
- •Лекція 7. Методика аналізу найважливіших показників виробничо-фінансової діяльності суб'єктів господарювання План
- •7.1. Аналіз виробництва і реалізації продукції та послуг. Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства.
- •7.1.1. Аналіз обсягів і структури виробництва продукції
- •7.1.2. Аналіз ритмічності виробництва
- •7.1.3. Аналіз виконання договірних зобов’язань і реалізації продукції
- •7.1.4. Аналіз резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції
- •7.2. Аналіз використання основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів.
- •1) Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами їх наявності, динаміки та структури.
- •2) Аналіз інтенсивності й ефективності використання основних засобів
- •3) Аналіз використання виробничої потужності підприємства
- •4) Резерви збільшення випуску продукції, фондовіддачі і рентабельності фондів
- •1) Оцінка забезпеченості підприємства та його підрозділів трудовими ресурсами та руху робочої сили
- •2) Аналіз продуктивності праці та трудомісткості продукції
- •1) Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами
- •2) Аналіз використання матеріальних ресурсів
2) Аналіз продуктивності праці та трудомісткості продукції
Ефективність використання трудових ресурсів відображається у показниках продуктивності праці. Зростання продуктивності праці є умовою збільшення обсягів виробництва продукції, основним чинником економічного зростання. Іншими словами, під продуктивністю праці розуміють результативність праці або здатність людини виробляти за одиницю робочого часу певний обсяг продукції.
У процесі аналізу продуктивності праці вивчають:
- рівень і динаміка продуктивності праці;
- вплив окремих чинників на зміну продуктивності праці;
- пропозиції та заходи щодо підвищення продуктивності праці.
Аналіз продуктивності праці починають з вивчення її рівня і динаміки оцінки виконання поставленого завдання.
Узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції одним працюючим (РВП). Величина його залежить від виробітку робітників (ВР), їх питомої ваги в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу (ПВр) (фактори першого рівня підпорядкування); кількості відпрацьованих ними днів (Д), тривалості робочого дня (Т), середньогодинного виробітку робітника (ГВр) (фактори другого рівня підпорядкування). Таким чином, середньорічний виробіток одного працюючого дорівнює:
Методами елімінування розраховують вплив цих факторів на зміну рівня середньорічного виробітку працівників.
Основні напрями пошуку резервів зростання продуктивності праці випливають із самої формули розрахунку її рівня:
Згідно формули домогтися підвищення продуктивності праці можна шляхом:
а) збільшення випуску продукції за рахунок повнішого використання виробничих потужностей підприємства, оскільки при нарощуванні обсягів виробництва на тих же потужностях, збільшується тільки змінна частина витрат робочого часу, а постійна залишається без змін. Унаслідок цього витрати часу на випуск продукції зменшуються;
б) скорочення витрат праці на її виробництво шляхом інтенсифікації виробництва, впровадження комплексної механізації та автоматизації, досконалішої техніки і технології виробництва, скорочення втрат робочого часу за рахунок поліпшення організації праці, матеріально-технічного постачання та інших факторів відповідно до плану організаційно-технічних та інноваційних заходів.
Аналіз трудомісткості продукції
Трудомісткість – це витрати робочого часу на одиницю або на увесь обсяг виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції (Тм) обчислюють за відношенням фонду робочого часу на виготовлення продукції і-го виду до обсягу його виробництва в натуральному або умовно-натуральному вимірі. Можна розрахувати і трудомісткість однієї гривні продукції (загальний фонд робочого часу на виробництво всієї продукції треба поділити на вартість випущеної продукції). Одержаний показник – обернений середньогодинному виробітку продукції.
Зниження трудомісткості продукції – найважливіший фактор підвищення продуктивності праці. Зростання продуктивності праці відбувається передовсім за рахунок зниження трудомісткості продукції, а саме за рахунок виконання плану оргтехзаходів (упровадження досягнень науки і техніки, механізація та автоматизація виробничих процесів, удосконалення організації виробництва і праці), збільшення частки покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, перегляду норм виробітку тощо.
У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання плану за її рівнем, причини її зміни і вплив на рівень продуктивності праці. Значний інтерес становить порівняння питомої трудомісткості продукції на різних підприємствах, що дає можливість виявити передовий досвід і розробити заходи для його впровадження на аналізованому підприємстві.
Між змінами загальної трудомісткості і середньогодинного виробітку є обернено пропорційна залежність. Тому, знаючи, як змінилась трудомісткість продукції, можна визначити темпи приросту середньогодинного виробітку:
Аналіз фонду заробітної плати
Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв’язку з оплатою праці.
У ході аналізу ФЗП розраховують абсолютне та відносне відхилення фактичної його величини від планової.
7.2.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів
Зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволено екстенсивним шляхом (придбанням чи виготовленням більшої кількості матеріалів та енергії) або інтенсивним (економнішим використанням наявних запасів у процесі виробництва продукції).