Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський державний технологічний університет Кафедра інтегрованих технологій машинобудування і автомобілів Курсова робота

з дисципліни

„Проектування різального інструменту”

Виконав

студент гр. ІМ-081 Аванесов Є.В.

Перевірив

професор Кальченко В.В.

Чернігів 2011

ЗМІСТ

Вступ ……..………………………………………………………………………………………..…………………

1. Проектування круглого фасонного різця …. ………………………………..……..

1.1 Графічний метод ……….…………………………………………………………………………..…….

1.2 Аналітичний метод ……………………………………………………………………………….….

2. Розрахунок і проектування круглої протяжки ………………..……………….. .

Література ………………………………………………………………………………………………………….

ВСТУП

За формою та конструкції фасонні різці поділяють на круглі (дискові), призматичні і стрижневі, за положенням щодо оброблюваної заготовки в процесі різання - на радіальні і тангенціальні. Призматичні різці відрізняються від стрижневих кращими ріжучими властивостями і більш високою точністю обробки. Круглі різці більш технологічні у виготовленні і допускають більше число заточок. Ці різці мають кільцеві і гвинтові утворюючі. Матеріалом для круглих фасонних різців служить переважно швидкоріжуча сталь. Для економії швидкорізальної сталі призматичні різці можуть бути виконані зварними. Різці з пластинами з твердих сплавів застосовують відносно рідко через значні труднощі шліфування їх профілю і меншого допустимого числа заточок порівняно з різцями зі швидкорізальної сталі.

Для закріплення круглих фасонних різців в державка у торцевих поверхонь цих різців передбачано рифлення, отвори під штифт або пази на торці (круглі фасонні різці закріплюють також затягуванням (силою тертя)).

Конструктивні і габаритні розміри фасонних різців можна вибирати залежно від найбільшої глибини профілю фасонної деталі, що виготовляється.

Геометричні параметри ріжучої частини фасонних різців залежать від матеріалу заготовки і подачі. Кути γ і α залежать від заточування передньої поверхні різця і його установки щодо центру заготовки на величину h.

Що стосується протяжок, то їх розрізняють для внутрішнього (для обробки отворів) і зовнішнього протягування.

Для обробки отворів простягуванням заготовку зазвичай попередньо свердлять або зенкерують. Протягують також попередньо не оброблені заготовки. У більшості випадків після протягування поверхні подальшій обробці не підлягають, так як після обробки забезпечується 7..9-ий квалітети, а параметри шорсткості обробленої поверхні досягають Ra = 2,5..0,2 мкм.

Матеріалом для протяжок служить легована сталь ХВГ або швидкорізальні сталі Р9К5, Р6М5, Р9 і Р18. При застосуванні швидкорізальних сталей використовують зварну конструкцію, причому хвостовик виконують зі сталі 45Х і сталей інших марок. Протяжки, оснащені пластинами з твердого сплаву, не отримали широкого поширення через складність виготовлення.