Методичні вказівки

В схемі рис.2. використані комплементарні транзистори – Q1(BC107B) n-p-n типу, Q2(BC177A) p-n-p типу. Вибір транзисторів проводимо відриваючи вікно Компоненты. За допомогою інструментів Компоненты можна вибрати світові аналоги у розділі Analog Primitives /Active Devices(рис.3.).

Для забезпечення необхідних режимів роботи транзисторів використовуємо два окремих різнополярних джерела живлення V1=9В і V2=9В.

Проведемо аналіз вхідних та вихідних характеристик для цього виберемо з меню команд Анализ/Переходные процессы. Задамо параметри аналізу , де діапазон часу – 50с(оскільки частота сигналу 0.1Гц, то на екрані буде відображено 5 коливань - 50*0.1=5), по осі Х(XExpression) задаємо час Т, по осі Y(YExpression) задаємо номери вузлів у яких ми хочемо отримати значення величини сигналу в вольтах(наприклад v(2) і v(4) див.рис.4.). Мінімальні та максимальні значення величин по осях X таY(XRange та YRange) при першому запуску рекомендується встановити Auto, оскільки нам невідомо верхня межа значень напруги у заданих вузлах.

Рис.3. Вікно вибору типу транзистора.

Після натискання кнопки Запуск ми отримаємо на екрані віртуальні залежності напруги від часу в заданих вузлах схеми.

Якщо в меню команд вибрати Анализ/Частотные характеристики то отримаємо АЧХ та ФЧХ досліджуваного підсилювального каскаду. Після

Рис.4. Вікно аналізу перехідних процесів.

вибору Частотные характеристики відкривається вікно у якому задаються параметри моделювання характеристик.

Діапазон частот – верхня 10⁸ Гц і нижня 1 Гц межі, температура 27^○ рис.5. По осі Х задаємо частоту, по осі Y K_u1=v(1)/v(2)(рис.2) для першого каскаду та фазу напруги в вузлі 1(вихідна напруга), максимальні та мінімальні значення – Auto.

Рис.5. Вікно розрахунку частотних характеристик.

Після натискання клавіші Запуск на екрані отримаємо осцилограми АЧХ та ФЧХ досліджуваного підсилювача.

ЗМІСТ ЗВІТУ

Звіт про пророблену роботу повинен містити:

1. Точну назву і мету роботи.

2. Схему двокаскадного підсилювача постійного струму з короткою характеристикою елементів, які входять в неї.

3. Графіки залежностей вхідного та вихідного сигналів для першого і другого каскадів.

4. Осцилограми АЧХ та ФЧХ і коефіцієнти підсилення по напрузі для першого і другого каскадів.

5. Короткі висновки: які K_u для першого і другого каскадів, про форму та фазу вихідних сигналів , вплив зміни R₈ на роботу підсилювача і АЧХ.

Контрольні запитання та завдання

1. Що таке ППС?

2. Яка нижня і верхня межа смуги пропускання ППС?

3. Чи доцільно використовувати ППС для підсилення синусоїдального сигналу частотою 10 кГц і амплітудою 0.5 В?

4. Порівняйте АЧХ ППС і підсилювача із спільним емітером.

5. Що використовується в якості зв’язків між каскадами ППС?

6. Що таке дрейф нуля ППС?

7. Які основні способи зменшення дрейф нуля ППС?

8. Який спосіб зменшення дрейфу нуля ППС запропонований у досліджуваній схемі рис.2.?

9. Які є способи погодження каскадів за постійним струмом?