3. Складові системи продажу друкованих видань у ринкових умовах

Аналізуючи тенденції українського видавничого ринку, мож­на з певною долею стриманого оптимізму ствердити, що найгір­ші часи для нього залишилися позаду. Розмаїта за своєю структу­рою книговидавнича система стає самодостатнім учасником ринкових перетворень у державі.

Складовими цієї фактично новоутвореної мережі, процес формування якої ще не закінчився, стали:

• відділи маркетингу видавництв;

• книжкові магазини різних форм власності;

• книготорговельні фірми;

• дрібнооптові гуртові книготорговельні підприємства;

• лотки й кіоски з продажу друкованої продукції;

• іптернет-магазини;

• книжкові базари;

• книжкові ярмарки;

• книжкові клуби;

• прямий продаж без посередників;

• фізичні особи-книгоноші;

• книжкові відділи в непрофільних торговельних підприємствах;

• відділи «кпига-поштою» при фахових періодичних виданнях; Коротко охарактеризуємо кожну з цих складових, звернутим увагу як па позитивні, так і «проблемні» сторони їхньої діяльності.

Відділи маркетингу видавництв

Останнім часом до претендентів працювати тут виставляють­ся особливо високі вимоги. Найважливіші серед них — доскона­ле знання ринку друкованої продукції; досвід проведення марке­тингових досліджень, психології поведінки масового і специфіч­ного читача; вміння здобувати інформацію про плани і найближ­чі акції конкурентів; вільна орієнтація в тенденціях сучасного літературного, наукового, навчального процесу, як важливих сег­ментів тематичної палітри ринку друкованих видань. А ще — максимальний набір ділових якостей: комунікабельність, добро­зичливість, висока культура спілкування, знання бодай однієї за­хідної іноземної мови.

Залежно від обсягу продукції, що випускає видавництво, кількість працівників цього відділу може коливатися — від трьох до десяти й більше. Практика показує, що на «маркетологах» не слід економити, адже саме від зусиль і спроможності залежатиме повнота налагодження безперервних і результативних зв'язків із різноманітними представниками розповсюджувальної та торго­вельної мережі.

Книжкові магазини та їхні відділи

Книжкові магазини па сьогодні є найпоширенішим типом роздрібної торгівлі друкованою продукцією не лише у Україні, а й за кордоном. Незважаючи па те, що їх кількість останнім часом різко скоротилася, вони представляють нині більш розмаїту кар­тину від тієї, яка була донедавна. Передусім, це стосується форми організації та управління. Відповідно до цих ознак спробуємо умовно класифікувати такі магазини.

Незалежні книжкові магазини

За формою управління це переважно товариства з обмеже­ною відповідальністю або акціонерні товариства. Основний кіс­тяк їх склали крупні книгарні колишньої «Укркниги», які висто­яли в боротьбі з грошовитими орендаторами та владними ініціаторами-приватизаторами. В столиці України — це добре знані по лише серед киян, а й любителів друкованого слова в багатьох областях України книгарні «Наукова думка», «Сяйво», «Знан­ня». Скажімо, колектив «Наукової думки», де зуміли сформува­ти найбільший асортимент україномовної літератури за найниж­чими ціпами, завдяки досить помірній «накрутці» до відпускної видавничої ціни й досі зберігає статус своєрідного базового мага­зину для багатьох бібліотек і дрібнооптових покупців з регіонів.

У західному регіоні держави варто виділити «Українську кни­гарню», книгарню НТШ, центр української книги па Сихові.

Когорту таких торговельних точок сьогодні стали поповнюва­ти новоутворювані магазини, з-поміж яких варто назвати «Бук­ву», «Гранд-Експо