- •Лекції по предмету «Основи метрологічного забезпечення»
- •Метрологія як наукова основа контролю якості
- •Еволюція основних одиниць вимірювання
- •Організація робіт по метрології в Україні
- •Термінологія метрологічного забезпечення
- •Нормування класів точності звт
- •Способи нормування метрологічних характеристик
- •Позначення класів точності вт (визначені в гост 8.401-80)
- •Аналіз і розрахунок погрішності вимірювань
- •Групи складових погрішностей вимірювань
- •Методика оптимального вибору засобів контролю параметрів
- •Визначення початкових даних
- •Визначення характеру функції розподілу
- •Визначення вхідного рівня дефектності
- •Вибір вт і метрологічна експертиза правильності вибору
- •Вплив погрішності вимірювань на встановлення приймальних меж поля допуску
- •Достовірність результатів багатопараметричного контролю
- •Організаційний порядок вибору вт
- •Методи визначення міжперевірочних інтервалів
- •Виклик державних поверителей
- •Визначення мпі
- •Види перевірки вт
- •Перевірочні схеми
- •Методи перевірки вт
- •Критерії якості перевірки вт
- •Встановлення допустимої погрішності перевірки вт
- •Визначення співвідношення погрішностей зразкового і повіряється вт
- •Номенклатура метрологічних характеристик
- •Способи нормування метрологічних характеристик
- •Державні випробування звт
- •Державна метрологічна атестація звт
- •Попередні дослідження вт і розробка програми Метрологічної атестації
- •Розгляд документації, представленої на метрологічну атестацію
- •Проведення метрологічної атестації і оформлення результатів
- •Державний метрологічний контроль і нагляд
- •Метрологічна надійність вт
- •Математичні моделі зміни в часі погрішності вт
Лекції по предмету «Основи метрологічного забезпечення»
Зміст
Метрологія як наукова основа контролю якості 3
Еволюція основних одиниць вимірювання 3
Організація робіт по метрології в Україні 4
Термінологія метрологічного забезпечення 5
Нормування класів точності ЗВТ 6
Способи нормування метрологічних характеристик 6
Позначення класів точності ВТ (визначені в ГОСТ 8.401-80) 7
Аналіз і розрахунок погрішності вимірювань 7
Групи складових погрішностей вимірювань 8
Методика оптимального вибору засобів контролю параметрів 9
Визначення початкових даних 9
Визначення характеру функції розподілу 10
Визначення вхідного рівня дефектності 10
Вибір ВТ і метрологічна експертиза правильності вибору 11
Вплив погрішності вимірювань на встановлення приймальних меж поля допуску 11
Достовірність результатів багатопараметричного контролю 11
Організаційний порядок вибору ВТ 12
Методи визначення міжперевірочних інтервалів 12
Виклик державних поверителей 13
Визначення МПІ 13
Види перевірки ВТ 13
Перевірочні схеми 14
Методи перевірки ВТ 15
Критерії якості перевірки ВТ 15
Встановлення допустимої погрішності перевірки ВТ 15
Визначення співвідношення погрішностей зразкового і повіряється ВТ 15
Номенклатура метрологічних характеристик 16
Способи нормування метрологічних характеристик 16
Державні випробування ЗВТ 16
Державна метрологічна атестація ЗВТ 17
Попередні дослідження ВТ і розробка програми Метрологічної атестації 18
Розгляд документації, представленої на метрологічну атестацію 19
Проведення метрологічної атестації і оформлення результатів 20
Державний метрологічний контроль і нагляд 20
Метрологічна надійність ВТ 20
Математичні моделі зміни в часі погрішності ВТ 21
Вибір ВТ 21
Метрологія як наукова основа контролю якості
Метрологія походить від грецьких слів ‘metros’(міра) і ‘logos’(наука). Міра – мається на увазі будь-яка одиниця і засіб вимірювання. За визначенням стандартів України метрологія – це наука про вимірювання, методи і засоби їх забезпечення, закони і правила єдності вимірювань і досягнення необхідної точності. Терміни і основні визначення узагальнені в ДСТУ 2681. Метрологічне забезпечення дає можливість нормувати не тільки кількісні характеристики якості продукції, але і якісні параметри всього бізнес–процесу, також метрологічне забезпечення призначено для визначення ступеня точності і надійності вимірювальної інформації, яка необхідна для кінцевого контролю якості готового виробу. Без використовування метрологічних правил і стандартів робота по забезпеченню якості вважається некоректною. Сучасна метрологія підрозділяється на 4 складових:
-
теоретична метрологія (теорія вимірювань, розробка методів обробки результатів, теорія величин і одиниць їх вимірювань, теорія відтворності і передачі цих величин і їх розмірностей: 1 фунт = 454 гр.),
-
історична метрологія (вивчає історію метрології в різних народів, вона встановлює номенклатуру і співвідношення заходів вимірювань),
-
законодавча метрологія (охоплює комплекси взаємозв'язаних і взаємообумовлених правил і понять, а також інших питань, які вимагають регламентації і контролю з боку держави і направлені на забезпечення єдності вимірювань і одноманітності їх засобів),
-
прикладна метрологія (вирішує питання практичного застосування методів і засобів вимірювань. Вони є визначеннями фізичної величини за допомогою спеціальних технічних засобів. Значення величини не можна ототожнювати з її розмірністю).
Основний закон метрології: виміряй якомога більш точно, але не точніше ніж це необхідне.
Вимірювальна техніка – одна з важливих частин матеріально – технічного забезпечення якості продукції, вона є сукупністю методів і засобів вимірювань. Єдність вимірювань характеризується тим, що результати вимірювань, виражені в прийнятих одиницях, і їх погрішності наперед відомі із заданою вірогідністю. Одноманітність засобів вимірювань досягається градуюванням і калібруванням в прийнятих одиницях вимірювання, а також відповідністю метрологічним нормам. Таким чином, грунтуючись на єдності заходів і вимірювань, за допомогою вимірювальної техніки можна однозначно визначити рівень якості продукції і технічні можливості його підвищення. Нагляд за засобами вимірювань здійснюється державними і відомчими метрологічними службами. Метрологічною основою для роботи служб служать державні стандарти по метрології.