- •Лекції по предмету «Основи метрологічного забезпечення»
- •Метрологія як наукова основа контролю якості
- •Еволюція основних одиниць вимірювання
- •Організація робіт по метрології в Україні
- •Термінологія метрологічного забезпечення
- •Нормування класів точності звт
- •Способи нормування метрологічних характеристик
- •Позначення класів точності вт (визначені в гост 8.401-80)
- •Аналіз і розрахунок погрішності вимірювань
- •Групи складових погрішностей вимірювань
- •Методика оптимального вибору засобів контролю параметрів
- •Визначення початкових даних
- •Визначення характеру функції розподілу
- •Визначення вхідного рівня дефектності
- •Вибір вт і метрологічна експертиза правильності вибору
- •Вплив погрішності вимірювань на встановлення приймальних меж поля допуску
- •Достовірність результатів багатопараметричного контролю
- •Організаційний порядок вибору вт
- •Методи визначення міжперевірочних інтервалів
- •Виклик державних поверителей
- •Визначення мпі
- •Види перевірки вт
- •Перевірочні схеми
- •Методи перевірки вт
- •Критерії якості перевірки вт
- •Встановлення допустимої погрішності перевірки вт
- •Визначення співвідношення погрішностей зразкового і повіряється вт
- •Номенклатура метрологічних характеристик
- •Способи нормування метрологічних характеристик
- •Державні випробування звт
- •Державна метрологічна атестація звт
- •Попередні дослідження вт і розробка програми Метрологічної атестації
- •Розгляд документації, представленої на метрологічну атестацію
- •Проведення метрологічної атестації і оформлення результатів
- •Державний метрологічний контроль і нагляд
- •Метрологічна надійність вт
- •Математичні моделі зміни в часі погрішності вт
-
Державна метрологічна атестація звт
Державна метрологічна атестація ЗВТ, так само як і гос. випробування, проводиться метрологічними центрами і територіальними органами гос. стандарту для забезпечення єдності і точності вимірювань. Відповідно до статті 19 закону України «Про метрологічну службу», метрологічній атестації піддаються ЗВТ, які не підлягають гос. випробуванням, але на них розповсюджується гос. метрологічний нагляд.
Мета метрологічної атестації:
-
визначення метрологічних характеристик,
-
встановлення відповідних метрологічних характеристик заданим вимогам і при необхідності забезпечення цієї відповідності,
-
встановлення порядку метрологічного обслуговування ВТ в процесі експлуатації (вибір виду обслуговування, встановлення переліку метрологічних характеристик, які перевіряють при перевірці, завдання міжперевірочного інтервалу).
Метрологічній атестації піддаються:
-
всі знов виготовлені нестандартизовані ВТ,
-
складні ВТ (системи), які збираються на місці експлуатації з серійних компонентів,
-
імпортні ВТ, що поставляються одиничними екземплярами,
-
одиничні екземпляри ВТ загального призначення в наступних випадках:
-
при внесенні конструктивних змін, які можуть вплинути на метрологічні характеристики,
-
при використовуванні в більш жорстких умовах вимірювань,
-
при необхідності підвищення точності,
-
в разі отбраковки при перевірці.
Метрологічна атестація також проводиться для виробів, які не є ВТ, але їх планується застосовувати в цій якості.
Відмінності метрологічної атестації від перевірки:
-
перевірка проводиться з метою відповідності метрологічних характеристик встановленим вимогам, а метрологічна атестація – з метою визначення значень цих характеристик, що підлягають подальшій регламентації в експлуатаційній документації,
-
перевірку ВТ здійснюють в окремих точках діапазону вимірювань, а при метрологічній атестації метрологічні характеристики визначають на всьому діапазоні вимірювань,
-
при перевірці визначають характеристики основної погрішності, а при метрологічній атестації всі погрішності,
-
перевірка можлива при достатньо великому співвідношенні погрішності ВТ (3:1), що повіряється і зразкового, а метрологічна атестація – при будь-якому співвідношенні погрішностей,
-
при метрологічній атестації визначається вид перевірки як вид обслуговування ВТ.
-
Попередні дослідження вт і розробка програми Метрологічної атестації
Попередні дослідження проводять для отримання даних, на підставі яких розробляється програма Метрологічної атестації. За наслідками попереднього дослідження ухвалюють рішення, які торкаються:
-
істотності дрейфу систематичної складової погрішності і заходів по його зменшенню або усуненню (або обліку),
-
істотності варіацій,
-
істотності випадкової складової погрішності,
-
законів розподілу випадкової складової погрішності,
-
видів градуировочной характеристики,
-
істотності впливу зовнішніх чинників,
-
числа точок діапазону вимірювань, в яких повинне проводитися дослідження метрологічних характеристик (МХ) ВТ,
-
числа спостережень в кожній вибраній точці діапазону вимірювань,
-
способу встановлення вимірювальної величини, що зменшує вплив погрішності прочитування.
Погрішність з – за дрейфу виникає в результаті повільної зміни систематичної погрішності в перебігу короткого часу безперервної роботи ВТ.
Дрейф погрішності в більшості випадків вдається зробити заздалегідь малим шляхом стабілізації зовнішніх впливаючих величин або достатньо довгого прогрівання ВТ. Якщо усунути дрейф не вдається, то встановлюють допустиму межу дрейфу і використовують цю величину для оцінки характеристик відповідної погрішності. Істотність випадкової складової погрішності визначають, порівнюючи її оцінку (на етапі попередніх досліджень) із значенням погрішності, що допускається . Якщо значення випадкової складової погрішності, то тоді випадкову складову рахують нехтуючий малій і для оцінки систематичної складової погрішності призначають невелику кількість спостережень (від 5 до 10). Якщо ця нерівність не виконується, то від 20 спостережень і вище. Варіацію вважають неістотною при виконанні нерівності, де складові під модулем – середні значення оцінок погрішності (пов'язані із змінними ризику 1 і 2 роду).
Програма метрологічної атестації – це організаційно – методичний документ, який встановлює об'єкт і мету метрологічної атестації, види, послідовність і Обсяг експериментів, а також умови, місце і терміни їх проведення. В загальному випадку програма метрологічної атестації повинна містити розділи:
-
введення,
-
перелік МХ, підлягаючих визначенню при метрологічній атестації (МА),
-
операції МА,
-
умови проведення МА,
-
підготовка до проведення МА,
-
проведення МА,
-
обробка результатів МА,
-
оформлення результатів МА,
-
додатки.
В «введенні» обов'язково описується: технічні характеристики аттестуемого ВТ, принцип його роботи, сфера використовування, споживацькі властивості.
В розділі «операції» повинні бути перерахований всі операції, до числа яких відносяться: зовнішній огляд, апробація, розгляд і оцінка технічної документації, визначення метрологічних характеристик і встановлення міжперевірочного інтервалу.
В розділі «підготовка до проведення МА» повинні бути перерахований заходи, передуючі проведенню експерименту (підготовка робочого місця, збірка вимірювальної схеми, прогрев вимірювального засобу і схеми вимірювання і
інші особливості роботи вимірювальної схеми).
Роздягнув «проведення МА» повинен містити підрозділи, в яких указуються і призначаються методики проведення кожній з передбачених програмою операцій.
В подальших 2 розділах приводяться алгоритми обробки експериментальних даних і алгоритми отримання оцінок МХ, а також вимоги до підсумкових документів, якими є протокол атестації і свідоцтво про атестацію.