1. Негрошові форми стимулювання працівників

1. Сутність негрошового стимулювання

Система мотивації персоналу є однією з важливих складових як системи управління персоналом в організації, так і системи безпеки підприємницької діяльності. Правильно розроблена система мотивації дозволяє не лише активізувати потенціал людини у напрямі досягнення мети, але й приносить задоволення працівникові в процесі праці через задоволення його потреб та забезпечує безпечні умови діяльності всього підприємства.

Стимули праці залежно від того, задоволенню яких потреб працівника вони сприяють, підрозділяються на матеріальні й нематеріальні. Найважливішим видом стимулювання є матеріальне, покликане відігравати провідну роль у підвищенні трудової активності працівників. Цей вид складається з матеріально-грошового й матеріально-негрошового стимулювання.

До негрошових стимулів відносять умови побутового обслуговування на підприємстві, надання житла, путівок на відпочинок і лікування, прав на придбання дефіцитних благ, а також забезпечення дитячими установами. Значення цього виду матеріальних стимулів зростає у зв'язку з інфляцією грошей. До негрошових стимулів відносять також рівень організації праці й санітарно-гігієнічних умов на підприємствах, які впливають на вибір місця роботи. До згаданих стимулів відносять ще й вплив, розрахований на задоволення соціальних, моральних, творчих і соціально-психологічних потреб працівника.

Матеріально - негрошові стимули більше чим грошові пристосовані в основній масі для використання в підкріплювальній формі організації стимулювання. Їх неможливо традиційно зв'язати з певними видами діяльності, тому що кожний з них має неоднакову цінність для різних людей і ця варіація занадто велика, тим більше що цінність багатьох благ не піддається точному виміру й однозначній оцінці.

Матеріально - негрошові блага можуть бути використані як стимули тому, що одержання кожного з них можна зв'язати з результатами трудової діяльності та соціальної активності працівників. Вони, як і будь-які інші, крім змістової цінності мають морально-престижну, що привертає увагу всіх і є предметом оцінок і обговорення працівників.

При цьому загальна тенденція така, що чим рідше предмет (матеріальний предмет, послуга, перевага, пільга), що виконує функцію стимулу, розповсюджений у середовищі, тим вище за інших рівних умов його престижна складова [3, с.195].

До негрошових форм стимулю­вання працівників відносяться перш за все стимули пов’язані з гуманізацією праці:

• умови праці;

• зміст праці;

• участь у вирішенні виробничих завдань;

• впровадження гну­чких графіків в роботі;

• демократизація в управлінні;

Важливим напрямком негро­шового стимулювання є залу­чення працівників до управління виробництвом.

Так, наприклад, в американських фі­рмах застосовується 4 основні форми залучення працівників до управління:

1) участь працівників в управлінні працею і якістю продукції на рі­вні цеху, дільниці;

2) створення спільних комітетів робітників і менеджерів;

3) запровадження систем участі пе­рсоналу в прибутках;

4) участь працівників найманої праці в роботі рад директорів ко­рпорацій.

За умови визначення конкретних потреб у будь-якого працівника вони задовольняються шляхом застосування окремих видів мотивації. При цьому, одночасно, ці заходи повинні бути пов’язаними з вибором методів за підсистемами управління персоналом, на основі чого приймаються стратегічні рішення щодо вдосконалення системи управління. За допомогою негрошових стимулів можна задовільнити ряд потреб працівників (див.табл.1.1).

Таблиця 1.1

Адаптація методів мотивації відповідно до видів потреб працівників

Види потреб працівника	Методи мотивації, що використовуються для задоволення потреб
1	2
Підтримка життєдіяльності, здоров’я, продовження роду та відтворення	Економічні (прямі): системи оплати праці; виплати за відсутність невиходів; Негрошові: гнучкі робочі графіки; охорона праці; комфортні психологічні відносини у колективі.
Потреба у визнанні	Економічні (прямі): премії за раціоналізацію; Негрошові: просування по службі; участь у прийнятті рішень.
Потреба у спілкуванні	Негрошові: збагачення праці та підвищення її значущості; комфортні психологічні відносини у колективі.
Потреба у приналежності до референтної групи та командної роботи	Негрошові: комфортні психологічні відносини у колективі.
Потреба у надійності та безпеці	Економічні: системи оплати праці; Негрошові: охорона праці.
Потреба у спілкуванні з керівництвом	Негрошові: участь у прийнятті рішень на більш високому рівні.
Потреба в емоційній в емоційній напрузі та ризику	Економічні (прямі): премії за раціоналізацію; Негрошові: збагачення праці та підвищення її значущості.
Потреба у соціальному статусі та владі	Економічні (прямі): участь у прибутках; Негрошові: просування по службі; участь у прийнятті рішень на більш високому рівні.
Продовження табл. 1.1
1	2
Потреба у підлеглості	Негрошові: збагачення праці та підвищення її значущості; комфортні психологічні умови у колективі.
Потреба у незалежно­сті та свободі (віль­ному часі)	Економічні (прямі): виплати за відсутність невиходів; Негрошові: гнучкі робочі графіки; комфортні психологічні умови у колективі.
Потреби у само затвер­дженні, досягненнях та престижі	Економічні (прямі): премії за раціоналізацію; участь у прибутках; Економічні (непрямі): доплата за стаж. Негрошові: збагачення праці та підвищення її значущості; просування по службі; участь у прийнятті рішень на більш високому рівні.
Потреба в роботі та задо­воленні	Економічні (прямі): всі; Економічні (непрямі): всі; Негрошові: всі.
Потреба у стабільності	Економічні (прямі): всі; Економічні (непрямі): доплата за стаж; Негрошові: всі.
Потреба у новизні та твор­чості (активності)	Економічні (прямі): премії за раціоналізацію; оплата навчання. Негрошові: збагачення праці та підвищення її значущості; просування по службі; участь у прийнятті рішень на більш високому рівні.

Більшість матеріально - негрошових благ мають свою грошову складову авторитету, тобто може бути обмірювана в гривнях. З іншого боку, розглянута група стимулів універсальна в тому розумінні, що людині завжди що-небудь із матеріальних не грошових благ необхідно. У цілому відповідні потреби в благах матеріального негрошового характеру насичувані, постійні й діючі. Проблема складається у вмілому їхньому використанні як бази для стимулювання трудової й соціальної активності [4, с.178-180].