4.Принципи трудового права України.

Принципи трудового права визначені Законами України, і насам-

перед — Конституцією України, міжнародно-правовими документами

про працю, КЗпП. Принципи трудового права лежать в основі право-

вого регулювання праці всіх видів трудових відносин, пронизують тру-

дове право, виражають сутність чинного трудового законодавства.

5.Джерела трудового права України.

Джерело трудового права — це офіційний акт нормотворчості

держави або прийнятий з її дозволу; ним встановлюються, змінюють-

ся або скасовуються правові норми, що регулюють відносини, які є

предметом трудового права.

Серед джерел трудового права особливе місце займає Конститу-

ція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 чер-

вня 1996 р. Конституція України має найвищу юридичну силу. Нор-

ми Конституції є нормами прямої дії.

Чинні міжнародні договори та угоди у сфері праці, ратифіковані

Верховною Радою України — це частина національного законодавст-

ва України і складова її правової системи.

Наступним джерелом трудового права, за юридичною ієрархією,

є закони України. Закони та інші нормативно-правові акти прийма-

ються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8

Конституції України).

Важливим джерелом трудового права є Кодекс законів про пра-

цю України (надалі Кодекс, КЗпП).

6.Основи правового регулювання зайнятості населення і працевлаштування.

Законодавство про зайнятість. Право людей на працю й захист від безробіття встановлено міжнародними правовими актами1. Важливу роль у правовому регулюванні зайнятості населення відіграють конвенції та рекомендації МОП, які встановлюють міжнародні стандарти у сфері зайнятості населення та працевлаштування2. Важливе значення мають і міжнародні договори та угоди. Заува-

жимо: якщо міжнародним договором або угодою, укладеними Україною, встановлено інші правила, ніж передбачені законодавством про

зайнятість, то діють правила міжнародних договорів і угод.

Зайнятість суспільно корисною працею осіб, які припинили тру-

дові відносини з підстав, передбачених КЗпП, за неможливості їх са-

мостійного працевлаштування забезпечується відповідно до Консти-

туції України, КЗпП, Закону України “Про зайнятість населення” від

1 березня 1991 р. зі змінами та доповненнями.

Закон, про який йдеться, — комплексний законодавчий акт, що

містить норми адміністративного права, права соціального забезпе-

чення, а також трудового права.

Кожна з перерахованих галузей права має свій предмет регулю-

вання; цей Закон визначає правові, економічні й організаційні осно-

ви зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а та-

кож соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами пра-

ва на працю. Гарантії реалізації права громадян на працю є і гарантіями зайнятості. Відповідно до ст. 5-1 КЗпП держава гарантує працездатним

громадянам, які постійно проживають на території України.

7.Поняття суспільних трудових відносин та трудових правовідносин.

Правові відносини в суспільстві формуються і розвиваються внаслідок наявності правових норм, які приймаються державою для регулювання суспільних відносин. Вступаючи в правові відносини, люди зовсім не мають на меті створити такі відносини, їх перш за все цікавить одержання бажаного результату: щось купити чи продати, переїхати до необхідного місця, заробити і одержати винагороду за свою працю тощо.

Зв'язки виникають між людьми. Саме ці зв'язки і є відносинами. Але вони ще не є правовими. Правовими всупереч волі людей вони стають тому, що для регулювання цих відносин держава прийняла певні правові норми. Отже, правовими відносинами є фактичні суспільні відносини, урегульовані нормами права.