Структура курсової роботи

Обсяг курсової роботи становить 40-45 сторінок без ураху­ван­ня списку використаних джерел та додатків. Курсова ро­бо­та містить наступну структуру:

– Титульний аркуш;

– Зміст;

– Перелік умовних позначень, скорочень і термінів (за не­об­хідності);

– Вступ;

– Основна частина (3 розділи);

– Висновки та пропозиції;

– Список використаних джерел;

– Додатки.

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи.

Зміст містить найменування та номери початкових сто­рінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають за­головок), зокрема перелік умовних позначень, скорочень і тер­мінів (за необхідності), вступу, висновків до розділів, за­галь­них висновків та пропозицій, списку використаних джерел, додатків.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, ско­ро­чень і термінів (за необхідності). Якщо в курсовій роботі вжи­то специфічну термінологію, а також використано мало­ві­до­мі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх пе­релік може бути поданий у вигляді окремого списку, який роз­міщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома ко­лонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, ско­ро­чення, справа – їх детальне розшифрування. Якщо в тексті ро­боти спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і та­ке інше повторюються менше трьох разів, перелік не скла­да­ють, а їх розшифрування наводять у тексті при першому зга­дуванні. 

Вступ. У вступі (обсягом близько 1-2 сторінки) слід об­ґрун­тувати:

Актуальність. Актуальність теми зумовлюється її не­до­стат­ньою вивченістю. Актуальність роботи має відповідати як су­часним потребам фахової галузі науки, так і перспективам її розвитку, практичним завданням.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. До­статньо показати го­лов­не – суть проблемної ситуації, з якої буде видно акту­аль­ність теми.

У вступі

формують:

мету та основні завдання дослідження;

визначають:

об’єкт;

предмет;

методологічну базу дослідження;

обґрунтовують:

структуру курсової роботи.

Мета роботи. Це положення є ключовим для вступу. Сту­дент повинен чітко сформулювати мету роботи, якої він має до­сягти в процесі підготовки курсової роботи. Не слід фор­му­лю­вати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці сло­ва вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Приклади формулювання мети роботи:

Мета роботи –

Метою роботи є

Мета курсової роботи –

Мета курсової роботи полягає

Завдання курсової роботи конкретизують мету. Сту­дент окреслює коло питань, що будуть розглянуті в основній час­тині роботи. Чітко сформульовані конкретні завдання ро­бо­ти допоможуть логічно викласти матеріал, їх формулюють у фор­мі перерахунку (вивчити..., описати..., встановити..., про­ана­лізувати..., виявити..., тощо). Формулювати завдання слід яко­мога ретельніше, оскільки описання їх вирішення ста­новить зміст розділів роботи.

Об’єкт – підприємство або організація, обрані для вив­чен­ня і на базі даних яких виконується проект.

Предмет дослідження – проблема (коло проблем), що до­слі­джується в роботі на прикладі об’єкта дослідження.

Методи дослідження – основні методи та нау­кові підходи, за допомогою яких було проведено дослідження за те­мою курсової роботи. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що са­ме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пере­свід­читися в логічності та прийнятності вибору саме цих ме­тодів.

Основну частину роботи викладають, поділяючи мате­рі­ал на розділи. Останні можуть поділятися на підрозділи й під­пункти.

Основні розділи роботи: теоретичний, аналітико-дослід­ниць­кий, проектно-рекомендаційний. Усі розділи є логічно по­в’я­заними між собою.

У першому розділі курсової роботи аналізуються тео­ре­тич­ні погляди на досліджувану проблему, описуються теорії, прин­ципи та класифікації.

Другий розділ роботи має бути присвячено аналізу стану проб­леми на підприємстві або в регіоні. Аналіз проводиться на основі реальних статистичних даних підприємств або ре­гіо­ну.

Третій розділ роботи повинен містити пропозиції щодо удо­сконалення діяльності підприємств, вирішення конкрет­них проблем тощо.

Кожний розділ необхідно завершувати висновками, які яв­ляють собою тезисний виклад основних результатів до­слі­дження.

Детально розглянемо кожний з них.

Перший розділ, теоретичний (приблизно 15-17 сторінок) міс­тить декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має ви­значати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у ді­яль­ності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується тео­ре­тична база обраної проблеми, дається огляд літературних дже­рел, нових розробок, опублікованих статистичних даних з по­си­ланням на джерела, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літера­ту­ри (в тому числі іноземної) розкриваються підходи різних ав­то­рів до розв’язання проблеми, показується, в чому полягає по­дібність, а в чому – відмінність їх поглядів, а також обґрун­то­вуються власні погляди на проблему, подається оцінка ді­ючих законів, постанов, указів та інших офіційно-роз­по­ряд­чих до­кументів, нормативної та довідкової бази за темою до­слі­дження.

Теоретичні засади, їх суть, значення, класифікаційні ха­рак­теристики, їх становлення та сучасні уявлення щодо предмету до­слі­джен­ня, методичні процедури повинні мати певні елементи нау­ко­вої новизни, полемічності, ствердженої власної позиції що­до обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в на­ступ­ному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Існують декілька варіантів назви цього розділу:

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ .......

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ .......

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ .......

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ .......

Другий розділ, аналітичний, забезпечуючи логічну по­слі­дов­ність дослідження, має стати перехідним до наступного тре­тього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вмін­ня використовувати обрані методи й певний методичний інст­ру­ментарій. Рекомендаційний обсяг – 15-17 сторінок.

Аналітичний розділ повинен містити:

– опис, характеристику загальної діяльності об’єкта дослі­дження;

– діагностування діяльності підприємства щодо обраного на­прямку дослідження;

– ґрунтовний аналіз з використанням накопиченого фак­тич­ного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань пев­ного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми ма­ють супроводжуватися тлумаченням і висновками, які до­зво­ляють визначити сутність управлінських процесів, що спо­сте­рі­гаються в організації, їх особливості, тенденції, створити ба­зу для виявлення невикористаних резервів.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними доку­мен­тами (що наводяться у додатках).

Джерелом інформації є планові й фактичні показники гос­по­дарської діяльності, статистична й бухгалтерська звітність, на­кази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації. Ре­зультати діяльності підприємств туристичної індустрії по­вин­ні бути за 2-3 роки, включаючи фактичні дані поточного ро­ку.

Особливе значення має правильне узагальнення нако­пи­че­но­го фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на осно­ві яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунто­ву­ють­ся пропозиції.

Для опрацювання результатів діяльності підприємств ту­рис­тичної індустрії, статистичних даних студент повинен ви­ко­ристовувати новітні інформаційні технології та сучасну ком­п’ютерну техніку. При цьому можна використовувати як стан­дартні програми аналізу економічних та фінансових по­каз­ників, так і розробити власну програму для трудомістких роз­рахунків.

Завданням третього, рекомендаційного розділу є розроб­ка конкретних рекомендацій і пропозицій з організаційно-тех­нологічного проектування розвитку та діяльності під­при­єм­ства на базі основних теоретичних положень, методичних під­ходів, методичного інструментарію, що викладені в пер­шому розділі, а також висновків другого розділу.

У цій частині студент повинен сформувати системний по­гляд на курсову роботу, як на керовану зміну початкового ста­ну будь-якої системи, пов’язану з витратами часу й кош­тів. Він пропонує ефективний інструмент розв’язання проб­лем­ної ситуації на підприємстві у формі інноваційного про­екту, розглядаючи й аналізуючи ключові категорії курсової ро­бо­ти: цілі; кінцеві продукти; суттєві параметри і характер впли­ву оточуючого середовища; необхідні ресурси; критерії по­зи­тивності результатів, ефективності їх досягнення й оцін­ки; можливі механізми й інструменти діяльності й управління, дає обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об’єк­та. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналі­тич­ної частин і спрямована на подолання суперечностей між ре­альним і бажаним станами об’єкта з урахуванням інди­віду­аль­них завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, ре­ко­мен­дації тощо) студента повинні спрямовуватися на забезпечення по­казників економічного зростання.

Детальні пропозиції з удосконалення діяльності об’єкта ма­ють відповідати напрямку дослідження: кожна з розгорнутим об­ґрунтуванням, у зв’язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено в другому розділі, відштовхуючись від вияв­ле­них відхилень, проблем і недоліків.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирі­шен­ня досліджуваної теми повинні відповідати критеріям опти­маль­ності, цільової ефективності й практичної втіленості.

Обсяг третього розділу може становити 10-12 сторінок.

Висновки (обсягом 1-2 сторінки) є стислим викладенням під­сумків проведеного дослідження. Основна вимога до ви­снов­ків – не повторювати зміст вступу, основної частини і не дуб­лювати висновки, зроблені до розділів дослідження. В за­ключ­них висновках подають результат нового рівня уза­галь­нен­ня вивідного знання автора курсової роботи. У висновках не можна давати пропозиції, які не були розглянуті у тре­тьо­му розділі.

Список використаних джерел містить використані дже­рела, на які є посилання в основній частині роботи. Спи­сок літератури має містити 25 позицій, з них лише 5 інтернет-ре­сурсів.

У додатках вміщують інформаційні матеріали, що ста­нов­лять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою, і розміщуються на останніх сторінках.

Вимоги до додатків:

У додатках вміщують матеріал, який:

– є необхідним для повноти курсової роботи, але вклю­чен­ня його до основної частини наукової роботи може змі­нити впорядковане і логічне уявлення про до­слі­джен­ня.

– не може бути розміщений в основній частині роботи че­рез великий обсяг або способи його відтворення.

У додатки можуть бути включені:

– додаткові ілюстрації або таблиці;

– матеріали, які через великий обсяг, специфіку ви­кла­дан­ня або форму подання не можуть бути внесені до ос­новної частини (оригінали фотографій, мікрофіші, фор­мули, розрахунки, опис комп’ютерних програм, роз­роблених у процесі виконання роботи та ін.

На всі додатки повинні бути посилання у тексті курсової ро­боти, наприклад Методика розрахунку описана у Додатку А. Обсяг додатків не обмежується.