1. Проектування круглого фасонного різця

Завдання: Спроектувати круглий фасонний різець по заданому профілю виробу (рисунок 1). Заготовка діаметром D із сталі А20 обробляється з підготовкою по наступному відрізку.

Вихідні данні: D = 20 мм, d₁ = 13,64 мм, d₂ = 19 мм, d₃ = 15 мм, l₁ = 10 мм, l₂ = 12 мм, l₃ = 15 мм, l₄ = 30 мм, R = 20 мм

Рисунок 1 – Профіль виробу

1.1 Графічний метод

1.1.1 Передні та задні кути визначаємо за допомогою довідника [1, с.104, табл.47], для сталей з твердістю НВ = 150235 і межею міцності σ_в = 500800 МПа:

– передній кут γ =20˚;

– задній кут α = 12˚.

1.1.2 Будуємо профіль заготовки, для чого проводимо вісь ОО, від якої відкладаємо відповідні розміри профілю заготовки, і будуємо в лівому нижньому куті кресленика повний профіль заготовки.

1.1.3 Проектуємо точки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 і 9 профілю заготовки на горизонтальну вісь, яка проходить через центр заготовки О і отримаємо точки 1', 2', 3', 4', 5', 6', 7', 8', 9'.

1.1.4 З центра О проводимо кола відповідними радіусами і т.д., в результаті чого отримаємо проекцію заготовки на площину, перпендикулярну до вісі заготовки.

1.1.5 Визначаємо зовнішній діаметр різця. З центра заготовки О проводимо два кола радіусами, один з яких дорівнює найбільшому, а інший найменшому радіусам заготовки. Через точку 1' під кутом γ до вісі ОО₁ проводимо лінію (слід) передньої поверхні різця. Таким же чином з точки 1' проводимо лінію під кутом α.

На відстані К = 7 мм від точки 1' проводимо лінію ВВ₁, перпендикулярну до лінії ОО₁. Відстань К – мінімальна відстань, необхідна для відводу стружки від передньої поверхні різця, вибираємо на 3-10 мм більше максимальної глибини заготовки [1, с.103, табл.46]. З точки В, в якій лінія ВВ₁ перетинається з передньою поверхнею, проводимо лінію, яка ділить кут ω навпіл. Точка перетину цієї лінії і лінії, яка йде під кутом α, буде шуканою точкою О₂ – центром різця, що дозволить визначити його центр.

1.1.6 Визначаємо номінальний діаметр, габаритні і конструктивні розміри різця згідно [1, с.103, табл.46] d =10мм, b_max=7мм, r=1мм, t_max=3,68мм

1.1.7 На лінії А₁В (слід передньої поверхні різця) відмічаємо точки А₁, А₂, А₃ і т.д. отримані в результаті перетину її відповідними радіусами кіл поверхні заготовки.

1.1.8 З’єднавши точки А₁ , А₂ , А₃ і т.д. з центром різця О₂, отримаємо відповідні радіуси різця R₁ , R₂ , R₃ і т.д.

1.1.9 Будуємо профіль фасонного різця в радіальному перетині:

а) Проводимо лінію ММ;

б) Відкладаємо від неї осьові розміри l₁, l₂, l₃, l₄, які відповідають осьовим розмірам заготовки, що обробляється;

в) Проектуючи точки перетину кіл радіусів R₁, R₂, R₃ і т.д. з лінією О₂О₃, яка проходить через центр різця, на лінію, паралельну лінії ММ, отримаємо профіль фасонного різця в радіальному перетині ( точки 1'', 2'', 3'', 4'' і т.д.).

1.1.10 Побудова шаблона і контршаблона для контролю фасонного профілю різця зводиться до визначення різниці радіусів всіх вузлових точок відносно вузлової контурної точки 1'': Р₂ = R₁ − R₂ і т.д.

Шлях побудови вказаний на рисунку 2.

Рисунок 2 – Графічна побудова профілю круглого фасонного різця