
- •Лекція 6. Комплексний економічний аналіз План
- •6.1. Системний підхід до аналізу господарської діяльності
- •6.2. Класифікація факторів і резервів підвищення ефективності виробництва.
- •Класифікація факторів в економічному аналізі.
- •6.3. Загальна мОдель комплексного економічного аналізу.
- •Модель ключової матриці аналізу дії екстенсивних і інтенсивних факторів виробництва
- •6.4. Методи порівняльної комплексної оцінки
6.3. Загальна мОдель комплексного економічного аналізу.
Під комплексним економічним аналізом розуміють всебічне дослідження економіки підприємства на основі вивчення системи економічних показників з урахуванням факторів, які впливають на результати діяльності підприємства. Це багатоетапний процес аналітичного дослідження результатів усіх видів діяльності підприємства, який охоплює всі стадії відтворюючого процесу на підприємстві. Для проведення такого дослідження необхідно проаналізувати численну кількість показників, які характеризують різноманітні об’єкти аналізу. Для проведення точних розрахунків та одержання змістовних висновків, які відображують реальні економічні процеси на підприємстві, необхідно враховувати складні зв’язки та підпорядковуваність факторів-показників господарської діяльності.
Складність цього процесу обумовлює необхідність розробки певної послідовності та підпорядкованості досліджуваних об’єктів.
В сучасній економічній літературі є два основні підходи до послідовності проведення комплексного економічного аналізу.
1) Виходячи з того, що основною метою функціонування кожного підприємства в умовах ринкової економіки є одержання прибутку, прихильники першого підходу вважають необхідним проведення комплексного економічного аналізу з оцінки фінансового стану підприємства, який є загальним відбитком ефективності господарювання підприємства.
2) Прихильники другого підходу вважають за доцільне проведення комплексного економічного аналізу починаючи з аналізу організаційно-технічного розвитку підприємства, аргументуючи це тим, що продуктивність праці та економічні показники взагалі залежать від технічних умов виробництва, використовуваної техніки, прогресивності технологічних процесів, технічної й енергетичної озброєності праці, ступеню концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування, тривалості виробничого циклу, ритмічності виробництва, рівня організації виробництва і керування. Від усіх цих умов залежить ступінь використання виробничих ресурсів: засобів праці, предметів праці і самої праці.
Взагалі, вирішальним значенням при складанні блок-схеми комплексного економічного аналізу є відображення реальних співвідношень між групами показників.
Узагальнюючі показники кожного блоку називаються синтетичними. Синтетичний показник одного блоку, що є виходом для цього блоку підсистеми, для іншого, субпідрядного з ним, буде відігравати роль входу. Тобто, за допомогою цих узагальнюючих показників здійснюється зв’язок між окремими блоками в системі економічного аналізу. Кожний блок як відносно відособлена система формується в систему аналітичних показників, з яких складаються ці узагальнюючі показники.
На рівні підприємства система взаємопов’язаних економічних показників включає сукупність показників ресурсного забезпечення, виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг), витрат виробництва, фінансових результатів і фінансового стану.
Кожна з виділених груп містить низку показників. Які і забезпечують комплексність дослідження.
Ресурсне забезпечення включає показники наявності, динаміки і використання необоротних, оборотних активів, а також робочої сили.
До групи виробництво, реалізація товарів, робіт, послуг входять такі показники: обсяг виробництва і реалізації, виконання плану виробництв і реалізації продукції, її якість, рівень використання виробничої потужності підприємства, структура, асортимент і номенклатура продукції, ритмічність виробничої діяльності, рівень виконання договірних зобов’язань та ін.
Витрати виробництва визначають за допомогою таких показників: загальна сума витрат, а також за елементами і статтями витрат. постійні і змінні витрати, витрати виробництва на одну гривню готової продукції, повна, виробнича собівартість, собівартість окремих виробів та всього випуску продукції.
Дослідження фінансових результатів здійснюється за допомогою показників величини прибутку і рівня рентабельності в цілому та за видами господарської діяльності, джерелами формування, напрямами використання.
Фінансовий стан підприємства характеризує ціла система показників з аналізу ліквідності, платоспроможності підприємства, рентабельність господарської діяльності, активів, власного і позикового капіталу, стан на ринку цінних паперів.
Характерною особливістю проведення комплексного економічного аналізу згідно з названими групами показників є можливість робити його не тільки в логічній послідовності, починаючи від ресурсів до оцінки фінансового стану підприємства («знизу-вверх»), а й навпаки , шляхом деталізації – від загальних показників фінансового стану - до часткових, а саме до ресурсного забезпечення («зверху і донизу»).
Визначальним напрямом мобілізації резервів виробництва і реалізації продукції є інтенсифікація виробничо-збутової діяльності. Сукупний вплив дії екстенсивних і інтенсивних факторів може бути оцінений з використанням методу ключової матриці. Перевага такої оцінки полягає в тому, що можуть бути встановлені міжресурсні зв’язки і визначені можливості інтенсифікації. Модель ключової матриці подана у таблиці. У моделі використані такі позначення:
П – випуск продукції, тис. грн..;
Ф – вартість основних виробничих фондів, тис. грн..
Т – вартість оплати праці, тис. грн..
М – вартість витрачених матеріалів, тис. грн..
Фо – фондовіддача основних виробничих фондів;
Ро – зарплатовіддача;
Мо – матеріаловіддача;
Оф – фондомісткість продукції;
Ор – зарплатомісткість продукції;
Ом – матеріаломісткість продукції;
Рф – фондоозброєність праці;
Мф – фондозабезпеченість обробки матеріалів;
Мр – працезабезпеченість обробки матеріалів;
Фр – забезпеченість роботи фондів робочою силою;
Фм – матеріалозабезпеченість роботи фондів
Рм – матеріалозабезпеченість праці.