7.2. Аналіз використання основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів.

7.2.1. Аналіз використання основних засобів

1) Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами їх наявності, динаміки та структури.

Одним із найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості та асортименті і повніше й ефективніше їх використання.

Завдання аналізу:

- визначити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними засобами і рівень використання їх за узагальнюючими й окремими показниками;

- встановити причини зміни їхнього рівня;

- розрахувати вплив використання основних засобів на обсяг виробництва продукції та інші показники;

- вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства й обладнання;

- виявити резерви підвищення інтенсивності й ефективності використання основних засобів.

Основні засоби підприємства поділяються на промислово-виробничі і непромислові, а також на засоби невиробничого призначення. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі засоби. Крім того, прийнято виділяти активну частину (робочі машини і обладнання) і пасивну частину основних засобів, а також окремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення (споруди виробничого призначення, склади, робочі і силові машини, обладнання, вимірювальні прилади і пристрої, транспортні засоби тощо).

Велике значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності (форма № 5). Для цього розраховують такі показники:

- коефіцієнт оновлення (К_онов), що характеризує частку нових основних засобів у загальній вартості їх на кінець року:

,

- термін оновлення основних засобів:

• коефіцієнт вибуття (К_в):

,

• коефіцієнт приросту (К_пр):

,

• коефіцієнт зносу (Кзн):

• коефіцієнт придатності (К_придат):

Перевіряють виконання плану впровадження нової техніки, введення в дію нових об’єктів, ремонту основних засобів Визначають частку прогресивного обладнання в його загальній кількості та в кожній групі обладнання, а також частку автоматизованого обладнання.

Для характеристики вікового складу і морального зносу фонди групуються за тривалістю експлуатації (до 5; 5-10; 10-20 і більше 20 років), розраховують середній вік обладнання.

Забезпеченість підприємства окремими видами машин, механізмів, обладнання, приміщеннями встановлюють порівнянням фактичної наявності їх з плановою потребою, необхідною для виконання плану випуску продукції.

Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними засобами виробництва (ОЗВ), є фондоозброєність і технічна озброєність праці.

Показник загальної фондоозброєності праці розраховують за відношенням середньорічної вартості промислово-виробничих основних засобів до середньооблікової чисельності робітників у найбільшу зміну (мається на увазі, що робітники, зайняті в інших змінах, використовують ті самі засоби праці).

Рівень технічної озброєності праці визначають за відношенням вартості виробничого обладнання до середньооблікового числа робітників у найбільшу зміну. Темпи його зростання зіставляються з темпами зростання продуктивності праці. Бажано, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання технічної озброєності праці. У протилежному разі відбувається зниження фондовіддачі.