10.3. Супроводження і модернізація інформаційних систем

Після передачі ІС у постійну експлуатацію всю відповідальність за її функціонування несе замовник. Гарантійний термін встановлюється до 18 місяців з дня передачі у постійну експлуатацію.

Упродовж цього терміну розробник виконує авторський нагляд і усуває дефекти, виявлені в документації і програмному забезпеченні, за умови дотримання замовником умов експлуатації, викладених у робочій документації.

Роботи можуть виконуватись у два етапи.

1. Гарантійне обслуговування. Виконання робіт відповідно до гарантійних зобов’язань:

роботи з усунення недоліків, виявлених при експлуатації ІС під час встановлених гарантійних термінів;

внесення необхідних змін у документацію на ІС;

внесення змін у програмне, технічне та інші види забезпечення ІС.

2. Післягарантійне обслуговування. Виконуються роботи:

з аналізу функціонування ІС;

виявлення відхилень фактичних експлуатаційних характеристик ІС від проектних значень;

встановлення причин цих відхилень;

усунення виявлених недоліків і забезпечення стабільних експлуатаційних характеристик ІС;

внесення необхідних змін у документацію на ІС чи розробка нової модифікації ІС.

Контрольні запитання

1. Які роботи виконуються на стадії введення системи в дію?

2. Які роботи виконуються при підготовці до введення системи в дію?

3. Які ви знаєте способи впровадження ІС?

4. Права і обов’язки замовника і розробника.

5. Яка тривалість дослідної експлуатації?

6. Що передбачають випробування ІС?

7. Як передається ІС замовнику?

8. Які роботи виконуються при супроводженні ІС?

Розділ 11. Управління процесами проектування інформаційної системи

11.1. Рівні управління проектування інформаційної системи

Інформаційні системи, як правило, розроблюють спеціалізовані науково-дослідні чи проектні організації із залученням замовника чи сам замовник.

Деякі управлінські задачі можно автоматизувати швидше і дешевше, якщо це зробити в Internet – у формі сервісів з вільним або платним доступом. Це можливо якщо:

• супровід відповідного програмного забезпечення зводиться до частого оновлення стандартних для всіх користувачів форм вихідних повідомлень;

• для рішення задач використовується загальна (або в значній мірі загальна) для всіх користувачів база даних, значна по своєму об`єму і яка потребує частого оновлення;

• відповідні задачі вирішуються користувачем досить рідко;

• інформація, необхідна для рішення задач і пов`язана з конкретним запитом, може бути передана через Internet.

У спеціалізованих організаціях управління проектними роботами здійснюється на таких рівнях:

1) керівник організації і його заступники;

2) планово-виробничий відділ;

3) керівники функціональних підрозділів;

4) керівники проектів (головні конструктори);

5) відповідальні виконавці (керівники груп).

На кожному рівні управління існує певне уявлення про систему, яка створюється, й сам процес проектування. Воно визначається колом посадових обов’язків і характером функцій, які виконують представники кожного рівня в процесі створення системи.

Сам процес управління складається з таких функцій (етапів): прогнозування, планування, облік, контроль, аналіз і регулювання.

При організації проектування розробник має відповісти на такі питання:

1) у якій послідовності доцільно створювати проект;

2) які спеціалісти і на яких етапах необхідні для розробки проекту;

3) як забезпечити якісне документування проекту;

4) яким вимогам має відповідати проект, щоб забезпечити легке супроводження і модифікацію в процесі його функціонування;

5) як забезпечити комплексне налагодження і тестування програм-ного забезпечення;

6) які методи контролю процесу проектування доцільно викорис-товувати;

7) як і коли провадити контроль процесу проектування;

8) як організовувати колектив розробників;

9) у який спосіб інформувати учасників проектування про стан проекту;

10) як забезпечити виконання програмних та інформаційних зв’язків.

Так, при плануванні керівники проектної організації визначають портфель замовлень. Кожна ІС розглядається як щось ціле, а процес проектування як одна чи кілька тривалих операцій проектування.

Планово-виробничий відділ аналізує можливості реалізації запропонованих замовлень, виходячи із наявних обсягів необхідних ресурсів і враховуючи ще не закінчені проекти, розробка яких знаходиться на різних стадіях. Керівник проекту разом з керівниками функціональних підрозділів і спеціалістом з технології проектування здійснює планування і оперативний контроль виконання проектних робіт на різних етапах.

Можуть створюватись малі підприємства або тимчасові колективи по створенню ІС у складі:

керівник (менеджер) – той, що може переконати користувача, що його програмний чи інформаційний продукт найкращий;

системний аналітик (головний постановник) – фахівець, який добре знається в проблемній сфери й здатний скрупульозно розбиратися в усіх нюансах інформаційної системи, знає запити користувача краще, ніж він сам;

постановники – якісно розроблюють окремі частини проекту системи;

головний програміст – знає весь програмний продукт;

системний програміст – добре знає всі системні продукти, які використовуються при створенні інформаційної системи;

прикладні програмісти – розроблюють окремі частини програмного продукту;

тестувальник – перевіряє та випробує надійність і ефективність функціонування інформаційної системи;

дизайнер – створює зовнішній вигляд системи;

впроваджувач – створює базу даних і навчає користувача.