Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що є об'єктом статистичного спостереження?(*)

2. Як називається суб'єкт статистичного спостереження, від якого надходять дані?(*)

3. Дайте визначення поняття статистичного спостереження.(*)

4. 3а якими ознаками можна класифікувати статистичне спостереження?(**)

5. Перелічить основні етапи ста­тистичного спостереження?(**)

Література

1. Лугінін О.Є., Білоусова С.В. Статистика: Підручник. К., Центр навчальної літератури, 2005. – С. 25-47.

2. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна, 3.0. Пальян, А.А. Шустиков. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 3—11.

3. Теория статистики: Учебник / Под ред. проф. Р.А. Шмойловой. — М.: Финансы и статистика, 2000. — С. 7—14.

4. Уманець т.В., Пігарєв Ю.Б. Статистика: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2003. – С. 24-36.

Заняття 2

Мета заняття: проаналізувати форми, види та способи проведення спостереження; розглянути сутність та порядок розробки анкети спостереження; виявити помилки, що виникають при спостереженні, та порядок їх контролю.

План заняття:

1. Форми, види та способи статистичного спостереження

2. Контроль даних спостереження

1 Форми, види та способи статистичного спостереження

Різноманітність сфер спостереження обумовлює застосування різних організаційних форм, видів та способів статистичного спостереження.

Використовуються такі організаційні форми спо­стереження: звітність, спеціально організовані спос­тереження та реєстри.

Звітність — форма спостереження, за якою ко­жен суб'єкт діяльності регулярно подає свої дані до державних органів статистики у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми.

Статистичні реєстри — списки або переліки одиниць певного об'єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, які постійно оновлюються та поповнюються (реєстр населення — поіменний список мешканців регіону із зазначенням їх паспортних даних; реєстр суб'єктів діяльності; реєстр домашніх господарств; реєстр земельного фонду).

Спеціально організовані спостереження — фор­ма спостереження, яка охоплює сфери життя, що не уловлюються звітністю.

Статистичне спостереження здійснюється трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування, експертні оцінки.

Експедиційне опитування — реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночас­ною перевіркою точності реєстрації (переписи населення, переписи нових технологій).

Самореєстрація — реєстрація фактів самими рес­пондентами після попереднього інструктажу (обсте­ження бюджетів домогосподарств).

Кореспондентське опитування — реєстрація фактів на місцях виникнення явищ добровільно обра­ними особами, які надсилають результати у відповідні інстанції (обстеження процесу просування товарів у регіональних умовах ринку).

Анкетне опитування — реєстрація думок, намірів і мотивів респондентів шляхом їх самостійного заповнення анкети (опитування осіб, що втратили роботу внаслідок закриття підприємств та організацій).

Анкета – таблиця з переліком питань, на які повинен відповісти респондент.

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

Види спостереження розрізняють за ступенем охоплення одиниць та за часом реєстрації даних.

2 Контроль даних спостереження

Контроль даних спостереження – це засіб по­передження, виявлення та виправлення помилок спо­стереження, який полягає у перевірці даних на лов-ноту та вірогідність. Повнота даних перевіряється візуально, а вірогідність — шляхом логічного та арифметичного контролю.

Логічний контроль – це перевірка сумісності да­них шляхом порівняння співзалежних ознак, яка вста­новлює тільки наявність помилки, а не й величину. Наприклад, контроль розміру доходів домогосподарства проводиться шляхом їх порівняння з витратами або вік респондента порівнюється з його сімейним станом.

Арифметичний контроль – перевірка зареєст­рованих даних шляхом прямих або непрямих пере­рахунків.

Залежно від причини виникнення виділяють по­милки:

реєстрації – виникають при будь-якому спосте­реженні внаслідок неправильного встановлення фактів;

репрезентативності – властиві лише вибірко­вому спостереженню, виникають внаслідок несуцільного характеру реєстрації або порушення принципів випадковості відбору.

За природою виникнення розрізняють такі помил­ки реєстрації:

випадкові – внаслідок збігу випадкових обста­вин; через неуважність; недбалість; не кваліфікованість реєстратора або не зосередженість респондента (їх дія у масі випадків врівноважується і на ре­зультати не впливає);

систематичні – внаслідок постійних спотво­рень в одному напрямі (їх дія призводить до зсуву результатів у бік збільшення або зменшення). Так, існує тенденція до округлення розмірів доходів та витрат до цілих чисел (доходів – у менший бік, ви­трат – у бік збільшення).

Систематичні помилки бувають ненавмисними і навмисними. Ненавмисні помилки – через необґрун­тованість програми спостереження, некомпетентність реєстраторів, неосвіченість респондентів.

Навмисні помилки – наслідок свідомого викрив­лення фактів з певною метою (погіршення або при­крашання дійсності).