-
Основна частина пояснювальної записки
Основна частина пояснювальної записки для курсових робіт містить аналітично-розрахункову частину.
-
Вимоги до основної частини пояснювальної записки
Обсяг пояснювальної записки, як правило, встановлюється в межах годин, передбачуваних для вивчення дисципліни, та не повинен перевищувати 30 сторінок КР.
В основній частині пояснювальної записки до КР викладаються проектні та перевірочні розрахунки об’єкта проектування (дослідження).
Для курсових робіт, які пов’язані з математичним моделюванням та теоретичними дослідженнями, теоретично-розрахункова частина може складати 60% обсягу аркушів пояснювальної записки.
Розрахункова частина має бути логічно пов’язана з теоретичними відомостями теми роботи, демонструватись ілюстративним матеріалом (графіками, схемами, діаграмами) або таблицями з обов’язковим посиланням до цих рисунків (таблиць) за текстом пояснювальної записки.
Пояснювальну записку до курсових робіт, з дисциплін програмного характеру рекомендується оформлювати згідно з вимогами ”Єдиної системи програмної документації (ЄСПД)”. До записки доцільно включити розділ ”Руководство оператора” (або інший згідно з переліком, визначеним ЄСПД), в якому повинні бути:
– вимоги щодо апаратної частини та програмного забезпечення комп’ютера, на якому планується використовувати програмний продукт (процесор, об’єм пам’яті, відеокарта, тип операційної системи тощо);
– рекомендації щодо інсталяції та запуску програмного продукту;
– інструкція для роботи з програмою.
Рекомендується включити до пояснювальної записки розділ ”Розробка тестового прикладу”, в якому необхідно визначити вхідні та вихідні дані для перевірки коректності роботи програми. Допускається включати в цей розділ рисунки, що ілюструють роботу програми (скрін-шоти, screen-shots).
При викладенні тексту пояснювальної записки забороняється переписування матеріалів літературних джерел, сканування рисунків, які мають відношення до технічної частини. Допускається використання сканованих рисунків, взятих із довідникової літератури (в тому числі схем), що містяться в оглядовій частині (”Аналіз ...”), з обов’язковим посиланням до джерела. Частину описового змісту або розрахунків (таблиць), графічної інформації бажано розміщувати в додатках пояснювальної записки.
В тексті пояснювальної записки повинні бути посилання до рисунків, таблиць, додатків, що входять до змісту роботи.
Графічна частина роботи може подаватись як інформація в тексті пояснювальної записки або додатків, що чітко визначаються керівником проекту в індивідуальному завданні.
Якщо при проектуванні об’єкта виникає потреба в експериментальному досліджені або машинному моделюванні, то ця частина повинна утримувати детальне обґрунтування та аналіз отриманих результатів.
При виконанні текстової та графічної частини роботи рекомендується надавати перевагу машинному друку або використанню програмного продукту. Розрахунки та графічні роботи, які входять до пояснювальної записки, рекомендується виконувати за допомогою ліцензійного комп’ютерного забезпечення (Pascal, Work Bentch, MathСad, P-Cad, AutoCad, Компас, АrchiCad і под.). Також можна використовувати програмні матеріали, які розроблені кафедрами відповідних інститутів.
Наприклад, у випадку використання сучасних (іноземних) програмних засобів моделювання цифрових схем, слід подавати позначення (базових вузлів, регістрів, логічних елементів і т ін.) у вигляді відповідних зображень (рис. 2, 3), з метою, щоб їх позначення не вступали в протиріччя з діючими державними стандартами. Або можна виносити умовні графічні позначення, що використовуються у програмному середовищі заданому в індивідуальному завданні, в додатки окремим аркушем.
Рисунок 2 – Позначення D-тригера в середовищі OrCAD
Рисунок 3 – Позначення елемента АБО-НІ в середовищі OrCAD
Тобто, слід вказувати назву програмного продукту, який використовується в проекті; намагатись забезпечити повне розуміння його використання (здебільшого європейського). Також необхідно в розділі моделювання поєднувати існуючі позначення з іноземними або мати згоду (рішення) кафедри до використання цього програмного продукту.