3. Технологічна частина

3.1 Організація робочого місця на пункті ТО

У центральній ремонтній майстерні та в майстерні пункту технічного обслуговування основні операції виконуються на спеціально обладнаних постах. Пост технічного обслуговування оснащується таким технологічним обладнанням: комплектом оснащення майстра-наладчика, пересувною чи станціонарною установкою для мащення та заправки машин, пересувною установкою для промивання систем мащення двигунів, компресорною установкою та комплектом приладів первинного діагностування (рисунок 1)

Для проведення ТО-3 тракторів пост у ЦРМ додатково комплектується обладнанням для технічної діагностики. При обслуговуванні 100 і більше тракторів ЦРМ доцільно мати два окремих пости: для технічного обслуговування і технічної діагностики.

Варіант планування стаціонарного поста діагностики машин наведено на рис. 6. Зін оснащений установками КИ-13119 та КИ-4935. Площа поста діагностики при використанні установки КИ-4935 становить 108 м , а без установки — 60—70 м2.

Пост зовнішньої очистки та миття машин є першочерговим об'єктом при створенні чи реконструкції як центральних виробничих баз, так і ПТО підрозділів. Тут проводиться первинна підготовка машин до обслуговування, ремонту, гороткочасного і тривалого зберігання. Зважаючи на економічні і, в першу чергу, екологічні вимоги, водопостачання поста повинно забезпечуватися за зворотним іяклом.

Відповідно до типових проектів пост включає три основних споруди: w-їйданчик для очистки та миття машин;

насосну станцію, грязевідстійний та масловловлювальний колодяз. Майданчик споруджують із монолітного залізобетону із сітчастою арматурою. Його площа 150—170 м2. Він повинен мати поздовжній та поперечний ухили до середини для стікання води. Через центр майданчика проходить лоток збору забрудненої води на очистку. Зверху лоток закривається масивною зварною решіткою. Колії для в'їзду машин можуть бути залізобетонними, зварними металічними або з дерев'яних брусків шириною 600 мм, прикріплених до бетонної основи закладеними у неї

анкерними болтами. Грязевідстійник та бензомасловловлювач споруджують із монолітного бетону або установкою бетонних кілець із наступним бетонуванням днища.

Джерелом води є підземний металевий резервуар місткістю 10—25 м3, закопаний поряд з майданчиком. Поплавковий водозабірний пристрій резервуара всмоктувальним трубопроводом з'єднується з насосною установкою. Зібрана після миття вода по лотку поступає в грязевідстійний та бензомасловловлювальний колодязі, звідки по підземному трубопроводу зливається в резервуар.

Поряд з майданчиком споруджують невелике приміщення, в якому

встановлюють насосне обладнання чи спеціальну мийну установку, а також компресор для обдуву машин стиснутим повітрям.

Ефективність миття машин у кілька разів підвищується при періодичному додаванні у воду спеціальних мийних засобів.

Для якісної та ефективної підготовки машин до зберігання в секторі тривалого зберігання споруджується пост консервації. Для господарств із парком до 100 тракторів це навіс розміром 6x12 м, який монтують із залізобетонних елементів з фундаментом під колони. Покрівля та стіни з азбестоцементних листів, підлога бетонна. По обидва боки навісу розміщують бетоновані майданчики розміром 6Х X 12 м для обслуговування великогабаритної техніки. Пост консервації може бути зблокований зі складом для зберігання знятих з машин частин і агрегатів. Для господарств з парком більше 100 тракторів пост консервації будують на два постановочних місця (12x12 м). Всередині його обладнують два приміщення: для зберігання обладнання та консерваційних матеріалів.

У літній період, коли обсяг робіт по зберіганню техніки незначний, пост консервації може використовуватись для інших господарських потреб. При створенні та реконструкції ремонтно-обслуговуючої бази в цілому або окремих її об'єктів для господарств чи підрозділів (бригад, відділків), враховують кількісний склад і структуру МТП та зону розміщення господарства.