- •Розкрийте зміст поняття громадянство.
- •Розкрийте зміст поняття норми права.
- •48. Розкрийте зміст поняття зобов’язання та назвіть підстави його виникнення та припинення.
- •49. Розкрийте зміст поняття правосуб'єктність.
- •50. Розкрийте поняття амністія та помилування.
- •51. Розкрийте поняття злочину та перерахуйте його ознаки.
- •53.Розкрийте поняття крайньої необхідності.
- •57. Розкрийте поняття правовідносин та перерахуйте їх ознаки.
- •55. Розкрийте поняття кримінального покарання та назвіть його види.
- •56. Розкрийте поняття основних видів покарань за Кримінальним кодексом України.
- •58.Розкрийте поняття правової поведінки та назвіть її види.
- •60. Розкрийте поняття правопорушення та назвіть його ознаки.
- •Розкрийте поняття робочого часу та назвіть його види.
- •Розкрийте поняття системи права і системи законодавства.
- •Розкрийте поняття судимості.
- •Розкрийте поняття та види відповідальність в трудовому праві.
- •65.Розкрийте поняття та зазначте види об'єктів правовідносин.
- •66. Розкрийте поняття та зазначте види суб'єктів правовідносин.
- •67. Розкрийте поняття змісту правовідносин.
48. Розкрийте зміст поняття зобов’язання та назвіть підстави його виникнення та припинення.
Зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов’язання повинно ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов’язання можуть виникати на підставі договорів, і тоді вони називаються договірними. Частина зобов’язань може виникати за адміністративними актами, на підставі державного замовлення наприклад, органи управління видають розпорядження про поставку продукції тощо.
Підставою виникнення зобов’язання є також заподіяння шкоди іншій особі, придбання чи зберігання майна іншої особи без законних підстав. У цивільному праві є таке поняття, як забезпечення виконання зобов’язань. Цивільний кодекс України визначає способи забезпечення виконання зобов’язань: неустойка, завдаток, порука, гарантія (зобов’язально-правові ), застава, притримання (речово-правові).
Згідно з Цивільним кодексом України зобов’язання припиняються:
-
виконанням;
-
переданням відступного;
-
зарахуванням;
-
за домовленістю сторін;
-
прощенням боргу;
-
поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
-
неможливістю його виконання;
-
смертю фізичної особи;
-
ліквідацією юридичної особи.
49. Розкрийте зміст поняття правосуб'єктність.
Особливістю правового статусу суб’єктів правовідносин є те, що вони наділені правосуб’єктністю, яка в свою чергу включає в себе правоздатність і дієздатність.
Правосуб’єктність – це здатність бути носіями прав та обовязків, здійснювати їх від свого імені та нести юридичну відповідальність за свої дії.
Правоздатність – це здатність особи мати права та обов’язки.
Дієздатність – це здатність особи за певних умов набувати і здійснювати суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Вона вміщує в собі угодоздатність і деліктоздатність.
50. Розкрийте поняття амністія та помилування.
Звільнення від засудженого від покарання або подальшого його відбування чи заміна більш м’яким, а також пом’якшення призначеного покарання, можливі за певних умов. Звільнення від покарання або пом’якшення покарання здійснюється також на підставі Закону України “Про амністію” чи на підставі Акту “Про помилування”.
Амністія є гуманним актом, який звільняє повністю або частково від покарання певну категорію осіб. Відповідно до Закону України „Про застосування амністії в Україні” (1996 р.) амністію не може бути застосовано до особливо небезпечних рецидивістів та осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини.
Помилування застосовується лише персонально до засуджених осіб на їх прохання. Згідно з Конституцією України помилування здійснює Президент України стосовно індивідуально визначеної особи. Згідно ст.87 актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років.
