
- •Тема : екологічне законодавство і право
- •1. Поняття екологічного права
- •2. Екологічне право та екологічне законодавство
- •3. Екологічне законодавство і право в україні
- •3.2. Національна і регіональна екологічна політика України
- •3.3. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •4. Екологічний моніторинг та екологічна
- •4.1. Структура екологічного моніторингу різних рівнів
- •4.2. Державна система моніторингу довкілля в Україні
- •4.3. Екологічна експертиза об'єктів та видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •5. Міжнародна співпраця у галузі охорони довкілля
- •5.1. Головні природоохоронні правові міжнародні організації та їх діяльність
- •5.2. Найважливіші конвенції та декларації останніх десятиріч
- •5.3. Місце України у міжнародному екологічному співробітництві
4.3. Екологічна експертиза об'єктів та видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку
Важливим напрямком запобігання техногенним аваріям та катастрофам стала також державна екологічна експертиза. Основна мета експертизи - заборонити реалізацію проектів і програм чи діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Державна екологічна експертиза є ефективним важелем запобігання порушенням вимог екологічного законодавства та засобом дотримання екологічної безпеки господарсько-промислової діяльності. За ініціативою Мінекоресурсів, 9 лютого 1995 р. Верховною Радою України було прийнято Закон "Про екологічну експертизу", який дав змогу спрямувати експертну діяльність у чітко визначене правове русло. Забезпечено розробку та введення в дію цілого комплексу нормативно-інструктивних документів, які всебічно регламентують питання організації і здійснення державної екологічної експертизи.
Чинне екологічне законодавство виділяє в окрему ланку діяльність та об'єкти, які потенційно можуть заподіяти шкоди довкіллю. Вони визначаються як такі, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" основними такими об'єктами та видами діяльності визначено:
□ Атомна енергетика і атомна промисловість (у т. ч. видобування і збагачення руди, виготовлення тепловиділяючих елементів для
АЕС, регенерація відпрацьованого ядерного палива, зберігання чи утилізація радіоактивних відходів).
□ Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.
□ Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження та утилізація всіх видів промислових і побутових відходів.
□ Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка, автозаправні станції.
□ Добування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.
□ Хімічна промисловість, текстильне виробництво.
□ Металургія (чорна і кольорова).
□ Вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу.
□ Виробництво, зберігання, утилізація та знищення боєприпасів всіх видів.
□ Целюлозно-паперова промисловість.
□ Будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних систем.
□ Тваринництво, виробництво харчових продуктів.
□ Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд, водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання.
З метою запобігання негативному впливу діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, документація щодо реалізації таких об'єктів та діяльності підлягає обоє 'язковій державній екологічній експертизі. Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями Міністерства екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади. На сьогодні значна частина документації щодо будівництва об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проходить державну екологічну експертизу в процесі здійснення комплексної експертизи. Це означає, що екологічна експертиза є складовою частиною комплексної державної експертизи.