- •1.Практична функція макроекономіки.
- •2.Об'єкт та предмет макроекономіки.
- •3.Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •4.Сутність та основні категорії снр.
- •5. Макроекономічні показники: випуск, проміжна та кінцева продукція.
- •6. Валовий внутрішній продукт та методи його розрахунку.
- •7.Валовий національний дохід та валовий національний наявний дохід.
- •8.Номінальний та реальний ввп. Поточні та порівнянні ціни.
- •9.Індекс споживчих цін та індекс цін (дефлятор) ввп.
- •10.Показники рівня використання робочої сили: рівень зайнятості, рівень безробіття, коефіцієнт участі в робочій силі.
- •11.Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна зайнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість.
- •12.Природний рівень безробіття та методи його вимірювання.
- •13.Неокласична модель ринку праці.
- •14. Кейнсіанська модель ринку праці.
- •15.Втрати від циклічного безробіття. Відставання фактичного ввп від потенційного ввп (розрив ввп). Закон Оукена.
- •16. Визначення потенційного ввп на основі розриву ввп. Вплив безробіття на динаміку ввп.
- •17.Сукупний попит: сутність, графічна інтерпретація.
- •18.Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Вплив нецінових чинників на криву сукупного попиту.
- •20.Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
- •20.Сукупна пропозиція у короткостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
- •21.Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підприємствам і податки на підприємства.
- •22.Макроекономічна рівновага у моделі ad-as: короткостроковий та довгостроковий аспект.
- •23А.Механізм відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупним попитом, або сукупною пропозицією.
- •23Б.Механізм відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупним попитом, або сукупною пропозицією.
- •24. Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •25. Грошова база та її компоненти: готівка і банківські резерви, обов’язкові і надлишкові резерви.
- •26.Грошовий мультиплікатор, коефіцієнт готівки, резервна норма. Мультиплікація грошової бази банківською системою.
- •27.Пропозиція грошей як функція процентної ставки. Крива пропозиції грошей.
- •28.Класичний підхід до функції попиту на гроші. Рівняння Фішера і кембріджське рівняння попиту на гроші.
- •29.Кейнсіанська функція попиту на гроші. Попит на гроші і швидкість обертання грошей.
- •30.Функція попиту на гроші м. Фрідмена.
- •31.Модель грошового ринку та механізм його врівноваження за різних умов: збільшення доходу, збільшення грошової бази, одночасне збільшення доходу і грошової бази.
- •32.Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •33.Інфляція: сутність, види, методи вимірювання.
- •34.Очікувана інфляція в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •35.Кейнсіанський та монетаристський підхід до причин інфляції.
- •36.Сучасні уявлення про чинники інфляції.
- •37.Соціально-економічні наслідки високої інфляції.
- •38.Зв’язок між інфляцією і безробіттям у ороткостроковому періоді на основі кривої Філіпса. Крива Філіпса та економічна політика.
- •39.Доходи і витрати домогосподарств в моделі економічного кругообігу.
- •40.Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання.
- •41.Роль заощаджень у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.
- •42.Диференціація доходів та методи її аналізу: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
- •43.Кейнсіанська функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання і заощаджень.
- •44.Індуційоване та автономне споживання. Чинники автономного споживання: багатство, запозичення.
- •45.Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача.
- •46.Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •47.Кейнсіанська функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
- •48.Неокласична функція інвестицій та її математична інтерпретація.
- •49.Проста інвестиційна функція. Бухгалтерський метод визначення прибутковості інвестиційних проектів та метод чистої дисконтованої вартості.
- •50.Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
- •51.Класичний механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •52.Кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •53.Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •54.Визначення рівноважного ввп на основі методу “витрати – випуск”. Модель “кейнсіанський хрест”.
- •55.Визначення рівноважного ввп за методом “вилучення–ін’єкції”. Модель “заощадження-інвестиції”.
- •56.Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •57.Рецесійний розрив: графічна та математична інтерпретація.
- •58.Інфляційний розрив: графічна та математична інтерпретація.
- •59.Сутність економічного зростання та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зростання економіки.
- •60.Економічне зростання та економічний розвиток.
- •61.Основні положення кейнсіанської теорії економічного зростання. Модель Харрода-Домара.
- •62.Основні положення неокласичної теорії економічного зростання. Виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •63.Теорії ендогенного зростання.
- •64.Передумови моделі економічного зростання Солоу. Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність.
- •Чинники економічного зростання в моделі Солоу
- •65.Висновки моделі Солоу, Золоте правило нагромадження, роль технічного погресу в економічному зростанні.
- •66.Джерела економічного зростання у моделі Солоу. Внесок факторів виробництва в економічне зростання. Залишок Солоу.
- •67. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз економічного циклу.
- •68.Модель мультиплікатора-акселератора.
- •69. Основні теорії економічного циклу.
- •70.Модель економічного кругообігу з урахуванням держави. Доходи і видатки держави. Перерозподільча та стабілізаційна функції держави.
- •71.Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки.
- •72. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.
- •73.Дискреційна фіскальна політика. Мультиплікатор витрат і податків. Вплив фіскальних інструментів на ввп і державний бюджет.
- •74.Не дискреційна (автоматична) фіскальна політика, вмонтовані стабілізатори. Ефект гальмування динаміки ввп.
- •75.Цілі, інструменти та передатний механізм монетарної політики.
- •76. Монетарна політика у моделі ad-as та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •77.Платіжний баланс: сутність та зміст його розділів.
- •78.Модель платіжного балансу, модель балансу автономних операцій, механізм усунення дисбалансу.
- •79.Валюта, валютний курс та його види: номінальний та реальний, фіксований і плановий двосторонній і багатосторонній.
- •80.Вплив зовнішньої торгівлі на умови формування економічної рівноваги: метод “ витрати-випуск”, метод “вилучення-ін’єкції”.
- •81.Чинники, що впливають на чистий експорт. Функція чистого експорту. Мультиплікативний вплив чистого експорту на ввп.
- •Практична функція макроекономіки.
- •Практична функція макроекономіки.
42.Диференціація доходів та методи її аналізу: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
Схильність домогосподарств до заощаджень залежить не лише від їхнього бажання, а й від рівня їхнього доходу. У разі високого рівня доходу схильність до заощаджень зростає, низького — падає. Для аналізу рівня диференціації доходів домогосподарств застосовуються різні методи та показники. Найбільшого визнання набула крива Лоренца, яка відображує ступінь нерівності в доходах через відхилення кривої, що показує фактичний розподіл доходу між групами сімей, від бісектриси, що характеризує абсолютну рівність в доходах. Крім кривої Лоренца для визначення рівня диференціації особистих доходів використовують такі показники, як децільний коефіцієнт і коефіцієнт Джині.
Децільний коефіцієнт відображує співвідношення між середніми доходами 10 % найбагатшої частини населення і доходами 10 % найбіднішої частини населення.
Коефіцієнт Джині показує рівень концентрації доходів населення. Коефіцієнт Джині може коливатися від 0 (абсолютна рівність) до 100 (абсолютна нерівність). Отже, чим вище коефіцієнт Джині, тим більша нерівність у розподілі доходу, тим більше крива Лоренца відхиляється від бісектриси. Згідно з міжнародною класифікацією коефіцієнт Джині в інтервалі 33—35 характеризує високий рівень нерівності в розподілі доходу, а в інтервалі 24—26 — низький.
43.Кейнсіанська функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання і заощаджень.
Споживання є головним компонентом сукупних витрат на виробництво ВВП, а отже, і головним чинником, від якого залежать стан національної економіки, економічні піднесення та спади. Тому питання про те, що лежить в основі рішень домогосподарств щодо визначення величини своїх витрат на споживання, є однією з центральних проблем макроекономіки.
Згідно з кейнсіанською теорією основним чинником, який визначає величину споживання в кожному періоді, є поточний дохід домогосподарств. У разі його зростання домашні господарства готові витрачати більше своїх коштів на споживчі товари і послуги в кожному поточному періоді. Кейнсіанська функція споживання набуває такого вигляду:
(7.7)
Як видно з формули (7.7), базовою екзогенною змінною кейнсіанської функції споживання є дохід. При цьому Кейнс уважав, що споживання є функцією не номінального, а реального доходу. Якщо ціни зростають, то реальний дохід домогосподарств зменшується і навпаки. Отже, в кейнсіанській функції вплив цін на споживання враховується через зміни рівня реального доходу домогосподарств.
Принципову роль у кейнсіанській функції споживання відіграє гранична схильність до споживання. Вона являє собою коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць зміниться величина споживання у разі зміни доходу на одну одиницю, і визначається за формулою
(7.8)де с — гранична схильність до споживання.
Гранична схильність до споживання характеризує рівень використання поточного доходу на поточне споживання. Оберненою стороною граничної схильності до споживання є гранична схильність до заощаджень (s). Вона являє собою коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюється величина заощаджень у разі зміни доходу на одиницю:
(7.9)Слід акцентувати увагу на те, що сума коефіцієнтів граничних схильностей (до споживання та заощаджень), як правило, дорівнює одиниці.
У процесі обґрунтування функції споживання Кейнс спирався і на такий інструмент, як середня схильність до споживання. Це є коефіцієнт, який показує відношення обсягу споживання до величини поточного доходу. Оберненою стороною цього інструмента є середня схильність до заощаджень — коефіцієнт, що показує відношення обсягу заощаджень до поточного доходу. Зазначені коефіцієнти визначаються за формулами:
;(7.10).(7.11)
Із формул (7.10) і (7.11) видно, що для позначення коефіцієнтів середньої схильності використовуються такі самі літери, що й для коефіцієнтів граничної схильності, тобто с і s відповідно.