додержання законодавства відносно неповнолітніх, їх утримання у ВТК, школах і

професійних училищах соціальної реабілітації, в центрах медико-соціальної реабілітації.

Законом створено підрозділ кримінальної міліції — кримінальна міліція у справах

неповнолітніх, на неї покладені обов'язки:

– проводити роботу по попередженню правопорушень неповнолітніх;

– виявляти, зупиняти, розкривати злочини неповнолітніх;

– проводити дізнання і виявляти криміногенні обставини по кримінальним справам;

– розшукувати неповнолітніх, що залишили свої сім'ї і учбово-виховні заклади;

– виявляти дорослих, що втягують підлітків у злочинну діяльність, проституцію пияцтво,

наркоманію, жебрацтво;

– виявляти джерела

жорстокість, насилля, розпусту;

поширення

порнографії,

видань,

що

пропагують

Сторінка 35 з 39

Київський університет права НАН України - Кримінологія

36

– вести профілактичний облік делінквентів;

– відвідувати неповнолітніх правопорушників і бесідувати з ними, їх батькам і опікунами;

– затримувати і тримати в спеціальних, виділених для цього приміщення неповнолітніх у

віці до 15 років, що залишились без опіки, на період до передачі їх законним представникам чи

влаштування.

Цим законом також передбачається обов'язок кримінальної міліції вносити подання про

необхідність усунення причин і умов, що сприяють правопорушенням неповнолітніх.

Законом передбачається також утворення спеціальних судів або визначені окремих судів

для розгляду кримінальних і адміністративних справ про неповнолітніх.

Згідно з законом в школи і училища спеціальної реабілітації можуть бути направлені особи,

що скоїли злочини у віці до 18 років, або вчинили передбачене кримінальним законом дії до

досягнення віку кримінальної відповідальності, але не молодші 11 років. В школу соціальної

реабілітації направляються за рішення суду неповнолітні у віці від 11 до 14 років, а в профучилища

– у віці від 14 років. Терміни перебування визначає суд, але не більше, ніж на 3 роки.

Притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх призначені для тимчасового, до

30 діб, розміщення неповнолітніх віком від 3 до 18 років, які: потребують захисту держави

(покинуті, сироти, вилучені судом із сім'ї, самі звернулись у притулок). Завданням притулків є

створення умов для життя подальшого влаштування, навчання і виховання бездоглядних підлітків.

Вказаний закон має велике значення для забезпечення протидії злочинності неповнолітніх.

Сторінка 36 з 39

Київський університет права НАН України - Кримінологія

37